Ухвала суду № 56721913, 17.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Київ К/800/20974/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівГоляшкіна О.В. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Вібросепаратор" про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_4 в Житомирському окружному адміністративному суді пред'явив позов до Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області, третя особа - ПАТ "Вібросепаратор" про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ним придбано нежитлове приміщення корпусу № 101 загальною площею 867,4 м. кв. по АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 8,3710 га, яка перебуває у власності територіальної громади Житомирської міської ради, та відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2002 року передана ВАТ "Вібросепаратор" в оренду.

Ним розроблено проект землеустрою та технічну документацію на земельну ділянку загальною площею 0,1735 га для обслуговування придбаної будівлі.

Він звертався до державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Житомирському районі з заявою про реєстрацію земельної ділянки, на якій знаходиться належне йому нежитлове приміщення, в Державному земельному кадастрі, але отримав відмову.

Оскільки він набув у власність нежитлове приміщення, то укладений 25 жовтня 2002 року між Житомирською міською радою та ВАТ "Вібросепаратор" договір оренди земельної ділянки площею 8,3710 га у частині оренди земельної ділянки площею 0,1735 га є таким, що втратив свою дію.

Просив визнати протиправною відмову Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області у реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1735 га по АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача зареєструвати земельну ділянку, загальною площею 0,1735 га за зазначеною адресою в Державному земельному кадастрі.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління Держземагентства в Житомирському районі Житомирської області у проведенні реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1735 га по АДРЕСА_1.

Зобов'язано Управління Держземагентства в Житомирському районі Житомирської області зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 0,1735 га по АДРЕСА_1.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року апеляційну скаргу Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області задоволено.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що оскаржуване рішення суду у справі прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 17 травня 2011 року, реєстраційний № 5373, ОСОБА_4 є власником нежитлового приміщення корпусу № 101 загальною площею 867,4 м. кв. по АДРЕСА_1.

Придбане приміщення входило до складу загальної будівлі, яка належить ВАТ "Вібросепаратор", що розташована на земельній ділянці площею 8,3710 га. Вказана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади Житомирської міської ради та відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25 жовтня 2002 року передана ВАТ "Вібросепаратор" в оренду.

ОСОБА_4 звертався до Житомирської міської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок для обслуговування придбаного ним у власність приміщення.

Рішенням Житомирської міської ради від 07 грудня 2012 року № 471 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.

Колективним підприємством "Житомирводпроект" на замовлення ОСОБА_4 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1735 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 з метою реєстрації земельної ділянки площею 0,1735 га в Державному земельному кадастрі 07 серпня 2013 року звернувся із відповідною заявою до державного кадастрового реєстратора управління Держземагентства у Житомирському районі Житомирської області.

14 серпня 2013 року позивач отримав повідомлення державного кадастрового реєстратора № 177 про відмову у реєстрації вказаної земельної ділянки

Крім того, судами встановлено, що рішенням Житомирської міської ради 4 від 18 липня 2002 року № 39 "Про вилучення і надання права власності, користування земельними ділянками, надання дозволу на складання проектів відведення громадянам та юридичним особам міста" надано земельні ділянки загальною площею 13,7016 га ВАТ "Вібросепаратор" для іншої промисловості. У тому числі Підприємству надана у довгострокову оренду терміном на 25 років й земельна ділянка площею 8,3710 га по АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення 25 жовтня 2002 року між Житомирською міською радою та ВАТ "Вібросепаратор" укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,3710 га по АДРЕСА_1 у термін - 25 років, починаючи з дня його реєстрації. Термін дії вказаного договору розпочався 12 листопада 2002 року і закінчується 12 листопада 2027 року.

Вказаній земельній ділянці площею 8,3709 га присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не вчинено процедуру виділення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1735 га із загальної ділянки площею 8,3710 га, яка перебуває в оренді у ПАТ "Вібросепаратор". Відповідач зобов'язаний вчинити її реєстрацію в Державному земельному кадастрі лише після формування вказаної земельної ділянки та погодження проекту землеустрою.

Така правова позиція апеляційного суду є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, воно передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини шостої статті 24 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI "Про державний земельний кадастр" (далі - Закон України

№ 3613-VI) підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора, подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі, невідповідність поданих документів вимогам законодавства, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, за результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор має здійснити державну реєстрацію земельної ділянки або прийняти рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки уразі:

- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам законодавства;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Таким чином, у разі розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, державний кадастровий реєстратор має прийняти рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 набув право власності на нежиле приміщення, що розташоване на земельні ділянці, яку ВАТ "Вібросепаратор" орендує на підставі договору оренди з Житомирською міською радою, термін дії якого закінчується 12 листопада 2027 року.

У свідоцтві про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 17 травня 2011 року зазначено, що придбане нежиле приміщення знаходиться на земельній ділянці площею 442 кв. м. з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Згідно з копією довідки управління Держкомзему у м. Житомирі від 26 серпня 2010 року № 164/26-10 (видана ВАТ "Вентиляторний завод") кадастровий номер НОМЕР_1 присвоєно земельній ділянці площею 0,0442 га по АДРЕСА_1, яка "запроектована для надання ТОВ "Вентиляторний завод".

Підставою для надання довідки є вказівка Державного комітету України по земельних ресурсах від 20 березня 2002 року № 12.

Вказаний кадастровий номер надавався для умовного визначення земельної ділянки, яка була запроектована для надання ТОВ "Вентиляторний завод", а не ОСОБА_4, але встановленої процедури виділення та затвердження проекту не пройшла. Отже, ділянка не була сформованою.

Присвоєння кадастрового номеру станом на 2010 рік було складовою частиною процесу формування запроектованої земельної ділянки, кінцевим результатам якого є затвердження проекту відведення відповідною радою (її виконавчим органом) або адміністрацією.

Земельна ділянка по АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_2 (різниця з попереднім в останній цифрі) також не є сформованою, а вказаний номер - умовно визначеним.

Згідно зі статтею 56 Закону України "Про землеустрій" для поділу та об'єднання земельних ділянок виготовляється відповідна технічна документація із землеустрою, складовою частиною якої є нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні).

Проте, земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно позивача, перебуває в користуванні ВАТ "Вібросепаратор" на підставі договору оренди. У матеріалах справи відсутній належно оформлений документ, яким підтверджується факт надання ВАТ "Вібросепаратор" такої згоди.

Отже такий документ Державному кадастровому реєстратору й не був наданий.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Державний кадастровий реєстратор прийняв правомірне рішення про відмову в державний реєстрації земельної ділянки, оскільки земельна ділянка, яку передбачалось зареєструвати (площею 0,1735 га, не сформована) розташовується на іншій земельній ділянці (площею 8,3710 га), яка в свою чергу орендована ВАТ "Вібросепаратор", і є належно сформованою з кадастровим номером.

Судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни немає.

Доводи касаційної скарги правильність висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Вібросепаратор" про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Голяшкін О.В.

Швед Е.Ю.