Ухвала суду № 56724675, 27.03.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1362/16-к

Провадження № 1-кс/591/962/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2016 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Янголь Є.В., за участю секретаря Каленіченко Т.І., прокурора Жерьобкіна В.Д., слідчого Оксененка С.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Сумській області Оксененка С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, а також скаргу захисника ОСОБА_1 на затримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до слідчого судді з узгодженим прокурором клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивував тим, що в провадженні СУ ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12016200000000055 за обгрунтованою підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину ч. 3 ст. 187 КК України. По даному провадженню ОСОБА_2 25 березня 2016 року затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні наведеного кримінального правопорушення. В клопотанні зазначає, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, та яке він скоїв в період іспитового строку, враховуючи надмірне застосування насильства відносно потерпілих, що виразилось у нанесенні ударів по голові ОСОБА_4 прикладом обрізу мисливської зброї, побиттям потерпілої ОСОБА_5, а також зв'язуванні 88-річної ОСОБА_6, яка одразу ж після скоєння злочину померла, слідує висновок, щодо відсутності психологічного бар'єру у ОСОБА_7 в контексті завдання шкоди життю та здоров'ю людини, тобто перебуваючи на свободі останній без будь-яких вагань зможе впливати на потерпілих та свідків, шляхом як фізичного насильства так і погрози його застосування, з метою негативного впливу на хід подальшого досудового розслідування. Тому, беручи до уваги сукупність вищевикладених фактів, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, аналізуючи особистість останнього, вважає, що перебуваючи на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинювати інші кримінальні правопорушення та перешкоджати слідству шляхом здійснення впливу на свідків, в тому числі посібників, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з мотивів, наведених в ньому.

Захисник вважає, що саме клопотання є необґрунтованим, відсутні вагомі докази вчинення його підзахисним інкримінованого злочину, стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи його особу вважає можливим застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Крім того захисник ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою на затримання ОСОБА_2, вважає, що його затримання було незаконним, так як не було підстав, передбачених ст. 208 ч.1 КПК України для затримання, після затримання його підзахисний не був негайно повідомлений про підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, пояснив, що вину у скоєнні злочину не визнає.

Слідчий та прокурор вважають, що затримання було здійснено відповідно до вимог КПК України.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши надані до клопотання матеріали, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12016200000000055 зокрема за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, зокрема у тому, що він 23.03.2016, близько 02 год. 30 хв., діючи спільно з двома іншими особами, маючи єдиний злочинний намір спрямований на протиправне відкрите заволодіння чужим майном, прибули до АДРЕСА_1 де не бажаючи бути викритими, приховали свої обличчя масками, після чого, використовуючи предмети схожі на вогнепальну зброю у вигляді обрізу та пістолету, шляхом вибивання вхідних дверей, проникли до домоволодіння за вказаною адресою, де, погрожуючи вбивством потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тобто застосувавши погрози насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, відкрито заволоділи грошима в сумі 7600 грн. та двома мобільними телефонами марки «Нокіа», завдавши останнім матеріального збитку на заявлену суму 8000 грн.

25 березня 2016 року о 16:10 ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України (а.с.20-22) та в той же день йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину (а.с. 25).

Як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_2 був повідомлений при складанні протоколу про підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, про що маються відомості в самому протоколі, а тому посилання захисника на ці обставини є необгрунтованим. Крім того в цей же день ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України.

Також слідчий суддя вважає, що ОСОБА_2 був обгрунтовано затриманий на підставі п.2 ч.1 ст. 208 КПК України, оскільки затримання відбулося невдовзі після вчинення злочину та допитані по кримінальному провадженню особи вказують на ОСОБА_2, як на особу, яка вчинила злочин.

Під час розгляду клопотання суд повинен встановити, чи доводять надані стороною провадження докази обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин. Про це наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року по справі «Фокс та інші проти Сполученого Королівства».

На думку слідчого судді, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується наданими суду матеріалами кримінального провадження, з яких вбачається наявність достатньої інформації щодо наведених обставин, зокрема з протоколів допиту потерпілих (а.с.7-13), протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 (а.с. 14), заяви підозрюваного (а.с. 15), протоколів допитів свідків (а.с.16-19).

Доведеними слід вважати наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, скоєного в період іспитового строку, слідством вживаються заходи на встановлення а також розшук іншої особи, можливо причетної до вчинення злочину, підозрюється у застосуванні насильства відносно потерпілих. Враховуючи сукупність вищевикладених фактів, а також тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, аналізуючи особистість останнього, суд вважає, що перебуваючи на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинювати інші кримінальні правопорушення та перешкоджати слідству шляхом здійснення впливу на свідків, в тому числі посібників.

Тому доводи сторони захисту щодо відсутності обгрунтованої підозри та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, а також характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2, його суспільну небезпеку, слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання є всі підстави вважати, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не запобігнуть ризикам, доведеним прокурором.

Посилання захисника на наявність у його підзахисного неповнолітніх дітей не спростовує доводи сторони обвинувачення.

Беручи до уваги зазначене, а також враховуючи дані щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника про застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою слід відмовити.

В задоволенні скарги захисника на затримання також слід відмовити за необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Визначити строк дії ухвали до 25 травня 2016 року включно.

В задоволенні скарги захисника на затримання відмовити за необгрунтованістю.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду Сумської області протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Є.В. Янголь