Постанова № 56722172, 23.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 березня 2016 року письмове провадження № 826/18222/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства « Укрнафта»

до Ратнівської об’єднаної державної податкової інспекції (Камінь-Каширське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до суду з адміністративним позовом до Ратнівської об’єднаної державної податкової інспекції (Камінь-Каширське відділення) ГУ ДФС України у Волинській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2015 року № 000334304.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів здійснювався відповідно до податкового законодавства. При цьому вартість підакцизних товарів отриманих від здійснення оптової торгівлі не підлягають оподаткуванню акцизним податком, оскільки останні були реалізовані з метою їх подальшого комерційного використання покупцем у своїй господарській діяльності.

Також позивач звертає увагу на те, що сума штрафних санкцій визначена у розмірі 50% від суми нарахованого податку , тобто у зв’язку з повторністю порушення протягом 1095 пов’язаного зі сплатою вказаного податку. При цьому, позивач зазначає, що на даний час відсутні обставини наявності узгоджених податкових зобов’язань за іншими податковими повідомленнями-рішеннями, у зв’язку з чим нарахування штрафних санкцій у такому розмірі не відповідає вимогам п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач, надавши письмові заперечення, просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених в акті перевірки та запереченнях на позов.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення господарської діяльності ПАТ «Укрнафта» 19.03.2015 року подано до Камінь-Каширського відділення Ратнівської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області Декларацію з акцизного податку разом із додатком № 6 (розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) за лютий 2015 року. Місцезнаходження пункту продажу – АЗС 02/012, м. Камінь-Каширський, вул.. Ковельська, 99.

У графі 4 розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, позивачем задекларована вартість підакцизних товарів (з ПДВ), що реалізовані у роздрібній торгівельній мережі для комерційного використання (на АЗС): бензини моторні – 142 045,38 грн., інші нафтопродукти – 348 786,95 грн.

Розрахунок загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку за ставкою 5% здійснювався без врахування вказаних вище сум.

03.04.2015 року Камінь-Каширським відділенням Ратнівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ПАТ «Укрнафта» за лютий 2015 року, за результатом якої складено акт № 111/15/00135390 (далі – акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ст. 213, ст. 214, пп. 215.3.4 ст. 215, ст. 216 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №14 від 23.01.2015 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за лютий 2015 року в сумі 24 541,62 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2015 року № 000334304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 36 812,43 грн. (за основним платежем 24 541,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12 270,81 грн.).

Позивач вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним та винесеним із порушенням норм податкового законодавства звернувся до суду за захистом своїх прав.

Положеннями пп. 14.1.4 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до п. 212.1.11 ст. 212 ПК України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

При цьому п.14.1.212 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до п. 213.1.9 п. 213.1, пп. 214.1.4 п. 214.1 ст.214 ПК України об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; базою оподаткування є вартість підакцизних товарів (з ПДВ), що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що обов’язок зі сплати акцизного податку виникає в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів споживачам, незалежно від умов продажу та форми розрахунків під час здійснення операції. Також відповідач посилається на положення ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», яким визначено поняття роздрібна торгівля та вказує на те, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевим споживачам, оскільки останні не мають на меті подальший перепродаж таких нафтопродуктів.

Так, відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві й надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання у сфері роздрібної й оптової торгівлі із надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння й використовування.

Згідно з п.1 ст. 698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.

Аналіз наведених законодавчих приписів та понять дозволяє дійти висновку, що операція з реалізації суб’єктом господарювання підакцизних товарів є об’єктом оподаткування акцизним збором в розумінні пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України, якщо суб’єктом здійснюється продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

При цьому, формою податкової декларації (Додаток № 6) затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14 передбачено декларування вартості реалізації товарів для комерційного використання.

Порядок здійснення господарської комерційної діяльності (підприємництва) регламентується нормами Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто з наведеного вбачається, що комерційне використання може передбачати не лише придбання певною особою підакцизних товарів, визначених пп.215.3.4 п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, з метою подальшої реалізації, але й придбання для використання їх у господарській діяльності визначеного суб’єкта підприємництва з метою, крім іншого, отримання прибутку.

Окремо, суд вважає за потрібне зазначити, що пп.4.5 п.4 ДСТУ 4303:2004, на який посилається відповідач, визначено поняття «оптова торгівля» - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю, або для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3 ст.265 Господарського кодексу України сторонами договору поставки можуть бути тільки суб’єкти господарської діяльності.

Відпуск підакцизних товарів суб’єктами господарювання за попередніми договорами поставки узгоджується з приписами абз.1 пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, якою встановлено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) – це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Таким чином, при наявності договорів поставок з суб’єктами господарювання з оплатою постачання в безготівковому порядку або у готівковому порядку через касу підприємства та подальшим отриманням пального на АЗС з використанням спеціальних жетонів, чеків тощо, законодавчо обґрунтованих підстав для оподаткування таких продажів акцизним податком у роздрібній торгівельній мережі не виникає.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» укладено договір поставки від 01.11.2004 року №26-1341в-АЗС на поставку пального на умовах EXW через АЗС. Також, позивачем з ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» укладено додаткову угоду від 01.07.2013 року до вказаного договору, відповідно до якої товар поставляється покупцю по паливним карткам та скетч-карткам.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців одним із видів діяльності ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» є роздрібна торгівля пальним (основний).

Факт реалізації пального у перевіряємий період саме ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» підтверджується актами приймання-передачі товару №2 та №3 від 28.02.2015, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, до матеріалів справи залучено реєстр податкових накладних, які видані за операціями з поставки нафтопродуктів іншим суб’єктам підприємницької діяльності, а також фіскальний звіт за результатами діяльності позивача протягом лютого 2015 року. Відомості з наведеного реєстру відповідачем не спростовані, а також не доведено придбання нафтопродуктів вказаними суб’єктами господарювання без мети їх використання у своїй підприємницькій діяльності.

Враховуючи, що позивачем у перевіряємий період провадились операції, серед іншого, з реалізації пального для комерційного призначення суб’єктам господарської діяльності, що відображено у додатку 6 до декларації з акцизного податку за лютий 2015 року, отже висновок податкового органу про порушення ПАТ «Укрнафта» ст.213, 214, пп.215.3.4 ст.215, ст.216 Податкового кодексу України є необґрунтованим, що вказує на протиправність прийнятого на його підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відносно доводів позивача щодо протиправності нарахування штрафних санкцій, слід зазначити, що в силу наведених вище висновків суду про відсутність у позивача податкового обов’язку в контексті спірних правовідносин, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій. Крім того, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням на позивача накладено штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання . Проте, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження того, що податкове зобов’язання з акцизного податку визначено податковим органом повторно, а відтак не доведено і правомірності нарахування штрафних санкцій у розмірі 50% від суми податкового зобов’язання.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про протиправність дій контролюючого органу, а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 08.06.2015 року № 000334304 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності вкладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи не містять жодних доказів, щоб спростовували доводи позивача, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2015 року № 000334304, прийняте Ратнівською об’єднаною державною податковою інспекцією (Камінь-Каширське відділення) ГУ ДФС України у Волинській області.

Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Ратнівської об’єднаної державної податкової інспекції (Камінь-Каширське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області

.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій