Постанова № 56727117, 09.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 р. Справа № 804/911/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддівОлійника В. М. Барановського Р.А., Захарчук-Борисенко Н.В. при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача-2 Трайдука А.С. Савчук О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до відповідача-1: Апеляційного суду Дніпропетровської області, відповідача-2: Державної судової адміністрації України, відповідача-3: Головного управління Державного Казначейства України про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2016 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до відповідача-1: Апеляційного суду Дніпропетровської області, відповідача-2: Державної судової адміністрації України, відповідача-3: Головного управління Державного Казначейства України, в якому просить:

визнати протиправною відмову Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_7 вихідної допомоги судді у зв'язку з виходом у відставку в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою;

зобов'язати Апеляційний суд Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_7 вихідну допомогу у зв'язку з виходом у відставку в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом голови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року № 257/к її було відраховано зі штату суду з 18 листопада 2015 року у зв'язку з виходом у відставку.

Однак, вихідна допомога відповідачем не призначена та не виплачена, чим, стверджує позивач, порушені її права та законні інтереси.

Оскільки позивач була прийнята на посаду судді в період дії Закону України «Про статус суддів» , який діяв до 2010 року і який передбачав при виході у відставку право судді на отримання вихідної допомоги, а також продовжувала свою роботу на посаді судді на час дії Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VІ - то відповідно при виході у відставку повинна була отримати вихідну допомогу у розмірі 242 520 грн.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Позбавлення позивача права на виплату вихідної допомоги дією Закону України № ІІ66-VІІ від 20.03.2014 р. «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» є антиконституційним та незаконним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, надіславши на адресу суду заперечення проти позову та заяву про розгляд справи без його участі.

В письмових запереченнях представник відповідача-1 зазначив, що відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VІІІ від 12.02.2015 року, наказом голови апеляційного суду Дніпропетровської області №257-к від 17 листопада 2015 року ОСОБА_7 відрахована зі штату суду, вихідна допомога судді у зв'язку з відставкою не виплачувалася, оскільки Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VІІІ від 12.02.2015 року не передбачена виплата вихідної допомоги суддям, які вийшли у відставку (зазначена норма Закону є конституційною), позиція статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ від 07.07.2010 року до позивача також не може буди застосована, оскільки виключена Законом України №1166 від 27 березня 2014 року, який не був предметом розгляду Конституційного Суду України, до реалізації позивачем права на відставку, тобто до подання позивачем заяви про відставку і на дату звільнення з посади та відрахування зі штату суду позивача не діяла.

Представник відповідача-2 заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні та додатково пояснив, що положеннями статті 145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, а також у цілому за кожним видом та спеціалізацією щодо місцевих та апеляційних судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізацій визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

Відповідно до частини першої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до статті 100 зазначеного Закону суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Питання щодо звільнення позивача було розглянуто Верховною Радою України 12.11.2015, а в подальшому наказом голови апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 № 257/к позивача відраховано зі штату зазначеного суду, про що здійснено запис в трудовій книжці.

На час прийняття цієї постанови стаття 136 Закону, що регламентувала виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної неоподаткованої допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, втратила свою чинність згідно з Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № ІІ66-VІІ.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, застосовуються норми Закону, які діють на час прийняття рішення про звільнення судді. Постанову Верховної Ради України від № 788-VIII, відповідно до якої ОСОБА_7 звільнена у відставку, прийнята 12.11.2015, тому згідно з діючим на той момент законодавством підстави для нарахування та виплати вихідної допомоги відсутні.

Також, відповідно до статті 29 Закону голова апеляційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження. Цією ж статтею на голову суду покладено обов'язок видавати на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ, що прямо вказує на відношення вказаного повноваження до категорії адміністративних повноважень голови суду.

Судді, функціонуючи в державній системі влади, перебувають у певних трудових відносинах із судовою установою, де вони працюють, виконуючи свої посадові обов'язки, тобто з апеляційним судом Дніпропетровської області.

Акт про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади є правовою підставою для виникнення або закінчення конкретних трудових відносин особи як судді з державою. У таких відносинах роботодавцем є держава, а на голову суду покладається обов'язок оформити ці відносини та встановити початковий або кінцевий момент їх виникнення з призначенням, пов'язаних з цим, відповідних виплат.

Наказ голови апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 № 257/к не містить зобов'язання здійснити виплату позивачу, який звільнений у зв'язку з поданням заяви про відставку, вихідної неоподаткованої допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Слід зазначити, що апеляційний суд Дніпропетровської області є розпорядником коштів нижчого рівня та самостійно здійснює, нарахування працівникам апарату суду та суддям, які перебувають з ним у трудових відносинах, виплат, передбачених чинними нормативними актами, в межах коштів, затверджених кошторисом видатків на відповідний рік. Видатки на утримання кожного суду виписані окремим рядком у додатку № 8 до Закону України Про державний бюджет України па відповідний фінансовий рік.

Відповідно до ст. ст.145, 148 Закону ДСА України здійснює організаційне забезпечення та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, а також виконує функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, проте не наділена повноваженнями видавати накази щодо суддів та здійснювати нарахування та виплату їм будь-яких виплат.

ДСА України не наділена правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості здійснювати виплату вихідної допомоги, так як згідно з пунктом 2 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженим рішенням Ради суддів України від 22.10.2010 № 12 ДСА України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, рішеннями з'їзду суддів України та Ради суддів України, цим Положенням.

Відповідач-3 в судове засідання не прибув, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 788-VІІІ ОСОБА_7 - позивач, була звільнена з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку, відповідно до п. 9 ст. 126 Конституції України.

Згідно до вищезазначеної постанови Верховної Ради України, наказом голови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року № 257/к позивача відраховано зі штату суду з 18 листопада 2015 року у зв'язку з виходом у відставку.

25 грудня 2015 року позивач звернулась до відповідача-1 з проханням нарахувати та виплатити вихідну допомогу, однак, ані відповіді, ані нарахувань відповідних сум не отримала.

Відповідно до п. 9 ст. 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 р. (далі Закон № 2453-VI) суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Відповідно до 4. ст. 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-XII від 15.12.1992 р. (що мав чинність в період виникнення спірних правовідносин) судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до ст. 136 Закону № 2453-VI (в редакції від 02.03.2014 року) судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв'язку з повторним обранням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється.

27.03.2014 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України № ІІ66-VІІ від 20.03.2014 р. «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» була виключена.

Таким чином, в період прийняття позивача на посаду судді, а також в період здійснення повноважень судді діяли норми Закону України «Про статус суддів» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч.1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 6 ст. 47 Закону N 2453-VI передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Згідно п. 1.1 Європейської Хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998р. передбачено, що метою закону про статус суддів є забезпечення компетентності, незалежності та неупередженості, на які законно розраховує кожна людина при зверненні до суду і до кожного судді за захистом своїх прав. Сучасна Хартія складається з положень, які найкращім чином гарантують досягнення таких цілей. Її положення направлені на підвищення рівню гарантій в різних європейських державах. В національні закони не можуть вноситися зміни, направлені на зниження рівню гарантій, вже досягнутих у відповідних державах.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позбавлення позивача права на вихідну допомогу при виході у відставку є грубим порушенням норм чинного законодавства України.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_7 вихідної допомоги судді у зв'язку з виходом у відставку в розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою.

Зобов'язати Апеляційний суд Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_7 вихідну допомогу у зв'язку з виходом у відставку в розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складений 14 березня 2016 року.

Судді (підписи) Постанова не набрала законної сили 14 березня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник Н.В. Захарчук-Борисенко Р.А. Барановський В.М. Олійник В.М. Олійник