Ухвала суду № 56726787, 22.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 р.Справа № 816/4552/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2016р. по справі № 816/4552/15

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.07.2015р. №0003822202/1722.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2016р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем у період з 08.06.2015р. по 12.06.2015р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП "Муксун" за вересень - жовтень 2014р. та правомірності відображення їх в податковій звітності за результатами якої складено акт від 19.06.2015р. №764/16-03-22-02-12/0090977905387914. В вищевказаному акті перевірки встановлено наступні порушення платником податків вимог: п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України, наслідком чого визначено заниження позивачем ПДВ в розмірі 41247 грн. 30 коп. (в т.ч., жовтень 2014р. - 38656 грн. 60 коп., листопад 2014р. - 2590 грн. 70 коп.) (т. 1, а.с. 19-31). Тка, 10.07.2015р. на підставі вказаного акта перевірки відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення № 0003822202/1722, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" в розмірі 61870 грн. 95 коп. (в т.ч., основний платіж - 41247 грн. 30 коп., штрафні (фінансові) санкції - 20623 грн. 65 коп.) (т. 1, а.с. 62).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в ході проведення перевірки позивача встановлено не відповідність даних (ціни) первинних документах отриманих від платника, а саме: у Додатках-замовленнях № 1 від 05.09.2014р. та № 2 від 20.09.2014р. вартість перевезення 1 т. кукурудзи становить 210 грн., а 1 т. пшениці 300 грн., а згідно наданих до перевірки податкових накладних та актів вартість перевезення 1 т. кукурудзи становить 175 грн., а 1 т. пшениці 250 грн. Також, в ході проведення перевірки встановлено оформлення первинних документів з порушенням вимог чинного законодавства, а саме у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), відсутні данні щодо місця їх складання. Таким чином, перевіркою не можливо встановити де саме фактично відбувалася здача та прийняття виконаних робіт (наданих послуг), отриманих від ПП "Муксун", також не можливо перевірити перебування посадових осіб ТДВ "Птахофабрика Росія" у місцях призначення. Так, позивачем до перевірки не було надано подорожніх листів, довіреностей на отримання товару. Також, у ТТН відсутні печатки автомобільного перевізника. Згідно АІС "Автомобіль" встановлено, що вказані в ТТН транспортні засоби з д.н.з. АР4508СІ, АР2078СН, АР8071СН не зареєстровані. Перевіркою також встановлено, що ПП "Муксун" не придбавало ПММ (бензину, дизпалива), необхідних для здійснення перевезення товару (кукурудзи, пшениці) отриманого від позивача в адресу підприємств-покупців. Окрім того, перевіркою встановлено, що операції по взаємовідносинах з надання послуг (виконання робіт) за укладеними договорами між ПП "Муксун" та контрагентами-покупцями постачальниками не мали реального товарного характеру. Отже, по ПП "Муксун" відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платниками податків.

Відповідно до абз. а п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що господарські правовідносини ТДВ "Птахофабрика Росія" з ПП "Муксун" стосувались надання транспортних послуг на підставі договіру про перевезення вантажів територією України № 0509 від 05.09.2014р. укладений між ТДВ "Птахофабрика Росія" (замовник) та ПП "Муксун" (перевізник) (т. 1 а.с. 63 - 64), за умовами якого перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. В матеріалах справи наявні копії журналу реєстрації довіреностей за 2012 рік, товарно-транспортних накладних, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних та платіжних доручень.

Надаючи правову оцінку наявним в матеріалах справи документах, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 договору № 0509 від 05.09.2014р. ціна на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах перевізника. Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок перевізника, протягом 3-х (трьох) банківських днів після отримання від Перевізника належним чином оформлених рахунка-фактури, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в замовленнях на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення (пункт 4.1 договору).

Отже, рахунок-фактури є обов'язковим первинним документом, який визначає вартість наданих послу однак, позивачем, не було надано вказаних документів до суду при розгляді даної адміністративної справи судом першої інстанції та при апеляційному розгляді.

В той же час, згідно наявного в матеріалах справи додатку-замовлення № 1 (т. 1 а.с. 70) перевізник надає замовнику послуги з перевезення вантажів, а саме: пшениці вагою 450 тон. Разом з тим, згідно актів задачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 ас. 71, 77, 78) ПП "Муксун" надано послуги з перевезення пшениці загальною вагою 384,94 т., а згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 72, 74-76, 79, 81, 83, 85, 87, 88) було здійснено перевезення пшениці загальною вагою 752,70 т.

Судовим розглядом також встановлено невідповідність відносно перевезення за додатком-замовленням № 2 (т. 1 а. с. 90) в якому вказано, що перевізник надає замовнику послуги з перевезення вантажів, а саме: кукурудзи вагою 700 тон. Разом з тим, згідно актів задачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 91, 99, 106, 110, 111) ПП "Муксун" надано послуги з перевезення кукурудзи загальною вагою 628,5894 т., а згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 92, 95, 96, 98, 100 - 105, 107 - 109) було здійснено перевезення кукурудзи загальною вагою 1 168,183 т.

Також, встановлено невідповідність даних щодо вартості наданих ПП "Муксун" послуг, а саме: згідно актів здачі-прийняття робіт загальна вартість робіт з ПДВ становить 247483 грн. 80 коп., відповідно до податкових накладних (т. 1 а.с. 121- 128) загальна вартість наданих ПП "Муксун" послуг становить 247483 грн. 40 коп., проте згідно платіжних доручень (т. 1 а.с. 115 - 120) позивачем було переведено на рахунок ПП "Муксун" кошти в загальній сумі 247183 грн. 80 коп.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції відносно того, що враховуючи вищевикладене, залучені до матеріалів справи копії документів жодним чином не підтверджують отримання позивачем послуг по перевезенню вантажів саме від ПП "Муксун" та стосовно того, що сам лише факт перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку замовника та рахунок перевізника не свідчить про те, що між останніми мали місце реальні господарські правовідносини.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.01.2016 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2016р. по справі № 816/4552/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 28.03.2016 р.