Ухвала суду № 56726804, 24.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/6326/15

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

24 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа на стороні відповідача - управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа на стороні відповідача - управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в якому просить визнати незаконним рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови нарахування позивачу одноразової грошової допомоги в зв'язку із втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, та зобов'язати призначити та здійснити виплату зазначеної допомоги відповідно до чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що наказом № 220 о/с від 19.07.2011 він звільнений з органів МВС України. Після звільнення позивач пройшов обстеження у військово-лікарській комісії УМВСУ. За результатами обстеження отримав свідоцтво про хворобу №416 від 27.07.2011 в якому було встановлено непридатність до військової служби та захворювання, пов'язані із проходженням служби в ОВС.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано рішення МВС України викладене у висновку від 11.12.2015 року щодо відмови нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України протиправним. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України призначити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням інвалідності другої групи.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами. Відповідно, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 6 статті 12 та частина 1 статті 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи 08.09.2011 позивача було обстежено Хмельницькою обласною МСЕК та встановлено ІІІ групу інвалідності та видано довідку серії ХМ №234541, згідно якої встановлено захворювання так, пов'язане з проходженням служби в ОВС України.

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" (далі - Закону) позивачу було проведено виплату одноразової грошової допомоги за ІІІ групу інвалідності пов'язаної з проходження служби в ОВС.

В період з вересня 2011 по квітень 2015 стан здоров'я позивача погіршувався та 20.04.2015 Хмельницькою обласною МСЕК було проведено повторний огляд позивача та встановлено ІІ групу інвалідності, пов'язану з проходженням служби в ОВС та визначено більший відсоток ступеню втрати працездатності.

30.11.2015 позивач звернувся із заявою до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області з метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.6 ст.23 Закону та абз.2 п.1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №707 від 12.05.2007 (далі - Порядок №707).

У відповідь на свою заяву 25.12.2015 позивач отримав лист Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №15/288 від 22.12.2015, яким він повідомлений про те, що йому відмовлено в отриманні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 якою затверджений «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок №850).

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що така відмова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки право позивача на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму виникло раніше ніж набрав чинності Порядок № 850 від 21.10.2015, а відтак посилання на пункт 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 як на підставу відмови у виплаті зазначеної одноразової допомоги є протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України постановою №707 від 12.05.2007 затвердив «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції».

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (далі - Закону) позивачу було проведено виплату одноразової грошової допомоги за ІІІ групу інвалідності пов'язаної з проходження служби в ОВС.

Частиною першою Порядку №707 передбачено, що у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми (абз.2).

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала чинності 31.10.2015.

Згідно пункту 1 Порядку № 850 від 21.10.2015 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Встановлено, що 20.04.2015 Хмельницькою обласною МСЕК було проведено повторний огляд позивача та встановлено ІІ групу інвалідності, пов'язану з проходженням служби в ОВС та визначено більший відсоток ступеню втрати працездатності, що підтверджується довідкою серії АВ №0537741 від 20.04.2015.

Тобто з 20.04.2015 у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму.

У зв'язку із цим позивач 30.11.2015 звернувся із заявою на ім'я начальника УМВС України в Хмельницькій області з проханням провести йому виплату одноразової грошової допомоги. До заяви позивачем надані всі необхідні документи, перелік яких наведений в самій заяві.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області направило заяву та документи позивача на ім'я заступника директора ДФЗБО МВС України на затвердження для виплати одноразової грошової допомоги, що підтверджується супровідним листом № 15/137 від 30.11.2015.

Згідно пункту 9 Порядку № 850 від 21.10.2015 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Міністерством внутрішніх справ України відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію», що підтверджується висновком від 11.12.2015.

Висновок про відмову позивачу, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги направлений Міністерством внутрішніх справ України до ВФЗБО УМВС в Хмельницькій області згідно супровідного листа № 15/288 від 22.12.2015.

За змістом цього супровідного листа вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 Порядку №850 від 21.10.2015.

Згідно пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідно визнати протиправним та скасувати рішення МВС України, викладене у висновку Міністерства внутрішніх справ України від 11.12.2012 про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990.

Щодо позовної вимоги в якій позивач просить зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію», то в цій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, оскільки згідно положення про Мінстерство внутрішніх справ Міністерство організовує в установленому порядку матеріально-технічне забезпечення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ, контролює правильність використання ними матеріально-технічних ресурсів і коштів, а також організовує в системі МВС України роботу з питань фінансування, праці, заробітної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського обліку і звітності, контрольно-ревізійної діяльності.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Тобто, у разі наявності підстав для виплати особі одноразової грошової допомоги в такому випадку орган, в якому проходив службу такий працівник, зобов'язаний подати разом із іншими документами до МВС та ДПА висновок щодо можливості проведення грошової допомоги. При цьому, рішення про призначення виплати грошової допомоги приймає саме МВС та ДПА, а саму виплату проводить орган, у якому проходив службу працівник.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.