Ухвала суду № 56729915, 28.03.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/818/16-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2016 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - Бельченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці клопотання Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про залишення без розгляду позовної заяви у звязку з пропуском строків звернення до суду в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, -

В С Т А Н О В И В

У лютому 2016 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вказаною позовною заявою, в якій просив: - визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчук Полтавської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати державної пенсії; - зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчук Полтавської області здійснити розрахунок та виплату йому компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати державної пенсії, а саме, яка була нарахована та виплачена йому на підставі: - рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 листопада 2009 року з врахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року по справі № 2а 259/2009 за період з 19 травня 2005 року по 31 грудня 2007 року, та починаючи з 22 травня 2008 року та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 19 травня 2005 року по день фактичної виплати пенсії.

17 лютого 2016 року ухвалою судді було відкрито скорочене провадження по справі відповідно ст. ст. 107, 183-2 КАС України за вказаною позовною заявою.

Відповідач направив до суду заперечення на позов, в якому не погодився з позовом, мотивуючи тим, що вказані судові рішення відповідачем виконані, пенсії були донараховані та виплачені у липні 2011 року, та одночасно просив розглядати справу не в порядку скороченого провадження.

Ухвалою суду від 28 березня 2016 року було відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи не у порядку скороченого провадження.

До суду надійшло клопотання відповідача за підписом керівника комісії з припинення управління про залишення позовної заяви без розгляду у звязку з пропуском позивачем строків звернення до суду згідно ст.ст. 99, 100 КАС України.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці Полтавської області не прибули, про причини неявки суд не повідомляли, просили розглядати дані клопотання без участі позивача та представника відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 листопада 2009 року, яка була залишена без змін згідно ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2010 року, у справі за № 2а 259/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області про визнання неправомірними відмов у проведенні перерахунку пенсії, покладення обовязків здійснення перерахунку та виплати пенсії визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області в перерахунку щомісячної основної державної та щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 несплачені у повному обсязі суми щомісячної основної державної пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи у відповідності до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, як інваліду 2-ї групи у відповідності до ст. 50 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України " Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19 травня 2005 року, за виключенням періоду з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року.

На виконання цих судових рішень відповідач здійснив нарахування та виплату зазначених видів пенсії позивачеві як інваліду другої групи у липні 2011 року, що постає із заперечень відповідача та підтверджується довідкою відповідача від 23 лютого 2016 року.

У подальшому виплата пенсії здійснювалася щомісячно в розмірі, який було встановлено цим судовим рішенням.

Позивач не звертався до відповідача з заявами безпосередньо чи до суду з вимогами про нарахування та виплати компенсації втрати цих видів пенсії за ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у звязку з порушенням строків її виплати у період з дня виплат доплат до пенсії до лютого 2016 року.

Таку заяву позивач подав до відповідача лише у лютому 2016 року, на яку відповідачем була надана відмова.

Позивач був обізнаним щодо фактів виконання рішень судів та здійснення відповідачем відповідних нарахувань і виплат у липня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених упункті 5 частини першої статті 183-2цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як зазначалося раніше, підставою для звернення до суду із даним позовом слугувала незгода позивача із діями відповідача - УПФУ у м. Кременчук Полтавської області, які виразились: у ненарахуванні та невиплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати державної пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі постанови суду.

Приймаючи до уваги зміст заявлених позивачем вимог, суд вважає, що позивачу стало відомо про порушення його прав на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати державної пенсії саме в час здійснення фактичних виплат сум пенсій, які були нараховані у відповідності до судового рішення.

Суд також враховує, що позивач мала реальну можливість дізнатися про порушені права та звернутися до суду за їх захистом своєчасно, починаючи з дати здійснення відповідних виплат, але позивачзвернулася з відповідним позовом у значно пізніший строк.

Враховуючи наведене, суд констатує, що строк на звернення до суду з даним позовом позивачем було пропущено без поважних на те підстав, оскільки було подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно ч. 1ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Вирішуючи та перевіряючи питання про наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об'єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.

Однак, з матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем не було надано.

Крім того, суд зазначає те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихКАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Посилання позивача у позові на той факт, що про порушення своїх прав він дізнався лише в лютому 2016 року після одержання відповіді відповідача № 20/П-02 від 12 лютого 2016 р., суд оцінює критично та не вважає поважними, оскільки позивач не був позбавлений можливості звернутисяз заявою про проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії до Управління Пенсійного Фонду Українив м. Кременчуці Полтавської області раніше, ніж 01 лютого 2016 р.

Можливість своєчасного звернення з відповідним запитом до відповідача, а також до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб'єктивний характер, що свідчить про неповажність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Будь-яких інших доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно позивачеві звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем суду не повідомлено, а у ході розгляду справи судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, а також, що позивач ОСОБА_1, зважаючи на повторний виклик його в судове засідання, не подав до суду належні і допустимі докази щодо наявності поважних причин незвернення з дня виплати пенсії у липні 2011 року до лютого 2016 року до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у м. Кременчуці, а звідси поважності пропуску строків звернення з даним позовом до суду у шестимісячний строк, який встановлено ч. 2 ст. 99 КАС України, наявності підстав для поновлення такого строку, відсутності клопотання позивача про поновлення такого строку, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача підлягає задоволенню. Необхідно дану позовну заяву залишити без розгляду у звязку з пропуском позивачем строків звернення до суду без поважних на те причин.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 133, 158, 165, 183-2 КАС України,

У Х В А Л И В

Клопотання Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці Полтавської області - задовольнити.

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, покладення зобовязання без розгляду у звязку з пропуском позивачем строків звернення до суду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського Апеляційного Адміністративного Суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж пяти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Харківським Апеляційним Адміністративним Судом, якщо ухвалу не скасовано.

Суддя: