Ухвала суду № 56726766, 23.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3963/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

23 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників позивача: Люлькіс І.М., Левицької-Корчун В.І.,Уманського Р.В.,

представника відповідача: Кирилюка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Віларус" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Віларус" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, направлення, припису та постанови,

В С Т А Н О В И В :

постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 29 вересня 2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ №1070 «Про затвердження планів перевірок» на IV квартал 2015 року.

Відповідно до пункту 1 наказу № 1070 ДАБІ України затверджено план перевірок об'єктів будівництва, замовниками яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці на IV квартал 2015 року, складений за пропозиціями територіальних органів структурних підрозділу апарату ДАБІ України, згідно з додатком № 1. Як вбачається з вказаного додатку, строк перевірки будівництва по вул. Хлібозаводська, 6, м. Ладижин, Вінницька обл. визначено в термін з 19 жовтня 2015 року по 29 жовтня 2015 року.

07 жовтня 2015 року відповідачем надіслано ТОВ «НВК «Віларус» направлення на проведення планової перевірки №10-П, яке отримано позивачем 22 жовтня 2015 року.

22 жовтня 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області направлено на адресу позивача повідомлення № 1002-16-1371 щодо проведення планової перевірки ТОВ «НВК «Віларус» у сфері дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, яке отримане - 26 жовтня 2015 року.

Факт отримання направлення на перевірку та повідомлення про перевірку підтверджено позивачем у адміністративному позові.

29 жовтня 2015 року головними інспекторами будівельного нагляду відділу контролю нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ у Вінницькій області складено акт про недопущення посадових осіб інспекції до проведення перевірки на будівництво підприємства з виробництва сировини косметичної, харчової продукції та спеціальних харчових добавок потужністю 110 тон/рік по вул. Хлібозаводська, 6, м. Ладижин, Вінницької області.

Примірник даного акту отримано директором TOB «НВК «Віларус» 29 жовтня 2015 року та зроблено запис-зауваження, а саме: недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до планової перевірки було здійснено на законних підставах.

Також перевіряючим складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено про порушення ТОВ «НВК «Віларус» вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а також складено припис про усунення порушень ТОВ «НВК «Віларус» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Даним приписом вимагалось від ТОВ «НВК «Віларус» допустити уповноважених осіб Департаменту ДАБІ у Вінницькій області до проведення перевірки об'єкта будівництва у термін до 09 листопада 2015 року.

11 листопада 2015 року на підставі протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності, акту від 29 жовтня 2015 року Департаментом ДАБІ у Вінницькій області, враховуючи не виконання вимог припису, винесено постанову № 10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 13780,00 грн. за правопорушення, передбачене пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (недопущення посадових осіб до проведення перевірки).

Не погоджуючись з рішеннями відповідачів, ТОВ «НВК «Віларус» звернулось до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд І інстанції виходив з того, що позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки положення на які посилається позивач стосуються лише перевірок податковими органами і не можуть бути підставою для заборони іншим контролюючим органам призначати та проводити перевірки в межах своїх повноважень, визначених законом. А також, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв у спосіб та межах визначених законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт встановлено Порядком здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктом 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів.

Пунктом 14 Порядку № 553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Також подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Під час судового засідання колегією суддів встановлено, що згідно з завіреною копією наказу ДАБІ України від 29 вересня 2015 року № 1070 "Про затвердження планів перевірок" із додатком № 1 до нього, перевірка ТОВ "НВК"Віларус" відбулась відповідно до плану роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, у відповідача існували законні підстави для проведення планової перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "НВК "Віларус" не допущено посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до проведення планової перевірки.

29 жовтня 2015 року посадовою особою відповідача складено акт про недопущення посадових осіб інспекції на об'єкт будівництва для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а 11 листопада 2015 року винесено постанову про накладення штрафу №10.

Штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем накладено на позивача на підставі пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Положеннями наведених вище нормативно-правових актів закріплено право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів під час перевірки, а також обов'язок юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки та відповідальність суб'єктів містобудування за не допуск.

Таким чином, колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції, щодо правомірності проведення планової перевірки та застосування до позивача відповідальності, передбаченої Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання апелянта на встановлені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" обмеження на проведення у 2015 - 2016 роках перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, а саме, що такі перевірки проводяться виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, або за рішенням суду, або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України адже дана норма стосується лише перевірок, які здійснюються податковими органами та з питань дотримання податкового законодавства.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII встановлено, що перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином, на період з січня по червень 2015 року поширювалось обмеження щодо проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами, зокрема й Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Проте, оскільки дія вищевказаного мораторію закінчилась, починаючи з 01 липня 2015 року проведення заходів державного контролю у сфері містобудівної діяльності у загальному порядку відновилось.

Відтак, прийняття відповідачем наказу №1070 від 29 вересня 2015 року "Про затвердження планів перевірок" на IV квартал 2015 року в частині проведення планової перевірки ТОВ "НВК "Віларус" узгоджується з положеннями чинного законодавства.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені норми законодавства та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також відсутність підстав для скасування наказу №1070 від 29 вересня 2015 року в частині призначення планової перевірки ТОВ «НВК «Віларус», направлення №10-П від 07 жовтня 2015 року, припису від 29 жовтня 2015 року та постанови №10 від 11 листопада 2015 року.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Віларус" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 березня 2016 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.