Ухвала суду № 56723062, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"23" березня 2016 р. м. Київ К/800/35548/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Швеця В.В., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області (далі - УПФ) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою позивачки на судове рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати:

неправомірними дії та розпорядження УПФ від 25 березня 2013 року № 145015, яким розмір її пенсії при проведенні перерахунку обчислений із розрахунку 80% від грошового забезпечення, а не 90 %;

зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 1 липня 2012 року з розміру 90 % від грошового забезпечення та виплати різницю.

Посилалась на незаконність оскаржуваного розпорядження.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 травня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії та розпорядження УПФ про перерахунок пенсії ОСОБА_4 з розміру 80 % від суми місячного заробітку. Зобов'язано відповідача провести з 1 липня 2012 року перерахунок призначеної пенсії, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, з розміру 90% місячного заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії, починаючи з 1 липня 2012 року.

Вінницький апеляційний адміністративний суд рішенням від 9 липня 2015 року постанову районного суду змінив, виклавши абзац третій результативної частини у наступній редакції: зобов'язано УПФ провести з 2 квітня 2014 року перерахунок призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури у розмірі 90% місячного заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії, починаючи з 2 квітня 2014 року. В решті постанову залишено без змін.

У касаційній скарзі позивачка, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить постанову цього суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що в результаті невчасного направлення копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та повісткою її позбавлено права подати заперечення, в тому числі й щодо строків звернення до суду відповідача.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляді справи за їх участю, касаційний розгляд здійснено у порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Згідно із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

Однією із основних засад адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обстави у справі. Відповідно до положень статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Порядок вручення судових повісток визначений статтею 35 КАС України. Відповідно до частини третьої цієї норми, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадків, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Згідно фактичних обставин справи, судом апеляційної інстанції вимоги вище згаданої норми дотримані не були. Зокрема, повістку позивачці вручено 09.07.2015 року, тобто в день розгляду справи, чим вона була позбавлена прав, передбачених статтями 11 та 49 КАС України, відповідно до яких особи, зацікавлені в результатах справи, мають право відстоювати свої вимоги або заперечення цих вимог у спорі шляхом подання на їх доведення доказів, участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своїх думок з усіх питань, що підлягають розгляду в судовому засіданні.

Особи, які беруть участь у справі мають право, зокрема:

1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

2) знайомитися з матеріалами справи;

3) заявляти клопотання і відводи;

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Окрім того, апеляційним судом розгляд справи в письмовому провадженні здійснено в порушенні статті 197 КАС України, згідно якої суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2.

У справі відсутні докази щодо належного повідомлення про час і місце розгляду справи позивачки.

З урахуванням наведеного, судом апеляційної інстанції не дотримані норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді необхідно належним чином повідомити осіб, які беруть участь у справі і з урахуванням зібраних доказів вирішити спір.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.В. Швець

І.В. Штульман