Ухвала суду № 56727190, 23.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18620/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Беста» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Беста» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.04.2015 року № 0001612202, № 0001602202, від 08.07.2015 року № 0003832202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі також ДПІ у Солом'янському районі або апелянт) вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із порушенням норм матеріального права, а саме: п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що згідно Додатку № 2 від 10.09.2014 року до основного договору від 22.08.2014 року зазначено строк постачання товару до 25.08.2014 року, тобто граничний строк постачання передує даті складання Додатку № 2;

- видаткові накладні не містить прізвища та посади особи, що отримала товар, також не є зрозумілим на підставі якої довіреності такий товар був прийнятий;

- в товарно-транспортних накладних відсутні відомості про час вибуття/прибуття автотранспорту, а також дані щодо довіреностей за якими вантаж передавався;

- відсутні свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів;

- у матеріалах справи наявний акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено від 24.12.2014 року № 1819/26-59-22-03/36692296 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Екоенерджи" з питання дотримання вимог податкового законодавства», згідно з яким до перевірки не надано документів які б фактично підтверджували надання, транспортування, зберігання наведених товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, а саме:

- звітів про надання послуг, калькуляцій з зазначенням витрат та матеріалів, у яких би зазначалось використання трудових ресурсів, часу, обсягів та місця надання, виду наданих робіт, послуг, завірених відповідальними особами та особами які їх надавали, товарно - транспортних накладних та інших.;

- інших первинних документів підтверджуючих реальність здійснення, отримання та подальше використання в господарській діяльності наведених в видаткових накладних товарно-матеріальних цінностей та в актах наданих, виконаних робіт, послуг.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у відповідності до п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України зібрано податкову інформацію від 18.02.2015 року щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» по взаємовідносинам з контрагентами, у тому числі з ТОВ «Агропромислова компанія «Беста», стан підприємства 9. Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Солом'янському районі на підставі наказу від 16.03.2015 року № 354 та направлення від 16.03.2015 року № 316/26-58-22-02-17 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АПК «Беста» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ», ТОВ «СТРОЙМАК-СИНТЕЗ» за період з 01.08.2014 року по 30.11.2014 року, за результатом якої складено акт від 27.03.2015 року № 1092/26-58-22-02-07 (надалі також акт перевірки від 27.03.2015 року) (т. 1 а. с. 19-43).

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ «АПК «Беста» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 933 200,00 грн., у тому числі за серпень-жовтень 2014 року, та завищення від'ємного значення за листопад 2014 року на суму 48 960,00 грн.; пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 933 052,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням до складу витрат вартості товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам із ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість, у зв'язку із наступним: за даними акта перевірки ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ», складеного ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, та акта про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного ДПІ у Солом'янському районі, встановлено не надання до перевірки інших документів, які б підтверджували надання робіт та послуг та порушення порядку оподаткування податком на додану вартість та порушення норм Податкового кодексу України контрагентами ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ».

Не погоджуючись з висновками зазначеного акту ТОВ «АПК «Беста» було подано на нього заперечення до ДПІ у Солом'янському районі, за результатом розгляду даного заперечення надано відповідь від 15.04.2015 року за № 9766/10/26-58-22-02-11, згідно якої висновки акту від 27.03.2015 року № 1092/26-58-22-02-07 залишено без змін, а заперечення ТОВ «АПК «Беста» без задоволення (т. 1 а. с. 52-53).

На підставі акту та викладених у ньому порушень ДПІ у Солом'янському районі було прийнято податкові повідомлення рішення від 20.04.2015 року № 0001612202, № 0001622202, № 0001602202.

На зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ «АПК «Беста» було подано скаргу до ГУ ДФС у м. Києві, за результатом розгляду якого ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення від 11.06.2015 року № 9266/10/26-15-10-05-35, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.04.2015 року № 0001622202 щодо збільшення грошового забезпечення по податку на прибуток у частині суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 49108,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24554,00 грн., в іншій частині залишено без змін, податкові повідомлення-рішення від 20.04.2015 року № 0001602202, № 0001612202 залишено без змін, а скаргу задоволено частково (т. 1 а. с. 67-72).

На підставі зазначеного рішення ГУ ДФС у м. Києві ДПІ у Солом'янському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2015 року № 0003832202.

ТОВ «АПК «Беста» було подано повторну скаргу до ДФС України від 27.07.2015 року за № 108/15 на податкові повідомлення-рішення від 20.04.2015 року № 0001602202, № 0001612202, 08.07.2015 року № 0003832202, за результатом розгляду якого було прийнято рішення від 14.08.2015 року № 17250/6/99-99-10-01-01-25, в якому зазначено, що податкові повідомлення-рішення 20.04.2015 року № 0001602202, № 0001612202 і рішення від 08.07.2015 року № 0003832202, прийняте за результатами розгляду первинної скарги не підлягають подальшому адміністративному оскарженню (т. 1 а. с. 84-85).

Таким чином, податковим повідомленням-рішенням:

- від 20.04.2015 року № 0001612202, яким ТОВ «АПК «Беста» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 48 960,00 грн. (т. 1 а. с. 15);

- від 20.04.2015 року № 0001602202, яким ТОВ «АПК «Беста» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 1 399 800,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 933200,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 466600,00 грн. (т. 1 а. с. 16);

- від 08.07.2015 року № 0003892202, яким ТОВ «АПК «Беста» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 325 916,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 883944,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 441972,00 грн. (т. 1 а. с. 18).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ «Екоенерджи», тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - протиправним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи податкові повідомлення-рішення від 20.04.2015 року № 0001602202, № 0001612202, від 08.07.2015 року № 0003832202 було винесено податковим органом на підставі порушень податкового законодавства, зазначених в акті перевірки від 27.03.2015 року, по взаємовідносинам ТОВ «АПК «Беста» із ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» у перевіряємий період.

Так між ТОВ «АПК «Беста» (покупець) та ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» (продавець) було укладено договір від 22 серпня 2014 року № 082014/1, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність продавця товари, вказані у додатках від 22 серпня 2014 року № 1, від 10 вересня 2014 року № 2, від 16 жовтня 2014 року № 3, від 20 листопада 2014 року № 4 до даного договору, а саме: кр-м КПМ-1,0 (80*80*140) 2-х петлевий з вкладишем у кількості 5000 шт. (культиватор просапний міжрядний 2-х секційний); борну кислоту у кількості 44 тон., комплекс мікродобрив «Аватар» у кількості 3600,00 літрів, а покупець зобов'язується прийняти ці товари та оплатити їх (т. 1 а. с. 86-91).

У підтвердження реальності та виконання вказаного договору ТОВ «Агропромислова компанія «Беста» суду надано: податкову накладну від 31.08.2014 року № 20 та видаткову накладну від 31.08.2014 року № РН-0000077, згідно з якими ТОВ «Агропромислова компанія «Беста» придбано у ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ»: кр-м КПМ-1,0 (80*80*140) 2-х петлевий з вкладишем у кількості 5000,00 шт. та борну кислоту у кількості 28 тон.; податкову накладну від 30.09.2014 року № 27 та видаткову накладну від 30.09.2014 року № РН-0000096, згідно з якими ТОВ «Агропромислова компанія «Беста» придбано у ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ»: комплекс мікродобрив «Аватар» у кількості 1500 літрів; податкову накладну від 29.10.2014 року № 34 та видаткову накладну від 29.10.2014 року № РН-0000122, згідно з якими ТОВ «Агропромислова компанія «Беста» придбано у ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ»: комплекс мікродобрив «Аватар» у кількості 700 літрів; податкову накладну від 28.10.2014 року № 32 та видаткову накладну від 28.10.2014 року № РН-0000119, згідно з якими ТОВ «Агропромислова компанія «Беста» придбано у ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ»: комплекс мікродобрив «Аватар» у кількості 700 літрів; податкову накладну від 30.10.2014 року № 35 та видаткову накладну від 30.10.2014 року № РН-0000123, згідно з якими ТОВ «Агропромислова компанія «Беста» придбано у ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ»: комплекс мікродобрив «Аватар» у кількості 700 літрів; податкову накладну від 28.11.2014 року № 43 та видаткову накладну від 28.11.2014 року № РН-0000154, згідно з якими ТОВ «Агропромислова компанія «Беста» придбано у ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» борну кислоту у кількості 16 тон. (т. 1 а. с. 92, 95, 96, 98, 99, 101, 102, 104, 105, 107, 108, 110).

У справі наявні товарно-транспортні накладні: від 31.08.2014 року № 77/1, № 77/2, згідно яких перевезено товар зазначений у видатковій накладній від 31.08.2014 року № РН-0000077; від 30.09.2014 року № 96/1, згідно якої перевезено товар зазначений у видатковій накладній від 30.09.2014 року № РН-0000096; від 28.10.2014 року № 119/1, згідно якої перевезено товар зазначений у видатковій накладній від 28.10.2014 року № РН-0000119; від 29.10.2014 року № 122/1, згідно якої перевезено товар зазначений у видатковій накладній від 29.10.2014 року № РН-0000122; від 30.10.2014 року № 123/1, згідно якої перевезено товар зазначений у видатковій накладній від 30.10.2014 року № РН-0000123; від 28.11.2014 року № 01/154, згідно якої перевезено товар зазначений у видатковій накладній від 28.11.2014 року № РН-0000154 (т. 1 а. с. 93, 94, 97, 100, 103, 106, 109).

Крім того, у підтвердження здійснення розрахунків за поставлений товар ТОВ «Агропромислова компанія «Беста» було надано картку рахунку: 631 за період з 01.08.2014 року по 01.10.2015 року, а також оригінали платіжних доручень (т. 2 а. с. 55-83).

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (приймання-здавання виконаних послуг), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", про відсутність первинних документів під час перевірки в акті перевірки не встановлено.

Доводи апеляційної скарги щодо не зазначення у видаткових накладних посади, прізвища особи, що її підписала зі сторони ТОВ «АПК «Беста» та не зазначення довіреності на підставі якої був прийнятий товар, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки у судовому засіданні представником ТОВ «АПК «Беста» зазначено, що видаткові накладні підписував ОСОБА_5, що був генеральним директором товариства у перевіряємому періоді, що також підтверджується його заявою, наявною у матеріалах справи, а також поясненнями нового генерального директора ОСОБА_6, здійсненими у ході розгляду справи апеляційною інстанцією.

В наданих суду запереченнях на апеляційну скаргу зазначено про допущену описку у додатку №2 до договору від 22 серпня 2014 року № 082014/1, а також те, що правильним слід вважати строк постачання товару до 30.09.2014 року.

Крім того, у зазначеному додатку № 2 до договору сторони узгодили постачання товару (комплексу «Аватар» у кількості 1500 літрів), що був поставлений у строк до 30.09. 2014 року, що підтверджується податковою накладною від 30.09.2014 року № 27, видатковою накладною від 30.09.2014 року № РН-0000096 та товарно-транспортною накладною від 30.09.2014 року № 96/1.

З урахуванням наведеного, не приймається колегією суддів до уваги доводи податкового органу щодо граничного строку постачання, що передує даті складання додатку №2, також з огляду і на те, що товар поставлено, а сторони претензій один до одного не мають.

Щодо доводів апелянта, що в товарно-транспортних накладних відсутні відомості про час вибуття/прибуття автотранспорту, дані щодо довіреностей за якими вантаж передавався, а також відсутні свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів колегія суддів зазначає наступне.

З наданих суду товарно-транспортних накладних вбачається, що транспортні перевезення здійснювали перевізники ТОВ «ЄН-ГРУПП» та ТОВ «Гласско», а ТОВ «АПК «Беста» є вантажоодержувачем, а отже наявність або відсутність свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, а також щодо заповнення або не заповнення відомостей про час вибуття/прибуття автотранспорту, даних щодо довіреностей за якими вантаж передавався має відповідати саме перевізник, а не вантажоодержувач.

Крім того, ТОВ «АПК «Беста» у запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні його представником зазначено, що товарно-транспортні накладні зі сторони ТОВ «АПК «Беста» було підписано ОСОБА_6, що був директором товариства у перевіряємому періоді, а отже не було підстав для складання довіреностей.

Повноваження генерального директора ОСОБА_5 та директора ОСОБА_6, у перевіряємий період, підтверджуються статутом ТОВ «АПК «Беста», наказами № 1 від 04.03.2011 року, № 2 від 15.03.2011 року про їх призначення на відповідні посади.

При цьому, Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 20 серпня 2015 року у справі № К/9991/5739/12, від 05 листопада 2015 року у справі № К/800/527/13, від 12 листопада 2015 року у справі № К/800/38766/15, зазначає, що не приймаються до уваги посилання податкового органу на обґрунтування своєї позиції щодо безтоварності спірних операцій на недоліки представленої позивачем транспортної документації, позаяк певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, в тому числі товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у наведеній ситуації, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Крім того, товарно-транспортні накладні підтверджують здійснення послуг з перевезення вантажів, а не рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, що можуть підтверджувати реальність господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2015 року у справі № К/800/56219/14.

Більш того, не приймається колегією суддів до уваги доводи апелянта, щодо перевезення небезпечних речовин без свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення, оскільки, згідно пункту 2.1. діючого ГОСТ 18704-78 «Кислота борна. Технічні умови», борна кислота є пожежо та вибухо безпечною та відноситься до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76), а також згідно пункту 1.1 ГОСТ 12.1.007-76 комплекс добрив «Аватар» відноситься, до малонебезпечних речовини, оскільки є не твердою речовиною, що, в свою чергу, підтверджує безпідставність зауважень апелянта щодо правил, які мають застосовуватися при транспортуванні цього товару. Тим більш, самим податковим органом було додано до матеріалів справи відомості щодо мікродобрив «Аватар-1», в яких зазначено, що вони відносяться до мало небезпечних речовин (т. 2 а. с. 194).

В свою чергу, на вимогу суду податковим органом не надано жодного належного та допустимого доказу або документу, згідно яких зазначені речовини відносяться до небезпечних, а лише здійснено посилання на вимоги до перевезень небезпечних вантажів.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ «АПК «Беста» з його контрагентом - ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ»: мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У підтвердження наявності ділової мети та доцільності придбання зазначених вище товарів для їх використання у власній господарській діяльності та як давальницької сировини для ТОВ "Завод мінеральних добрив "Базис" при виробництві мінеральних добрив на замовлення ТОВ «АПК «Беста» за договором на переробку давальницької сировини від 01 вересня 2011 року №1/09-Д, в у свою чергу вироблені мінеральні добрива реалізовувались на адресу третіх осіб (ПрАТ "Науково-виробнича фірма "Урожай", ПрАТ "Зернопродукт МХП") (т. 1 а. с. 111-176).

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта на податкову інформацію від 18.02.2015 року № 224/26-59-22-03/36692296 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» за листопад 2014 року (зворот а. с. 199-а. с. 205), оскільки заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки, а також не можуть містити жодної інформації щодо господарських операцій.

Також не приймаються до уваги доводи податкового органу, щодо сумнівності розрахунків між ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» та ТОВ «АПК «Беста» через зазначення у договорі від 22 серпня 2014 року № 082014/1 банківського рахунку ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ», який було закрито, оскільки з наданих суду листів ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» та оригіналів платіжних доручень вбачається, що розрахунки між товариствами здійснювались через інші банківські рахунки ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ». Тим більш, самим податковим органом під час перевірки було досліджено та встановлено факт перерахування коштів, що відображено в Акті перевірки.

Крім того не приймаються до уваги доводи і посилання податкового органу на акт від 24.12.2014 року № 1819/26-59-22-03/36692296 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року», відповідно до якого до перевірки не було надано документів які б фактично підтверджували надання, транспортування, зберігання наведених товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг.

В свою чергу, Вищий адміністративний суд України, зокрема у справі № К/9991/43562/12, зазначає про персоніфіковану відповідальність, а також зазначає, що судам слід враховувати, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак, якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності факту реального вчинення господарських операцій та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що ймовірні порушення постачальником и по ланцюгу постання не позбавляють правового значення первинних документів, виписаних таким постачальником.

Досліджуючи зміст первинних документів та доказів підтвердження фактичного використання наданих товарів колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що ТОВ «АПК «Беста» здійснювало витрати на придбання у ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» товарів для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Належних та допустимих доказів на підтвердження зворотного апелянтом до суду не надано, як не надано і доказів на підтвердження того, що ТОВ «ЕКОЕНЕРДЖИ» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям або не вчиняло фактичних дій, спрямованих на виконання таких зобов'язань.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, однак до розгляду справи по суті не сплачено, то судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з апелянта.

Керуючись статтями 88, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 28.03.2016 року.

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.