Ухвала суду № 56726251, 24.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/6164/15

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

24 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

01 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області ( далі ГУ ДВС у Хмельницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2015 року за № 000070/22-01-17-03 та № 000071/22-01-17-03.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.

01.02.2013 року здійснено митне оформлення легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель C200 CDI 2008 року виготовлення, кузов НОМЕР_2 за митною декларацією №400050000/2013/300123.

До митного оформлення товару, разом з митною декларацією, декларантом було подано пакет документів, в тому числі:

-документ купівлі-продажу від 26.01.2013 року б/н на бланку компанії "Berjan B.V. Stephensonstraast 59 7903 AS Hoogeveen" відповідно до якого ціна транспортного засобу дорівнює 7200 євро (у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення-77979,71 грн.);

-висновок експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки колісного транспортного засобу від 01.02.2013 року № 236, відповідно до якого вартість товару на дату оцінки може становити 8024 евро (у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення-86904,05 грн.)

-калькулятор транспортних витрат від 01.02.2013 року б/н, відповідно до якого транспортні витарти до кордону становлять 91 євро (у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення-985,58 грн.)

Митна вартість заявлена декларантом до митного оформлення дорівнювала 92178,51 грн., з цієї суми були нараховані та сплачені податки у сумі 82818,09 грн., а саме: ввізне мито в розмірі 10%, у сумі 16303,29 грн., акцизний податок в сумі 44434,14 грн. та ПДВ в розмірі 20%, у сумі 29166,10 грн.

20.03.2013 року Хмельницькою митницею ДФС направлено до митних органів Королівства Нідерланди запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну території України транспортних засобів громадянами України.

У відповідь на вказаний запит, від митних органів Королівства Нідерланди надійшла інформація щодо легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель C200 CDI 2008 року виготовлення, кузов НОМЕР_2 за митною декларацією №400050000/2013/300123, згідно якої вказаний транспортний засіб був проданий за ціною 14000 євро (у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення--151627,21 грн.)

У зв'язку з отриманням інформації про надходження від уповноважених органів Королівства Нідерландів документально підтвердженої інформації про недостовірність відомостей щодо товару, митне оформлення яких завершено, ГУ ДФС у Хмельницькій області винесено наказ "Про проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання громадянином ОСОБА_2 законодавства України з питань державної митної справи".

На виконання даного наказу, головним державний ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Хмельницькій області-Швецем Леонідом Олександровичем проведено документальну невиїзну перевірку, за результатами якої складено Акт від 13.10.2015 №Н/0037/5/22-01-17-03/НОМЕР_1 "Про проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання громадянином ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) законодавства України з питань державної митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні транспортного засобу за митною декларацією від 01.02.2013 №400050000/2013/300123.

За висновками вище вказаного Акту перевірки встановлено порушення громадянином ОСОБА_2 вимог статті 49 Митного кодексу України, пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ, пункту 1 частини 1 статті 279 МКУ від 13.03.2012 року №4495-VI та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI - подання до органу доходів і зборів недостовірних відомостей про визначення митної вартості та заниження бази оподаткування митними платежами за митною декларацією від 01.02.2013 №400050000/2013/300123, що спричинило заниження податкових зобов'язань.

Сума заниження податкового зобов'язання громадянином ОСОБА_2 визначеного за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки, складає 19338,97 грн. (з них ввізне мито - 6043,43 грн., ПДВ - 13295,54 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення рішення від 29.10.2015 року:

-№000070/22-01-17-03, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість з товарів, ввежених на територію України фізичними особами" в розмірі 16619,43 грн., в т.ч.: за основним платежем - 13295,54грн., за штрафними санкціями - 3323,89 грн.;

-№000071/22-01-17-03, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "мито на товари, що ввозяться на територію України фізичними особами" в розмірі 7554,29 грн. в т.ч: за основним платежем - 6043,43 грн., за штрафними санкціями- 1510,86 грн.

Вважаючи протиправними рішення відповідача про грошові зобов'язання, ОСОБА_2 звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 у поданій митній декларації, вказано невірну інформацію про вартість імпортованого транспортного засобу, а недостовірність такої інформації підтверджується копією експортної митної декларації від 25.01.2013 року і висновки відповідача, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень знайшли своє підтвердження, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.10.2015 року за №000070/22-01-17-03 та №000071/22-01-17-03 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин, з врахуванням наступного.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату подання митної декларації), базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та у відповідності до п 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При цьому пунктами 4, 5 частини 5 вказаної статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

-проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

-звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів також шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 1 статті 351 МК України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Відповідно до частини 2 статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Таким чином, документальна невиїзна перевірка є виключним правом органу доходів і зборів, яке виникає на підставі інформації, що надходить у відповідь на запити про зовнішньоекономічні операції.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236, ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи доходів і зборів.

ГУ ДФС у Хмельницькій області, згідно додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", входить до переліку територіальних органів ДФС.

Відповідно до пункту 1 Положення про ГУ ДФС у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 21.08.2014 року №58, Головне управління ДФС у Хмельницькій області є територіальним органом Державної фіскальної служби України. ГУ ДФС у Хмельницькій області забезпечує реалізацію повноважень ДФС України на території Хмельницької області.

Згідно підпункту 4 пункту 4 вказаного Положення, ГУ ДФС у Хмельницькій області відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС України.

Отже, у ГУ ДФС у Хмельницькій області були всі підстави для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання громадянином ОСОБА_2 законодавства з питань державної митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати платежів при митному оформленні транспортного засобу, а тому твердження останнього щодо відсутності у відповідача повноважень на прийняття спірних податкових повідомлень-рішень суд вважає безпідставними та необгрунтованими.

Частиною 1 статті 352 МК України визначено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані:

1) документи, визначені цим Кодексом;

2) податкова інформація;

3) експертні висновки;

4) судові рішення;

5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення;

6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Враховуючи положення пункту 5 частини 1 зазначеної статті, суд апеляційної інстанції вважає, що експортна митна декларація країни відправлення (Королівства Нідерландів) від 25.01.2013 року MRN:13NL02526C2D84E88, якою оформлено транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ ( модель C200 CDI 2008 року виготовлення, кузов НОМЕР_2) є документом, що може бути використаний посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірки, а також належним та допустимим доказом, що документально підтверджує відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товару, його ввезення (пересилання) на митну територію України.

Так, з урахуванням отриманих від митних органів Королівства Нідерландів документів та поданої декларантом калькуляції транспортних витрат від 01.02.2013 року №б/н загальна митна вартість товару становить 14091,00 євро (14000,00 євро фактурна вартість та 91,00 євро транспортні витрати до кордону України), що у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення становить 152612,79 грн.

Відповідно, сума податків, які мали бути сплачені при митному оформленні товару за митною декларацією від 01.02.2013 року №400050000/2013/300123 дорівнює 102157,06 грн., а саме ввізне мито в розмірі 10%, у сумі 15261,28 грн., акцизний податок в сумі 44434,14 грн. та ПДВ в розмірі 20%, у сумі 42461,64 грн.

Таким чином, сума заниження податкового зобов'язання громадянином ОСОБА_2 визначеного за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки складає 19338,97 грн. (з них ввізне мито - 6043,43 грн., ПДВ - 13295,54 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 02.04.2014 року у справі №676/1445/14-а, якою скасовано, винесену заступником начальника Хмельницької митниці Міндоходів постанову про порушення митних правил №0002/40000/14 від 05.02.2014 року в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2, ознак порушення митних правил, не може слугувати належним доказом, оскільки вона не є предметом спору по даній справі і крім того, факт заниження позивачем суми податкового зобов'язання під час митного оформлення доведено в ході проведення документальної невиїзної перевірки.

Проаналізувавши вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що відповідачем правомірно та обґрунтовано зроблено висновок, що різниця між митною вартістю задекларованою при перетині митного кордону Королівства Нідерландів та України становить 19338,97 грн., що є порушенням статті 52 МК України та пункту 190.1 статті 190 ПК України, а саме заниження бази оподаткування товару, який ввозиться на митну територію України, та відповідно правомірно донараховано позивачу податкові зобов'язання, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.10.2015 року за №000070/22-01-17-03 та №000071/22-01-17-03 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.