Ухвала суду № 56727570, 23.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/4822/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - ТОВ "Фоззі-Фуд") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - Київська міська митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 02.04.2015 р. №100260002/2015/000205/1, від 23.06.2015 р. №100260002/2015/000248/1, від 09.06.2015 р. №100260002/2015/000325/1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської міської митниці від 02.04.2015 р. №100260002/2015/000205/1, від 23.06.2015 р. №100260002/2015/000248/1, від 09.06.2015 р. №100260002/2015/000325/1.

На вказану постанову Київська міська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.01.2013 р. між ТОВ «Фоззі-Фуд» та Nils Sperre AS (Норвегія) був укладений контракт купівлі-продажу товарів №472, в рамках якого ТОВ «Фоззі-Фуд» імпортувало в Україну рибу свіжоморожену морську: оселедець, не піданний тепловій та кулінарній обробці, виробник Nils Sperre AS, країна виробництва - Норвегія.

З метою митного оформлення придбаного товару, позивачем до Київської міської митниці митні декларації:

- від 02.04.2015 р. №100260002/2015/170722 (поставка 472_86);

- від 09.06.2015 р. №100260002/2015/171890 (поставка 472_87);

- від 23.06.2015 р. №100260002/2015/172174 (поставка 472_88).

На підтвердження задекларованої митної вартості ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» надало наступні документи, зокрема:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (код 1602);

- міжнародні автомобільні накладні (CMR) (код 2730);

- довідка про транспортні витрати (код 3007);

- рахунки-фактури (інвойси) (код 3105);

- пакувальні листи (код 3141);

- страхові поліси (код 3530);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код 4104);

- ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформленні товару) (Держветфітослужба України) (код 5053);

- сертифікат про походження товару (код 7011);

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (код 5501);

- інформацію про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару (код 5503);

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (код 5504);

- сертифікат якості (код 9000).

Однак, вказані документи відповідач визнав не достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, у зв'язку з чим позивачу було запропоновано надати додаткові документи:

- якщо рахунок сплачено платіжні документи, що стосуються оцінюваною товару

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

- (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прайс-листи;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання такої вимоги, позивачем листами від 02.04.2015 р. №454, від 23.06.2015 р. №1081 від 09.06.2015 р. №946 надано додаткові документи, а саме: прайс-лист виробника; комерційну пропозицію виробника; експортну декларацію країни виправлення по поставці 472_88. Декларант повідомив митний орган, що інших документів не може надати, оскільки таких немає в наявності у позивача.

За результатами аналізу наданих до митного оформлення документів відповідачем винесено рішення від 02.04.2015 р. №100260002/2015/000205/1, від 23.06.2015 р. №100260002/2015/000248/1, від 09.06.2015 р. №100260002/2015/000325/1, якими митна вартість товарів була збільшена за резервним (шостим) методом на 62 391,36 грн.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи перелік яких встановлено цією статтею.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

При цьому, виявлення розбіжностей чи неповноти у даних, які не стосуються ціни товару та/або не впливають на неї, не можуть бути покладені в обґрунтування невизнання задекларованої митної вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, на думку митного органу метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовуються тому, що надані декларантом до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містять не повні відомості (документи містять розбіжності); не подано в повному обсязі документів, які витребувані митним органом, а ті, що подані не підтверджують числові значення митної вартості.

Разом з тим, митним органом не обґрунтовано наявності розбіжностей, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, митним органом при витребуванні додаткових документів не вказано, які саме відомості, числові значення складових митної вартості потрібно підтвердити такими документами.

Отже, відповідачем не обґрунтовано існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих позивачем товарів за ціною договору.

Крім того, необхідно зазначити, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не дає підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом. Це обумовлено тим, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Таким чином, митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Київської міської митниці необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.

Повний текст ухвали складено 28.03.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.