Ухвала суду № 56722078, 22.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 р. Справа № 140146/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.03.2012 року №000672302/7458, яким йому зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1666,48 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що договір від 28.07.2011 року між ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» та ТзОВ «Латифа» був укладений відповідно до чинного законодавства, а його виконання підтверджується матеріалами справи, зокрема, податковою накладною, платіжним дорученням, актом прийому виконаних будівельних робіт. Тому суд дійшов висновку, що позивач відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України мав право на віднесення сум податку на додану вартість за результатами господарських операцій за цим договором до складу податкового кредиту. Також суд не взяв до уваги посилання відповідача на досудове слідство у кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_2., ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки дані особи не є посадовими особами ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», а предметом даного спору є скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною і необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що господарські операції позивача з ТзОВ «Латифа» реально не відбулись, оскільки перевіркою встановлено відсутність поставок робіт і послуг за укладеним між ними договором, а сам договір був укладений без мети настання реальних наслідків, в зв'язку з тим, що у ТзОВ «Латифа» відсутні основні засоби, складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування та трудові ресурси, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, а також фінансово-господарська документація. Також апелянт вказує, що під час перевірки позивач не надав актів обстеження стану каналізаційної системи, які б підтверджували необхідність і доцільність проведення очисних робіт, та не зазначив на якій ділянці каналізаційної системи була проведена очистка і яким обладнанням. Крім того, позивач не надав підтверджуючих документів факту зберігання обладнання і засобів, якими здійснювались зазначені роботи, та актів списання товарно-матеріальних цінностей, використаних під час проведення очисних робіт.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 06-10.02.2012 року працівники Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова провели позапланову виїзну перевірку ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «Латифа» за період з грудня 2009 року по грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 17.02.2012 року № 317/23-2/33073442.

В акті перевірки податковий орган зазначає про порушення позивачем вимог п. п. 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено значення рядка 24 Декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» по взаєморозрахунках, проведених з ТзОВ «Латифа», на 1666,48грн.

На підставі акта перевірки Державна податкова інспекція в Залізничному районі м. Львова прийняла податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 року №000672302/7458, яким ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1666,48 грн.

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.

Відповідно до пп. пп. 14.1.18, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст. 198 цього Кодексу є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно до п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 Кодексу податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

А згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з положеннями наведених норм формування від'ємного значення податку на додану вартість безпосередньо залежить від правильності формування платником податку податкового кредиту.

В свою чергу формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Водночас колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні цих товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту, є факт реальності придбання таких товарів (робіт, послуг), для чого відповідні витрати платника податків мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку.

Також в даному випадку необхідно встановити факт реальності господарських операцій, тобто фактичне поставлення товарів (робіт, послуг), а аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення цих витрат до податкового кредиту.

В цьому контексті колегія суддів зазначає наступне.

Як встановив суд, 28.07.2011 року ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (замовник) уклало з ТзОВ «Латифа» (підрядник) договір № 06/07-Б.О./194/11, відповідно до умов якого підрядник відповідно до завдання (дефектний акт) зобов'язується виконати роботи з очищення сітей Д-400мм протяжністю 80м. (прочищення каналізації шляхом очистки із застосуванням гідромоніторної установки на території ДП «Міжнародний аеропорт «Львів»), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані роботи.

Факт реального виконання ТзОВ «Латифа» своїх зобов'язань за цим договором підтверджується наданими позивачем копіями: підписаними уповноваженими представниками сторін договору акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за 05.08.2011 року типової форми № КБ-2в, розрахунку договірної ціни, довідки типової форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт і витрати, складених підрядником локального кошторису форми № 3, розрахунку загальновиробничих витрат до акту форми № КБ-2в, розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису, виписаної ТзОВ «Латифа» податкової накладної від 29.08.2011 року № 76 на суму 9998,86 грн., в тому числі податок на додану вартість 1666,48 грн.

Також колегія суддів враховує, що на час виконання зазначених вище робіт у ТзОВ «Латифа» був наявний дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки № 291.11.09-63.11.0, виданий 17.05.2011 року Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Луганській області, чинний до 17.05.2014 року.

Факт оплати ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» в повному обсязі вартості отриманих робіт підтверджується наданими копіями рахунку фактури від 22.07.2011 року № 22/07-Б.О. на суму 9998,86 грн., в тому числі податок на додану вартість 1666,48 грн., виписаного ТзОВ «Латифа», та платіжного доручення від 19.08.2011 року № 0001454 на вказану суму.

Як вбачається з перелічених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та надавались відповідачу при проведенні перевірки.

Також виписана ТзОВ «Латифа» податкова накладна не мала недоліків, а порядок її заповнення відповідав чинному на момент виписки законодавству.

Отже, з дня отримання зазначеної вище податкової накладної у ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» виникло право формувати податковий кредит по взаєморозрахунках з ТзОВ «Латифа».

Щодо посилання відповідача на відомості, наведені в акті від 14.11.2011 року № 471/23-20/36810950 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Латифа» з питань дотримання податкового законодавства, проведеної Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська, колегія судів зазначає наступне.

В даному акті вказано, зокрема, що у ТзОВ «Латифа» відсутні основні засоби, складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування та трудові ресурси, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, а також фінансово-господарська документація.

Проте норми Податкового кодексу України не містять такої підстави для відмови у формуванні витрат і податкового кредиту платника податків, як неотримання в ході перевірки відомостей щодо його контрагентів, та наявність або відсутність у них технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, посадові особи Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська дійшли висновків, наведених в даному акті, за результатами невиїзних перевірок ТзОВ «Латифа», тобто без дослідження первинних документів фінансового і бухгалтерського обліку цих підприємств, в зв'язку з чим, на думку колегії суддів, відомості, зафіксовані у вказаних актах, не можна вважати повністю достовірними та обґрунтованими.

Крім того, як встановив суд, ТзОВ «Латифа» оскаржило дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська щодо проведення зазначеної вище перевірки та оформлення її результатів.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2012 року у справі № 2а-11125/11/1270 (провадження № 2н-1363/12), яка набрала законної сили, було скасовано за нововиявленими обставинами постанову цього суду від 03.04.2012 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Латифа» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року до 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2011 року № 470/23-20/36810950, та за червень 2011 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2011 року № 471/23-20/36810950; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТзОВ «Латифа», викладених в акті від 14.11.2011 року № 470/23-20/36810950 та в акті від 14.112011 року № 471/23-20/36810950 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року до 30.09.2011 року та за червень 2011 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Отже, на думку колегії суддів, зазначені акти не можуть породжувати будь-яких правових наслідків, а також бути доказом для встановлення певних обставин, пов'язаних з діяльністю ТзОВ «Латифа», в тому числі щодо їх взаємовідносин з ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».

Крім того, колегія суддів враховує, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТзОВ «Латифа» було зареєстроване у встановленому порядку, не було виключене з ЄДРПОУ, перебувало на обліку в органах державної податкової служби та було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Також колегія суддів вважає безпідставним і не бере до уваги доводи апелянта про те, що під час перевірки позивач не надав актів обстеження стану каналізаційної системи, які б підтверджували необхідність і доцільність проведення очисних робіт, та не зазначив на якій ділянці каналізаційної системи була проведена очистка і яким обладнанням, оскільки питання визначення майна чи комунікацій, які підлягають ремонту та доцільність ремонту належить до виключної компетенції суб'єкта господарювання і наявність чи відсутність зазначених документів жодним чином не може впливати на встановлення факту реальності господарських операцій підприємства з контрагентом, який здійснював ремонт.

Доводи податкового органу проте, що позивач не надав підтверджуючих документів зберігання обладнання і засобів, якими здійснювались зазначені роботи, та актів списання товарно-матеріальних цінностей, використаних під час проведення очисних робіт, на думку колегії суддів, також є безпідставними, оскільки зазначеним вище договором не передбачалось виконання очисних робіт за рахунок матеріалів та майна замовника, тобто позивача, а послуги з використання ТзОВ «Латифа» обладнання і транспортних засобів позивача згідно з договором у випадку такої необхідності могли надаватись лише за попередньою домовленістю сторін та за відповідну оплату, чого податковий орган під час перевірки ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» не встановив.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановлено факти реального придбання ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» у ТзОВ «Латифа» зазначених вище послуг, підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, тому у податкового органу не було законних підстав для висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з цим контрагентом в періоді, що перевірявся.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у справі № 2а-4815/12/1370 за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 25.03.2016 року