Ухвала суду № 56727525, 28.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 березня 2016 року м. Київ № 826/4791/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви

Головного управління ДФС у м. Києві

до Приватного виробничого підприємства «Квадро»

про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (далі також – ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до приватного виробничого підприємства «Квадро» (далі також – ПВП «Квадро») про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Згідно п. 3 ч. 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ч. 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (далі також – Закон), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, згідно ч. 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень становить – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 статті 4 Закону).

Звернені до суду вимоги ГУ ДФС у м. Києві про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків є немайновими, проте позивачем, в порушення вимог чинного законодавства до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у розмірі 1 378, 00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати).

При цьому, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивоване тим, що ГУ ДФС у м. Києві має конституційне право на звернення до Окружного адміністративного суду міста Києві під час виконання функцій, встановлених чинним законодавством України, оскільки за відсутності можливості здійснення таких заходів Державний бюджет України може понести значних витрат.

При цьому, на підтвердження зазначених доводів, якими обґрунтовується клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів.

Вирішуючи питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1 та 2 статті 87 КАС України, встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень ч. 1 статті 88 КАС України та ч. 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З аналізу вказаних положень вбачається, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на позивача.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, органи державної фіскальної служби були позбавлені пільг по сплаті судового збору при зверненні до суду з позовними заявами, які раніше були передбачені п. 21 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

При вирішенні питання про задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд враховує висловлену правову позицію Вищого адміністративного суду України, зокрема в ухвалі від 25 вересня 2015 року (51554263), про те, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Враховуючи викладене, в контексті заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору та ненадання доказів на підтвердження факту відсутності державних асигнувань для його сплати, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, у зв'язку з чим таке клопотання не підлягає задоволенню.

Таким чином, позивачем судовий збір за подання вказаної позовної заяви не сплачено.

Також, згідно п. 4 ч. 1 статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 5 статті 105 КАС України, адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

В прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд, зокрема, прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ПВП «Квадро» (24126303) наведених у мотивувальній частині позову, а також тих рахунків, які можуть бути відкриті.

Із вказаної вимоги ГУ ДКС у м. Києві неможливо чітко встановити на які саме розрахункові рахунки ПВП «Квадро» в банківських установах позивач просить застосувати адміністративний арешт.

Відповідно до ч. 1 статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що містить одну немайнову вимогу у розмірі 1 378, 00 грн. та уточнення позовних вимог у частині зазначення розрахункових рахунків у банківських установах, щодо яких контролюючий орган просить застосувати адміністративний арешт.

Керуючись статтями 88, 106 - 108 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

2. Залишити позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві без руху.

3. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня набрання законної сили даною ухвалою суду.

4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 статті 108 КАС України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її отримання за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя П.В. Вовк