Ухвала суду № 56721944, 18.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2016 р. м. Київ К/800/34010/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Кошіля В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ» (далі - ТОВ «Компанія ВСМ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у м.Червонограді) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року позовні вимоги ТОВ «Компанія ВСМ» задоволено частково.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у м.Червонограді задоволено. Скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія ВСМ» у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ «Компанія ВСМ» подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року та задовольнити позовні вимоги ТОВ «Компанія ВСМ».

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м.Червонограді проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Компанія ВСМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства на виконання контрактів: №1028/10ЕХ від 28 жовтня 2010 року; №190710ЕХ від 19 липня 2010 року. За результатами перевірки складено акт №1913/2200/31755047 від 10 грудня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення 180 - ти денного терміну надходження валютної виручки за період: з 01 серпня 2011 року по 03 грудня 2012 року та 16 вересня 2011 року по 03 грудня 2013 року.

На підставі акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія ВСМ» відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000592200 від 24 грудня 2012 року, яким на підставі статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобов'язання 66466,54 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Компанія ВСМ» укладено контракт від №1028/10ЕХ 28 жовтня 2010 року з TritonRecourcesGmbH Німеччина. Предмет контракту: брикет паливний із деревини. За перевірений період експортовано товару на суму 12460,20 євро або 130901,60 грн. Станом на 03 грудня 2012 року по даному контракту обліковується дебіторська заборгованість на суму 4216,50 євро.

Судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ у м.Червонограді при розрахунку пені за порушення законодавчо встановленого терміну проведення експортних операцій, було допущено помилку при обчисленні зазначених сум, в результаті чого було зайво нараховано 19275,76 грн., але суд апеляційної інстанції в своїй постанові не погодився з висновком суду першої інстанції та відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки ДПІ у м.Червонограді при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяла в межами діючого законодавства.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з контракту, в порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» перевищено законодавчо встановлений термін розрахунків - 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної ВМД) продукції, що експортується та дати надходження платежу за експортовану продукцію, а саме: 01 лютого 2011 року іноземному контрагенту експортовано товару на суму 2217,60 євро. Граничний термін надходження валютної виручки - 31 липня 2011 року. Станом на 01 серпня 2011 року виникла дебіторська заборгованість в сумі 2210,1 євро. Позивач 19 березня 2011 року знову експортує товар іноземному контрагенту в сумі 2006,4 євро. Граничний термін надходження валютної виручки - 15 вересня 2011 року. Станом на 16 вересня 2011 року виникла дебіторська заборгованість в сумі 2006,40 євро.

Згідно зі статтею 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Таким чином, цією статтею не встановлено обмежень щодо розміру нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД, передбачених статтями 1 та 2 Закону. Крім того, Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою постановою Правління НБУ N136 від 24 березня 1999 pоку, не встановлено моменту припинення застосування штрафних санкцій до резидента в разі неможливості одержання резидентом виручки чи продукції від іноземного партнера за контрактами.

Судом першої інстанції зазначено, що при розрахунку пені за порушення законодавчо встановленого терміну проведення експортних операцій, відповідачем було допущено помилку при обчисленні зазначених сум, а саме, позивачу було зайво нараховано 19275,76 грн.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання нарахування пені що перевищує розмір суми недоодержаної виручки обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000592200 від 24 грудня 2012 року в частині нарахування пені в сумі 19275,76 грн.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року та залишення в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВСМ» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко В.В. Кошіль