Ухвала суду № 56721832, 24.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 рокусправа № 804/16433/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі № 804/16433/15 за позовом ОСОБА_1 до прокурора Криворізького району Дніпропетровської області Леонової Т.І. про визнання незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року адміністративний ОСОБА_1 було повернуто позивачу, у зв'язку з невиконанням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року про залишення позовної заяви без руху.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк до 20 січня 2016 року для усунення недоліків. 20.01.2016 року о 16:39 позивачем на виконання зазначеної ухвали суду було направлено до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штрих кодовий ідентифікатор 5002703591494) квитанцію №пн896 від 11.01.2016 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову, проте судом першої інстанції зазначені обставини не прийнято до уваги при постановленні оскаржуваної ухвали. Крім того, позивач в доводах апеляційної скарги вказує на те, що зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року недоліки позовної заяви є надуманими та не відповідають вимогам статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не передбачені як обов'язкові вимоги, що в свою чергу є перешкодою у доступі до правосуддя.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк до 20 січня 2016 року для усунення її недоліків, а саме:

- «…Позовну заяву підписано представником позивача за довіреністю ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 Разом з тим, на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, до матеріалів позовної заяви не долучено копії паспорту ОСОБА_1»;

- «…Отже, при зверненні до суду із даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду судовий збір у розмірі 487, 20 грн. із заявлених ним немайнових вимог..»;

- для вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, позивачу необхідно надати письмові пояснення, в яких зазначити, коли позивач дізнався про вчинення прокурором оскаржуваних дій, з наведенням обґрунтування цих обставин (та їх документальним підтвердженням).

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ухвали суду та не усунув зазначені в ній недоліки, а також не оскаржив її в апеляційному порядку, станом на 22.01.2016 року з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, встановленого судом, позивач до суду не звертався (а.с.10).

Проте з таким висновком суду неможливо погодитись виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Частиною 9 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20 січня 2016 року на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року поштовим зв'язком направив на адресу суду квитанцію про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.

Враховуючи положення статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем документ про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду було подано у строк встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви, проте, судом першої інстанції при постановленні ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року не надано правової оцінки цьому факту, що свідчить про те, що оскаржувана ухвала постановлена без урахування усіх обставин, що мають значення для справи та не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 199, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі №804/16433/15 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко