Вирок № 56727981, 24.03.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2508/15-к

Провадження № 1-кп/163/6/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Мосієвича І.В.,

при секретарі Костюк Р.М.,

з участю прокурора Чабана А.С.

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальне провадження №12015030150000270 про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, 17 липня 2015 року близько 20 години 50 хвилин, керуючи автомобілем марки «Рено Трафік», р.н.з. АС 7986 ВК, рухаючись вулицею Брестська міста Любомль Волинської області, в напрямку с. Куснища Любомльського району, Волинської області, на ділянці дороги, що має по одній смузі руху в обох напрямках, під час початку маневру обгону перевищив дозволену швидкість руху, а також проявив грубу неуважність, а саме, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з попутнім автомобілем марки «Ауді 100» р.н.з. АС 8350 ВК під керуванням ОСОБА_1.

У результаті дорожнього-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Ауді 100» р.н.з. АС 8350 ВК. ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, поєднаної 3ЧМТ, забою головного мозку легкого ступеню, закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

У прямому причинному звязку з даною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками являється те, що ОСОБА_4 порушив Правила дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю громадян: п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

п. 12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31;

п. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

п. 13.3. Під час обгону, випередження, обїзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджена такими доказами у справі.

Сам обвинувачений в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що він 17 липня 2015 року близько 20 години, керуючи автомобілем «Рено Трафік» по вулиці Брестська в місті Любомль в напрямку села Куснища, при виконанні маневру обгону, помітив, що водій автомобіля «Ауді 100» включив покажчик лівого повороту і він почав гальмувати та зїжджати у праву полосу руху, внаслідок чого допустив зіткнення з даним автомобілем. Цивільний позов прокурора Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури до нього не визнав. Цивільний позов потерпілого визнав частково, а саме: згідний відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000 грн., та матеріальну шкоду у розмірі 57846,65 грн., а решту завданої шкоди він вважає повинна відшкодувати Українська пожежно - страхова компанія, оскільки, згідно страхового полісу на його імя ліміт відшкодування становить за шкоду, заподіяну життю і здоровю 100000 грн., а за шкоду заподіяну майну 50000 грн..

Потерпілий ОСОБА_1в судовому засіданні повністю підтвердив покази обвинуваченого та відповідно фактичні обставини викладені в обвинувальному акті та показав, що 17 липня 2015 року близько 20.00 год. він повертався до дому автомобілем «Ауді 100» вулицею Брестська в м. Любомль, рухався з швидкістю 40 км. год., включив покажчик лівого повороту та в дзеркало заднього виду помітив, що автомобілі почали гальмувати, його обігнав автомобіль «Мерседес», і в цей час відчув удар в задню частину автомобіля, внаслідок чого тимчасово втратив свідомість.

Його цивільний позов до обвинуваченого про стягнення моральної шкоди у розмірі 30000 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 116460,11 грн. просив задовольнити повністю, а до страхової компанії відмовити посилаючись на судову практику, зокрема, Верховного суду України.

Таким чином, фактичні обставини вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні не оспорили, та обвинувачений визнав їх повністю.

У звязку наведеним суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідивши докази по справі, котрі характеризують обвинуваченого як особу, що стосуються цивільних позовів, висновки експертиз та дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині повністю доведена в судовому засіданні, а кваліфікація його дій органами досудового слідства за ч.1 ст.286 КК України є правильною.

З полісу № АІ/1275731 обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виписаного на імя ОСОБА_4 вбачається, що страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоровю встановить 100000 гривень за шкоду, заподіяну майну 50000 грн..

Висновком експерта №86 від 08.09.2015 року, стверджено, що тілесні ушкодження нанесені ОСОБА_1 відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя та тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Висновком експерта НДЕКЦ від 16.09.2015 року № 101 стверджено, що вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_1О, внаслідок пошкодження під час ДТП легкового автомобіля Audi 100 знак АС 8350ВК» станом 17.07.2015 року складала 107846, 65 грн..

Згідно досліджених в судовому засіданні оригіналів фіскальних чеків з витрат на медикаменти та лікування потерпілого ОСОБА_1 розмір останніх становить 4110,29 грн., а транспортних витрат у звязку з лікуванням потерпілого в розмірі 3853,17 грн.. При цьому, суд не бере до уваги долучений потерпілим (цивільним позивачем) до позовної заяви фіскальний чек «Благодійний внесок» на суму 650, 00 грн. від 29.07.2015 року на користь лікувального закладу, оскільки вказаний чек на думку суду не є належним доказом у справі, котрий підтверджує витрати ОСОБА_1 на лікування, тощо, а тому загальна сума витрат останнього на медикаменти та лікування буде становити в розмірі (4110,29 грн. 650,00 грн.) = 3460,29 грн..

Таким чином, ОСОБА_4 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому, ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу ОСОБА_4, який задовільно характеризується по місцю проживання, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До помякшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого, разом з тим, не знаходить обтяжуючих покарання обставин.

Враховуючи наведене, а також ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_4 слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді обмеження волі без позбавлення його права керувати транспортними засобами, з огляду на відсутність обставин які б обтяжували його покарання.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, а за обставинами справи, в тому числі, що помякшують його покарання, щире каяття, його особу, зокрема молодий вік останнього, який задовільно характеризується по місцю проживання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції його від суспільства, а тому від відбування основного покарання ОСОБА_4 слід звільнити на підставі ст.75 КК України з випробовуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік та покладенням на нього обовязків, передбачених ст.76 КК України.

Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.ст.127, 128 КПК України, ст.ст.1166, 1206 ЦК України, цивільний позов прокурора Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури, в інтересах держави, в особі: Любомльської районної ради до обвинуваченого про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, підлягає повному задоволенню в розмірі 562,05 грн. (а.с.80-82).

Крім того, суд враховуючи вимоги цивільного позову потерпілого та його позицію щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди безпосередньо з обвинуваченого ОСОБА_4, та правову позицію Верховного суду України у справі 6-2808 цс 15, при розгляді даного кримінального провадження щодо вирішення цивільного позову, відповідно до якого : право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована, а тому на підставі ст.ст.1167, ст.1166 ЦК України та вимог ст.23 ЦК України беручи до уваги, що потерпілий зазнав фізичного болю, глибину душевних страждань останнього, керуючись при цьому принципами розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню в розмірі 5000 гривень та частковому задоволенню цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі (107846,65 грн. + 3460,29 грн. + 3853,17 грн.) = 115160,11 грн., з підстав наведених вище.

При цьому, слід розяснити обвинуваченому (цивільному відповідачу) ОСОБА_4, що він як заподіювач шкоди не позбавлений можливості предявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності. З огляду на вищенаведене в частині стягнення шкоди з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», як співвідповідача, слід відмовити.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу стороною обвинувачення не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експертів, відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, передбачені ст.76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися в інспекцію для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3745 (три тисячі сімсот сорок пять) гривень 08 копійок витрат за залучення експертів.

Цивільний позов прокурора Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури, в інтересах держави, в особі: Любомльської районної ради до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Любомльської районної ради Волинської області - 562 (пятсот шістдесят дві) гривні 05 копійок витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину код платежу 24060300, код економічної класифікації (КЕК) : 38031501 одержувач: місцевий бюджет, Любомльський район, рахунок № 31415544700262 у ГУДКУ у Волинській області , МФО 803014).

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 115160,11 (сто пятнадцять тисяч сто шістдесят) гривень 11 копійок матеріальної шкоди завданої злочином та 5000,00 ( пять тисяч) гривень моральної шкоди.

В частині вимог цивільних позовів про стягнення шкоди з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» як співвідповідача відмовити.

Розяснити ОСОБА_4, що він має право, та не позбавлений можливості предявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності.

Речові докази:

- автомобіль марки «Рено Трафік» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1,який зберігається на штрафмайданчику в Любомльському РВ УМВС України у Волинській області після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_4 в повне користування та розпорядження або уповноваженій ним особі.

- автомобіль марки «Ауді 100», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який зберігається на штрафмайданчику в Любомльському РВ УМВС України у Волинській області після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_1 в повне користування та розпорядження або уповноваженій ним особі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя І.В.Мосієвич