Постанова № 56726957, 28.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 р. Справа № 805/5109/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» Білої Ірини Володимирівни в інтересах Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про визнання протиправними дій щодо відмови у поверненні надміру сплачених сум грошового зобов'язання у розмірі 7088377 грн. 67 коп. та зобов'язання повернути надміру сплачений податок на прибуток у розмірі 7088377 грн. 67 коп.

ВСТАНОВИВ:

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» Білої Ірини Володимирівни в інтересах Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби щодо відмови у поверненні надміру сплачених сум грошового зобов'язання у розмірі 7088377 грн. 67 коп. та зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби повернути надміру сплачений податок на прибуток у розмірі 7088377 грн. 67 коп.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно проігнорував законне право позивача на повернення надміру сплаченого податку на прибуток, оскільки посилання на складне становище в країні, не є підставою невиконання приписів податкового законодавства. 16 лютого 2016 року представником позивача до суду подане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає, що вимоги позивача необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи, оскільки відповідач жодним чином не порушувало право позивача на повернення надміру сплачених сум податку на прибуток, посилаючись на те, що листом від 10 жовтня 2015 року відповідач просив позивача розглянути питання щодо спрямування суми переплати з податку на прибуток на погашення грошового зобов'язання з інших податків шляхом подання відповідної заяви. Також, 8 лютого 2016 року представник відповідача надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» знаходиться в процесі ліквідації, що підтверджується рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 квітня 2015 року № 87, та відповідно до якого призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» Білу Ірину Володимирівну.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 27 лютого 2015 року позивачем була подана декларація з податку на прибуток банку за 2014 рік, за якою позивач має переплату у сумі 7088377 грн. 67 коп., що підтверджується меморіальними ордерами від 11 січня 2014 року на суму 300000 грн., від 24 січня 2014 року на суму 291525 грн., від 7 лютого 2014 року на суму 300000 грн., від 21 лютого 2014 року на суму 291525 грн., від 20 березня 2014 року № 120000 грн., від 21 березня 2014 року на суму 120000 грн., від 25 березня 2014 року на суму 120000 грн., від 26 березня 2014 року на суму 120000 грн., від 27 березня 2014 року на суму 120000 грн., від 28 березня 2014 року на суму 254417 грн., від 9 квітня 2014 року на суму 200000 грн., від 17 квітня 2014 року на суму 200000 грн., від 18 квітня 2014 року на суму 100000 грн., від 30 квітня 2014 року на суму 354417 грн., від 7 травня 2014 року на суму 200000 грн., від 30 травня 2014 року на суму 654417 грн., від 19 червня 2014 року на суму 400000 грн., від 27 червня 2014 року на суму 454417 грн., від 30 липня 2014 року на суму 854417 грн., від 29 серпня 2014 року га суму 854417 грн., від 30 вересня 2014 року на суму 854417 грн., від 28 жовтня 2014 року на суму 854417 грн., від 28 листопада 2014 року на суму 854417 грн. Факт наявної переплати підтверджується особовою карткою позивача наданою відповідачем до суду 18 березня 2016 року на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 15 лютого 2016 року. Суд зазначає, що у письмових запереченнях відповідач не заперечував факт наявності переплати у позивача в сумі 7088377 грн. 67 коп. з податку на прибуток.

Судом також встановлено, що позивач 7 вересня 2015 року спрямував до відповідача заяву № 5181, в якій просив повернути надміру сплачені до Державного бюджету України протягом січня - листопада 2014 року суми податку на прибуток підприємств у розмірі 7088377 грн. 67 коп. 5 листопада 2015 року за № 4799/10-03-20-13-3 відповідач надав позивачу відповідь, посилаючись на те, що з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» урядом доведені напружені завдання з виконання дохідної частини Державного бюджету на 2015 рік, що обумовлює необхідність забезпечення збільшення платежів та рівномірного їх перерахування до бюджету протягом 2015 року та просив позивача розглянути питання щодо спрямування переплати на погашення грошового зобов'язання з інших податків шляхом подання відповідної заяви. Жодних інших підстав для не вчинення дій, спрямованих на повернення надмірно сплачених коштів позивачу, відповідачем не наведено. Суд зазначає, що фактично у спірних правовідносинах має місце не протиправність дій щодо відмови, а бездіяльність з боку відповідача.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до приписів статті 43 Податкового кодексу України є помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України 43.5. контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Як було зазначено судом вище, відповідачем за заявою позивача не був складений висновок про повернення відповідних сум коштів не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, чим допустив протиправну бездіяльність.

Відповідно до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923 та затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України, Міністерством фінансів України 30 грудня 2013 року № 882/1188 (наказ був чинний на час звернення позивача із заявою), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Порядку, за платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Відповідно до норм статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

17 листопада 2015 року Верховним судом України була винесена постанова № 21-4371а15, в якій було вирішено питання про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, висновки якої можуть бути застосовані й в межах даної справи щодо виключних повноважень відповідача на повернення надмірно сплачених коштів. Отже, за висновками Верховного Суду України бюджетне відшкодування податку на додану вартість (надалі - ПДВ) здійснюється органом Державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю. При цьому, відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Вирішення позовної вимоги шляхом стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Враховуючи викладені висновки Верховного суду України, з урахуванням предмету спору та встановлених вище фактичні обставин справи і норм Податкового кодексу України, які підлягають застосуванню в межах даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково наступним чином.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки суд встановив відсутність факту відмови та наявність протиправної бездіяльності відповідача, суд відмовляє позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, однак, з урахуванням часткового виходу за межі позовних вимог на підставі частини 2 статті 11 КАС України, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення позивачу надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7088377 грн. 67 коп. Також на підставі частини 2 статті 11 КАС України суд частково виходить за межі другої позовної вимоги позивача та вважає правильним способом захисту позивача вимогу про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7088377 грн. 67 коп.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 106325 грн. 66 коп. платіжним дорученням від 13 січня 2016 № 6021 та у розмірі 1218 грн. платіжним дорученням № 6247. Судовий збір розподіляється судом у відповідності до задоволених вимог в порядку статті 94 КАС України у зв'язку із частковим задоволенням вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» Білої Ірини Володимирівни в інтересах Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби щодо відмови у поверненні надміру сплачених сум грошового зобов'язання у розмірі 7088377 грн. 67 коп. та зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби повернути надміру сплачений податок на прибуток у розмірі 7088377 грн. 67 коп. задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення Публічному акціонерному товариству «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7088377 грн. 67 коп. (сім мільйонів вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят сім гривень) 67 коп.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби прийняти висновок із значенням суми надміру сплаченого Публічним акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7088377 (сім мільйонів вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят сім гривень) 67 коп. та подати його до відповідного органу державної казаначейської служби.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 106325 грн. 66 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 28 березня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.