Ухвала суду № 56723052, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року м. Київ К/800/30217/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М., (доповідач), Швеця В.В., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - ГУ МВС), Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці (далі - УМВС на Південній залізниці), Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії по виплаті одноразової допомоги, відшкодуванню шкоди за касаційною скаргою представника позивачки на судові рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 березня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила зобов'язати ГУ МВС нарахувати і виплатити їй 27 000 грн. одноразової допомоги та 40 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Посилалась на те, що після звільнення з органів внутрішніх справ через хворобу за рішенням медико-соціальної експертної комісії від 16 серпня 2011 року їй визначено 20% втрати професійної працездатності за хворобою та 5% за отриманою під час служби травмою, тому ГУ МВС відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2007 року № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» повинно виплатити одноразову грошову допомогу як застрахованій особі за травму, отриману під час проходження служби.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 20 березня 2015 року, залишеною без змін Харківським апеляційним адміністративним судом від 3 червня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено. При цьому суди вийшли за межі позовних вимог та зобов'язали ГУ МВС надіслати до МВС України висновок щодо можливості виплати грошової допомоги позивачці у зв'язку із отриманою нею травмою під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю у відповідності до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 707.

У касаційній скарзі представник позивачки, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення судів скасувати і ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Вказує на те, що позивачка має всі правові підстави на одноразову грошову допомогу за ушкодження здоров'я, отримане під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з охороною громадського порядку та боротьбою зі злочинністю.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Підстави та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівників міліції, податкової міліції на момент виникнення спірних правовідносин визначалися Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2007 року № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції», якою затверджено Порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівників міліції, податкової міліції (далі - Порядок).

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 565-XII (у редакції Закону України від 03.11.2006 року №328-V) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 5 Порядку для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком;

довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності;

довідку про грошове забезпечення;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника);

копію ідентифікаційного номера.

Для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату (пункт 6 Порядку).

Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті) (абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 року № 386).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати (абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 року №386).

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям (абзац третій пункту 7 Порядку).

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі (абзац четвертий пункту 7 Порядку).

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави до висновку, що рішення про призначення виплат, в даному випадку приймає МВС України, а самі виплати здійснює орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.

Як свідчать фактичні обставини справи, встановлені судами, наказом ГУ МВС від 30 березня 2011 року №49 о/с ОСОБА_4 звільнено зі служби на підставі пункту «б» статті 64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. За висновком медико-соціальної експертної комісії від 16 серпня 2011 року їй встановлено 25% втрати працездатності у зв'язку із захворюванням пов'язаним з проходженням служби в ОВС (20% захворювання, 5% отримана травма).

На неодноразові звернення про виплату одноразової грошової ГУ МВС повідомляло про неможливість надання висновку про проведення службового розслідування, з тих підстав, що саме розслідування страхового випадку було проведено з порушеннями, тому МВС України рішення про призначення чи відмову у виплаті одноразової допомоги не приймало, лише листом від 18.05.2012 року проінформовано про проведення додаткового спеціального розслідування нещасного випадку.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ГУ МВС можлива лише при наявністі рішення МВС України.

Верховний Суд України в постанові від 18 березня 2014 року (Справа № 21-11а14) зазначив, що суд не може підміняти орган, на який покладено вирішення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги, таке рішення може прийняти лише МВС України.

При цьому суди попередній інстанцій вірно зазначили, що ГУ МВС проявило бездіяльність не направивши висновок службового розслідування нещасного випадку до МВС України, у зв'язку з чим МВС України не приймало рішення щодо виплати одноразової допомоги. Отже, ОСОБА_4 позбавлена можливості стягнути одноразову грошову допомогу безпосередньо з ГУ МВС.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а судові рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 березня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.В. Швець

І.В. Штульман