Постанова № 56727683, 28.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2016 року № 826/19038/15

за позовом Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до Державного підприємства «Республіканський інформаційно-обчислювальний центр»

третя особа Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

про припинення юридичної особи

Суддя Вовк П.В.

В порядку письмового провадження

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також – ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач) з позовом до державного підприємства «Республіканський інформаційно-обчислювальний центр» (далі також – ДП «РІОЦ», відповідач), в якому позивач просив припинити юридичну особу відповідача.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2015 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі також – третя особа).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року, у зв’язку з відрахуванням зі штату суду судді, в провадженні якого перебувала справа №826/19038/15, вона була прийнята до провадження судді Вовка П.В. та призначена до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДП «РІОЦ», яке перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, більше року не подає податкової звітності.

При цьому заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах) перед бюджетом у відповідача відсутня, а тому відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», позивач просить суд припинити юридичну особу ДП «РІОЦ».

Протягом розгляду справи відповідачем письмових заперечень, або інших документів, з яких можливо було б встановити його ставлення до заявлених позовних вимог, до суду надано не було.

Між тим, письмові пояснення були подані Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Третя особа зазначає про те, що відповідач вже перебуває в стані припинення, оскільки міністерством ще в 2012 році було розпочато процедуру припинення діяльності ДП «РІОЦ» шляхом його приєднання до державного підприємства «Розрахунковий центр послуг».

У судове засідання, призначене на 02 березня 2016 року, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явились.

Водночас, 02 березня 2016 року на адресу суду надійшли клопотання позивача та відповідача про здійснення розгляду даної справи за їх відсутності, в яких, зокрема, було зазначено про відсутність у сторін заперечень щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання 02 березня 2016 року не з’явились представники позивача, відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, що не є перешкодою для розгляду справи, беручи до уваги подані 02 березня 2016 року сторонами справи клопотання та враховуючи відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд, дослідивши матеріали справи, перейшов до розгляду справи в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «РІОЦ» (код ЄДРПОУ 03363619) перебуває на обліку ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві з 18 квітня 1994 року.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, остання податкова звітність ДП «РІОЦ» була подана до контролюючого органу за грудень 2014 року.

Також, згідно довідки ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від за відповідачем не рахується заборгованість зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.37 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючи органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно п. 67.2 статті 67 ПК України, контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до п. 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно пп. 16.1.2 та 16.1.3 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 статті 49 ПК України).

Відповідно до ч. 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Водночас, згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Суд звертає увагу на те, що однією з підстав припинення юридичної особи є відповідне рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 18 лютого 2016 року, що ДП «РІОЦ» перебуває в стані припинення з 24 травня 2012 року за рішенням засновників.

Так, третьою особою було долучено до матеріалів справи наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 18 травня 2012 року № 255, яким вирішено припинити діяльність ДП «РІОЦ» шляхом його приєднання до державного підприємства «Розрахунковий центр послуг».

Тобто, виходячи з наведених правових положень та відповідних їм обставин справи, вбачається, що податковий орган мав право звернутись до суду з позовом про припинення юридичної особи, проте відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ДП «РІОЦ» вже перебуває в стані припинення з 24 травня 2012 року.

Суд звертає увагу на те, що з дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру припиняється юридична особа, а отже на даний час вже існує такий запис відносно відповідача.

Наведена правова позиція була неодноразово висвітлена і в судовій практиці Київського апеляційного адміністративного суду, зокрема в його рішеннях по справам №826/21164/15 (ухвала від 26 листопада 2015 року) та № 826/21181/15 (ухвала від 02 лютого 2016 року).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що ДП «РІОЦ» не підлягає повторному припиненню, а отже позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

При цьому необхідно зазначити про те, що чинна на момент прийняття даного судового рішення редакція Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», на відміну від редакції цього Закону станом на день звернення позивача до суду, не передбачає такої підстави для припинення юридичної особи як неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, що додатково свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Окремо суд звертає увагу на обов’язок податкового органу, у зв’язку з перебуванням ДП «РІОЦ» в стані припинення, взяти участь в процедурі припинення такої юридичної особи в порядку, визначеному в чинній на момент прийняття даного судового рішення редакції статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», шляхом надання відомостей про відсутність (наявність) у ДП «РІОЦ» заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) у такого підприємства заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в разі надходження відповідного запиту суб’єкту державної реєстрації.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 128, 158-163, 256 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Державного підприємства «Республіканський інформаційно-обчислювальний центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, про припинення юридичної особи – відмовити.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк