Постанова № 56726315, 09.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"09" березня 2016 р. справа № 804/8871/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю представника відповідача Чохелі Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі №804/8871/15

за позовом ОСОБА_2

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.03.2014 року:

- №0003141703, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 98 056 грн., з яких 76 133 грн. - основний платіж та 21 923 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0003081703, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 205 661,05 грн., з яких 164256,84 грн. - основний платіж та 41 404,21 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0003331703, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на 60 964 грн. 90 коп., з яких 55 240,36 грн. - основний платіж та 5 724,54 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0003311703, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на 510 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року позов задоволено частково, а саме:

- скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0003311703 від 17.03.2014р. про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 510 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Постанова суду в частині задоволення позовних вимог мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення №0003311703 від 17.03.2014р. прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначене вище податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач, зокрема, зазначив, що в ході проведення перевірки 22.01.2014р. відповідачем на адресу позивача направлений лист про надання документів для проведення перевірки зі встановленням строку до 13.01.2014р. Однак позивачем документи, що вимагались, були надані не в повному обсязі.

Згідно ст. 121 Податкового кодексу України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Статтею не зазначено факт ненадання документів в повному обсязі чи частково. Відсутність частини пакету первинних документів впливає на непов'язаність між собою первинних документів, котрі були надані до перевірки і унеможливлює об'єктивне проведення перевірки.

Ґрунтуючись на зазначеному, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014р. №0003311703.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з змісту апеляційної скарги, відповідач не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині скасування повідомлення-рішення відповідача №0003311703 від 17.03.2014р., тому оскаржена постанова підлягає перегляду саме в цій частині.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 30.12.2013р. по 17.01.2014р. посадовими особами податкової інспекції на підставі п.п.78.1.1, п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, з урахуванням наказу на проведення перевірки від 19.12.2013р. №708, повідомлення від 19.12.2013р. №243/04-03-17-03, наказів про продовження терміну проведення перевірки від 10.01.2014р. №9, від 13.01.2014р. №25, від 15.01.2014р. №38, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 27.10.2010р. по 01.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 01.12.2013р.

За результатами перевірки був складений акт №167/15/04-03-17-03-26/НОМЕР_1 від 24.01.2014р., за висновками якого були встановлені наступні порушення, а саме:

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, з урахуванням п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, в частині ненадання до перевірки документів у повному обсязі;

- п.1 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» щодо заниження обсягу виручки за 2011рік;

- п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012рік в сумі 164256,84грн.;

- п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України щодо ненадання до податкової інспекції податкової декларації про доходи за 2010рік., податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012р.;

- п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, Наказу ДПА від 24.12.2010р. №1025 «Про затвердження форми книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, та порядку її ведення» в частині не реєстрації книги обліку доходів і витрат в податковому органі;

- п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, з урахуванням п.п.54.3.1, п.54.3 ст.54, ст.183, п.10 підрозділу ІІ розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого в бюджет не сплачено ПДВ всього на суму 76133,15грн.;

- ст.203 Податкового кодексу України щодо ненадання до податкової інспекції податкових декларації з ПДВ за липень 2012р. (з урахуванням червня 2012р.), серпень 2012р. - грудень 2012р., січень 2013р. - листопад 2013р.;

- п.2 ст.7, п.11 ст.8 розділу ІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого в бюджет не сплачено єдиний соціальний внесок на суму 55240,36грн., у тому числі по періодах: у 2011р. в сумі - 4 010,30грн., у 2012р. - 51 230,06грн.;

- п.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо ненадання до УПФУ в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011-2012р.р.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом 17.03.2014р. було, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення №0003311703, за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання на суму штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с. 81) за надання не в повному обсязі документів на запит відповідача.

За висновком суду першої інстанції, податкове повідомлення-рішення №0003311703 від 17.03.2014р. є неправомірним, оскільки п. 121.1 ст.121 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафу за ненадання платником податків документів до перевірки взагалі, а позивачем були надані документи не у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, на підставі наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом затверджений постановою Кабінету Міністрів України N1245 від 27.12.2010р. (далі - Порядок N1245).

Як вбачається з матеріалів справи, в запиті від 13.01.2014 року №427/04-03-17-03-17 відповідач просив позивача надати документи, що підтверджують суми витрат, пов'язаних з підприємницькою діяльністю, що були відображені книзі обліку та витрат. Запит було отримано представником позивача 13.01.2014 р. (а.с.65).

В запиті від 15.01.2014р. №545/04-03-17-03-17 відповідач просив позивача у строк до 12:00 16.01.2014 р. надати інформацію щодо розбіжностей задекларованої та відображеної в книзі доходів та витрат у 2011 році обсягу виручки; надати до перевірки договори оренди, акти прийому-передачі, тощо, за весь перевіряємий період, книгу обліку доході та витрат (а.с.67-68).

13.01.2014р. передав для проведення перевірки первинні бухгалтерські документи згідно опису, а саме: книга обліку доходів і витрат за 2011р., прибуткові касові ордери за 2011р. (14шт.), книга доходів і витрат за 2012р., прибуткові касові ордери за 2012р. (292шт.). Вказані документи були прийняті 13.01.2014р. відповідачем, що підтверджується копією відповідного опису, письмового пояснення позивача (а.с. 65,72).

З наведеного вбачається та не заперечується позивачем, що на запити відповідача позивачем не було надано всі витребувані первинні документи, необхідні для здійснення перевірки.

Відповідно до п.121.1. ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З наведеного вбачається, що положення п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України не розрізняє такі види правопорушення платника податків як не надання всіх документів з питань обчислення і сплати податків та зборів чи лише частини цих документів.

Таким чином, на думку суду колегії судів, висновок суду першої інстанції, що положення п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України не підлягають застосуванню у разі часткового виконання платником податків вимог податкового органу щодо надання документів з питань обчислення і сплати податків, які платник податків зобов'язаний зберігати, є помилковим.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0003311703 від 17.03.2014р. було прийнято відповідачем на підставі та в порядку, встановленому чинним законодавством, тому позовні вимоги позивача в частині скасування цього податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. В решті постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ч.2 ст.88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч.2 ст.94 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 року задоволено частково клопотання відповідача та відстрочено йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду від 04.11.2015 року до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до матеріалів справи, на час розгляду апеляційної скарги відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції.

Оскільки положеннями ст.94 КАС України не передбачено відшкодування судового збору за подання суб'єктом владних повноважень апеляційної скарги з іншої сторони, судовий збір в сумі 535,92 грн. підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі №804/8871/15 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0003311703 від 17.03.2014р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. та відмовити у задоволенні позову у цій частині.

В решті постанову суду залишити без змін.

Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО): 805012) судовий збір в сумі 535 грн. 92 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун