Ухвала суду № 56726781, 22.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 р.Справа № 820/10285/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: Кобзар О.М.,

представників відповідача: Сучак Л.О., Красникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2016р. по справі № 820/10285/15

за позовом Приватного підприємства "Спецімпекс"

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправними і скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП "Спецімпекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів від 24.03.2015р. №80700001/2015/000492/2, №80700001/2015/000493/2;

- визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів від 26.03.2015р. №80700001/2015/000520/2, № 80700001/2015/000525/2, № 80700001/2015/000526/2, №80700001/2015/000521/2, №80700001/2015/000529/2, №80700001/2015/000516/2, №80700001/2015/000517/2, №80700001/2015/000493/2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2016р. адміністративний позов Приватного підприємства "Спецімпекс" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення задоволено.

Скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів від 24.03.2015р. №80700001/2015/000492/2, №80700001/2015/000493/2; від 26.03.2015р. № 80700001/2015/000520/2, №80700001/2015/000525/2, №80700001/2015/000526/2, №80700001/2015/000521/2, №80700001/2015/000529/2,№80700001/2015/000516/2,№80700001/2015/000517/2,№80700001/2015/000493/2

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.10.2014р. між Приватним підприємством "Спецімпекс" (покупець) та Anji WEILONG WPC Еnvironmental Protection Materials Co., Ltd (постачальник) уклали контракт №141008WL на поставку композитних матеріалів. (т.1 а.с.64-70).

Відповідно до ст. 4.1 Контракту №141008WL від 08.10.2014р., поставка товару за даним контрактом здійснюється на умовах FOB-"Франко-борт" Китай, у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2000".

Згідно ст. 2 вищевказаного Контракту номенклатура, ціна і кількість товару міститься в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до специфікації №2 сторони погодили замовлення на поставку партії дошки з деревно-полімерного композиту WL-D006 загальною кількістю 4150 штук за ціною 5,9895 доларів США за штуку та фурнітури (куточок з деревно-полімерного композиту WL-А-022) у кількості 700 штук за ціною 1,6565 доларів США за штуку. Загальна вартість партії складала 25997,30 доларів США, що також підтверджується інвойсом №WL20150105 від 05.01.2015р. та пакувальним листом №WL20150105 від 05.01.2015р.

06.01.2015р. вищевказаний товар пред'явлено для митного оформлення в Китаї, що підтверджено копією китайської митної декларації №223120150810458177 та 12.03.2015р. партія товару надійшла на митну територію України в Одеський порт і в подальшому доставлена до м. Харкова та розміщена на митному складі.

З метою митного оформлення вказаного вище товару позивачем подано до митного органу електронні митні декларації (ЕМД), в яких заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, вказавши в деклараціях ціну товару, зазначену в інвойсі №WL20150105 від 05.01.2015р. з додаванням витрат на транспортування. (т.1 а.с. 84-87, 91-94, 98-101, 105-108, 112-115, 119-122, 126-129, 133-136, 140-143, 147-150).

Митна вартість зазначеного товару визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано: контракт №141008WL від 08.10.2014р.; специфікацію №2 від 05.01.2015р.; інвойс №WL20150105 від 05.01.2015р., прайс-лист від 05.01.2015р.; декларацію країни відправлення №223120150810458177 від 01.06.2015р.; висновок експертної організації ДП "Укрпромзовнішекспертиза" про вартісні характеристики товару №621 від 06.03.15р.; коносамент №MWSHODE15010032FD, CMR A №031351; довідку про вартість транспортних витрат №3-S від 10.03.2015р.; акт прийому-передачі транспортних послуг №3-S від 10.03.2015р., договір на транспортування-експедиторське обслуговування №А-22 від 01.12.2014р.

Факт подачі вказаного переліку документів підтверджується даними граф 44 ЕМД, а також даними граф №18 рішень про коригування митної вартості та картками відмови у митному оформленні.

Проте, відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару встановлені наступні обставини:

- заявлено низьку вартість задекларованого товару у порівнянні з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено, в тому числі з урахуванням попередніх митних оформлень позивача та попередні рішення митниці про корегування ідентичних товарів, що надійшли на адресу позивача в рамках зовнішньоекономічної угоди з виробником товару від 09.09.2014р. №140909 ХН;

- виявлено помилки у габаритних розмірах та було з'ясовано фактори, які впливали на рівень митної вартості товару (виробник та торгівельна марка);

- у ВМД країни відправлення зазначено коносамент, що не відповідає заявленому в графі 44 митної декларації;

- не надано лінійний коносамент, що вказаний у митній декларації країни відправлення;

- не надано переклад ВМД країни відправлення;

- наданий прайс-лист виробника товару неможливо класифікувати як прайс-лист, оскільки він є листом-комерційною пропозицією, адресованою конкретному адресату.

Так, за встановленими обставинами між сторонами проведено процедуру консультації, відповідачем у зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів направлено електронні повідомлення щодо витребування у позивача додаткових документів.

З огляду на вищевикладені обставини та керуючись п.2 ч.6 ст.54 МК України відповідач дійшов висновку, що позивачем заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, що відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ дає право відповідачу прийняти рішення про коригування митної вартості товару, а отже відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за 6 (резервним) методом.

Так, відповідно до ст.ст. 49, 50 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Також, згідно з ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Нормами п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", встановлено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при митному оформленні товару застосував перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України, однак відмовляючи в митному оформленні товару за основним (першим) методом, відповідач посилався на те, що позивачем не надано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, та спрацював ризик, згенерований системою аналізу управління ризиками з приводу того, що задекларований за ціною угоди рівень митної вартості був значно менший, на думку митного органу, ніж рівень вартості ідентичних/ подібних товарів, оформлених за іншими митними деклараціями.

В обґрунтування прийнятих оскаржуваних рішень відповідач посилається на наявність митної декларації Одеської митниці ДФС № 500060001/2/2014/41532 від 17.12.2014р. при досліджені якої встановлено, що за даною декларацією здійснювалось митне оформлення товару "Покриття із вспіненого етіленвінілацетату, несамоклейне, двошарове для підлоги - мат розміром 1000х1000 мм, виробник "Good Seller CO., LTD." Країни виробництва: Китай. Товар загальною вагою 2314,6 кг поставлявся за умовах поставки CIF Одеса.

Однак, судовим розглядом встановлено, що вищевказаний товар ввезений по декларації № 500060001/2/2014/41532 від 17.12.2014р. відрізняється від оцінюваного товару - дошки із деревинно-полімерного композиту, ввезеного позивачем, а саме: з наявних в матеріалах справи письмових пояснень позивача вбачається, що у складі оцінюваного товару переважають волокна тополі - більше 50%, полімери складали тільки 30-40%, тоді як мат з вспіненого етіленвінілацетату не містить такого складу, також виготовлені різними виробниками.

Крім того, товари поставлялись на різних умовах поставки та різною була вага порівнюваних товарів: позивача - 24970 кг, порівнюваний - 2314,6 кг.

Судовим розглядом встановлено, що в декларації № 500060001/2/2014/41532 від 17.12.2014 року одиницею виміру товару зазначено кілограм, у той час при декларуванні товару у спірних правовідносинах позивачем зазначено одиницю виміру метр.

При застосуванні шостого (резервного) методу митного оформлення товарів відповідачем не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувались при її визначенні. Також, не доведено неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, окрім резервного.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем були подані до відповідача всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України, а отже коригування митної вартості товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 МК України.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.01.2015 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2016р. по справі № 820/10285/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 28.03.2016 р.