Постанова № 56722174, 24.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 березня 2016 року № 826/12119/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомкомунального підприємства «Київпастранс» в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 №0012371504,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київпастранс» в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 №0012371504.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки, рішення Київської міської ради від 04.02.2014 №6/10152 «Про бюджет міста Києва» та з метою поліпшення фінансового стану підприємств та організацій, які виконують роботи із життєзабезпечення міста Києва, позивачу надано пільги зі сплати земельного податку у 2014 році у розмірі 99% на період з 01.01.2014 по 31.12.2014, що виключає, за твердженням позивача, застосування до останнього санкцій з несвоєчасної сплати земельного податку за вказаний період.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податного повідомлення-рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень.

Розгляд справи №826/12119/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо з питання повноти і своєчасності зарахування до бюджету плати за землю за період з 03.03.2014 по 24.04.2014.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про несвоєчасну сплату Дарницьким трамвайним ремонтно-експлуатаційним депо податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), визначене у податковій декларації.

На підставі викладеного, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 21.11.2014 №7903/26-53-15-03-17/3328729 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 №0012371504, яким за затримку на 29, 25, 24, 24, 23, 19, 18, 17, 16, 15, 12, 11, 4, 4, 1 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 97 330,40 грн. Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 9 733,04 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 №0012371504, останнє рішеннями головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.02.2015 №3049/10/26-15-10-08-32 та Державної фіскальної служби України від 20.03.2015 №5851/6/99-99-10-01-02-25 залишено без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).

Як вбачається зі змісту акту від 21.11.2014 №7903/26-53-15-03-17/3328729, контролюючим органом проведено камеральну перевірку Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо з питання повноти і своєчасності зарахування до бюджету плати за землю за період з 03.03.2014 по 24.04.2014, за наслідками якої встановлена несвоєчасність сплати плати за землю.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

При цьому, у відповідності до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України).

Водночас, за твердженнями позивача, останньому рішенням Київської міської ради від 04.02.2014 №6/10152 «Про бюджет міста Києва на 2014 рік» надано пільги зі сплати земельного податку у 2014 році у розмірі 99% на період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Приписами пунктів 284.1 та 284.2 статті 284 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Так, пунктом 23 вказаного рішення Київської міської ради передбачено, з метою поліпшення фінансового стану підприємств та організацій, які виконують роботи із життєзабезпечення міста Києва, надати пільги по сплаті земельного податку в 2014 році, за винятком площ будівель і споруд, що здаються в оренду іншим організаціям (додаток 12).

У додатку 12 до даного рішення визначений перелік підприємств та організацій, яким надаються пільги по сплаті земельного податку на 2014 рік, серед яких, зокрема, зазначено комунальне підприємство «Київпастранс» та його структурні підрозділи (у тому числі Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо) із зазначенням періоду, на який надається пільга - з 1 січня по 31 грудня.

При цьому, згідно з пунктом 29 рішення Київської міської ради від 04.02.2014 №6/10152 «Про бюджет міста Києва на 2014 рік», останнє набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 1 січня 2014 року.

Також, суд звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 79 Бюджетного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, у разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет при формуванні надходжень та здійсненні витрат місцевого бюджету застосовуються норми цієї статті та пунктів 3 - 5 частини другої статті 41 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 3-5 частини другої статті 41 Бюджетного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період діють норми закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім норм, якими визначені загальні показники державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету і обсяги трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами; соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду; перерахування дотацій вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам та коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, здійснюється відповідно до обсягів, визначених у проекті закону про Державний бюджет України, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.

Так, у попередньому 2013 бюджетному році комунальне підприємство «Київпастранс» користувалося аналогічними пільгами зі сплати земельного податку, згідно рішення Київської міської ради від 08.02.2013 №3/9060 «Про бюджет міста Києва на 2013 рік».

Таким чином, протягом січня-лютого 2014 позивач користувався пільгами зі сплати земельного податку, згідно з рішенням Київської міської ради від 08.02.2013 №3/9060 «Про бюджет міста Києва на 2013 рік» і, відповідно, не зобов'язаний був сплачувати земельний податок у повному обсязі, незалежно від факту його декларування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що аналогічна позиція викладена у податковій консультації, наданої позивачу Міністерством доходів і зборів України від 05.05.2014 №7953/6/99-99-15-03-01-15.

З огляду на вказане суд зазначає, що приписами пункту 53.1 статті 53 Податкового кодексу України передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем, з урахуванням наданої йому у 2014 пільги зі сплати земельного податку, не порушено вимог Податкового кодексу України в частині розрахунку з земельного податку, відтак, податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 №0012371504 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позовні задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 10.12.2014 №0012371504.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.