Ухвала суду № 56722868, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2016 р. м. Київ К/800/40874/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року

у справі №П/811/511/15

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - Кіровоградська ОДПІ)

до Державного підприємства «Кіровоградський ремонтний завод» (надалі - ДП «Кіровоградський ремонтний завод»)

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

У лютому 2015 року Кіровоградська ОДПІ звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з рахунків ДП «Кіровоградський ремонтний завод» на користь Державного бюджету України податковий борг у загальній сумі 925620,07грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року зазначені позовні вимоги роз'єднано в самостійні провадження, у зв'язку з чим предметом даного спору є стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 528637,22 грн. (а.с.101).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 року назване рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмолено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи з'ясовано, що у зв'язку з несплатою ДП «Кіровоградський ремонтний завод» самостійно задекларованих у 2014 році податкових зобов'язань із земельного податку, з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб на час вирішення цього спору у названого платника утворився податковий борг у загальній сумі 528637,22 грн.

На адресу ДП «Кіровоградський ремонтний завод» податковим органом було направлено першу податкову вимогу від 11.10.2001 № 1/61 та другу податкову вимогу від 14.12.2001 № 2/1050, які було вручено уповноваженому представнику платника.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та учасниками провадження не заперечуються.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що невиконання платником податкового обов'язку зі сплати до бюджету самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань, призвело до виникнення у відповідача податкового боргу, який підлягає стягненню в примусовому порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні даного позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки відповідач є державним підприємством, яке не підлягає приватизації, то стягнення оспорюваного податкового боргу має відбуватися в порядку статті 96 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов'язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.2 ст. 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення (п. 96.3 ст. 96 ПК України).

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (абз. 2 п. 96.3 ст. 96 ПК України).

Виходячи з наведених норм статті 96 ПК України, обов'язок органу державної податкової служби на звернення із поданням в порядку пункту 96.2 статті 96 ПК України до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків боржника, виникає виключно після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу для покриття податкового боргу.

Тобто, вказана норма застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 ПК України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Отже, враховуючи те, що податковий орган звернувся до суду в порядку статті 95 ПК України, застосування до даних правовідносин судом апеляційної інстанції положень статті 96 ПК України є помилковими.

Крім того, під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, представником відповідача на спростування наявності податкового боргу надано платіжні доручення за якими сплачену спірну суму податкового боргу, проте зазначені обставини не були враховані під час розгляду справи судом першої інстанції.

У зв'язку з чим слід зазначити, що виходячи з положень ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Таким чином, для вирішення спору у даній справі необхідно встановити наявність чи відсутність податкового боргу у платника податків та з урахуванням статті 95 ПК України вирішити питання щодо стягнення коштів з ДП «Кіровоградський ремонтний завод».

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2015 року відстрочено, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Стягнути з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області судовий збір в сумі 5846,40 (п'ять тисяч вісімсот сорок шість грн. 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун