Постанова № 56720662, 18.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року 810/5871/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П. за участю представників позивача, представника відповідача розглянувши у судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіТрейд" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т АН О В И В:

ТОВ "ДіТрейд" звернулось до суду з позовом до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві з вимогами визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.07.2015 р. №0004832205, №0004842205.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено виїзну планову перевірку ТОВ «ДіТрейд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р. (далі - Акт перевірки).

На підставі висновків, зроблених за наслідками перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення.

Згідно податкового повідомлення-рішення № 0004832205 від 28 липня 2015 року позивачу було здійснено донарахування податку на прибуток у розмірі 37 191 846,00 грн., з яких - 24 794 564,00 - за основним платежем, 12397282,00 грн. - за штрафними санкціями.

Згідно податкового повідомлення-рішення № 0004842205 від 28 липня 2015 року, позивачу було здійснено донарахування зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 11 716 091,00 грн., з яких - 7 810 727,00 грн. - за основним платежем, а 3 905 364,00 грн. - за штрафними санкціями.

Вказує, що ТОВ "ДіТрейд" не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач - до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено виїзну планову перевірку ТОВ «ДіТрейд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено Акт перевірки.

Вказує, що перевіркою встановлено порушення податкового законодавства. На підставі чого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено виїзну планову перевірку ТОВ «ДіТрейд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р, за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме:

-п.п. 135.5.4. п.135.5. ст.135, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого виникло заниження податку на прибуток на загальну суму 24794564,00 грн.

-п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4, ст. 200, ст. 201 ПК України, в результаті чого виникло заниження податку на додану вартість на суму 17383154,0 грн.

За висновками акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 28.07.2015 року: №0004832205 - про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 37 191 846,00грн., в т. ч. основний платіж - 24 794 564,00 грн., штрафні санкції - 12 397 828,00грн., №0004842205 - про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 716 091,00грн., в.т. ч. основний платіж - 7 810 727,00 грн., штрафні санкції -3 905 364,00грн.

Перед тим як надавити правову оцінку вказаним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність з Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п.2, ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Також, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підстав: даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим нього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №388 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №888. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільна-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може маги місце навіть за відсутності цивільна-правових чи господарська-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Ілта» (Замовник) та ТОВ «Дітрейд» (Виконавець) укладено договори про надання послуг №1-293-11/3 від 01.11.2011 р. та №1-031-14/3 від 01.04.2014 р., згідно якого ТОВ «Дітрейд» здійснювало обслуговування та експлуатацію нерухомості належної Клієнту, а саме:

- 7-ми поверхова нежила будівля загальною площею 7804,0 м2, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Залізничне шосе,6 - офіс, автосалон, СТОА, розташована на земельній ділянці площею 0,7278 га;

- нежилі приміщення 1-го та 2-го поверху (літ К) загальною площею 3547,6 м2, які знаходяться за адресою м. Київ, вул.Крайня,1 - офіс, СТОА, розташована на земельній ділянці площею 0,360 га;

- нежила двоповерхова будівля комплексу по обслуговуванню автомобілів загальною площею 2632,0 м2, яка знаходиться за адресою Обухівський район, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, 33, розташована на земельній ділянці площею 2,0 га;

- нежилі приміщення загальною площею 349,5 м2, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Залізничне шосе, 10 (експозиційний автосалон) та крім того демонстраційний майданчик - споруда загальною площею 78,8 м2 і територія під навісами №1 та №2 загальною площею під навіс №1-104,9 м2 під навісом №2 - 144,5 м2;

- нежилі приміщення загальною площею 142,4 м2, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 40 (автосалон).

Згідно договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі забезпечити комплексне обслуговування та експлуатацію об'єктів нерухомості, визначених вище, що включають в себе, але не обмежують:

- кваліфікаційне обслуговування та експлуатація об'єктів нерухомості;

- розробка та забезпечення виконання сервіс-планів та графіків індивідуальної експлуатації об'єктів нерухомості з переліками робіт та періодичності їх проведення;

- підтримання в робочому стані мереж тепло-; енерго-; і водопостачання об'єктів нерухомості;

- забезпечення залучення сторонніх спеціалізованих організацій/підприємств до виконання спец робіт на об'єктах нерухомості;

- технічна підготовка тепломереж до опалювальних періодів;

- забезпечення комплексного прибирання приміщень та прилеглих територій об'єктів нерухомості, періодична комплексна мийка промислових приміщень об'єктів нерухомості, мийка вітрин, вікон та фасадів;

- планування рекламної політики об'єктів нерухомості;

- догляд за розміщенням та існуванням вивісок, написів, елементів оформлення фасадів та т.ін. об'єктів нерухомості;

- залучення підрядних організацій по догляду за роботою систем вентилювання, охорони, відео спостереження, сигналізації, у т.ч. - пожарної, контролю та т.і. об'єктів нерухомості;

- організація і управління будівельними та ремонтними роботами по обслуговуванню об'єктів нерухомості, докладання зусиль для продовження терміну експлуатації «життя» об'єктів нерухомості, для чого кожного року проводити поточні косметичні ремонти з залученням підрядних організацій, виконання функцій замовника робіт;

- використання під час проведення робіт з утримання об'єктів нерухомості та прилеглої території тільки якісних витратних матеріалів;

- підготовка кошторисів та надання звітності щодо витрат на утримання об'єктів нерухомості;

- за окремими зверненнями Замовника формування оптимального та якісного пилу орендарів приміщень в об'єктах нерухомості, а також забезпечення таким орендарям можливості належного та якісного використання орендованих приміщень;

- забезпечення безперебійної взаємодії з представниками Замовниками щодо оперативного реагування на планові, нештатні та аварійні ситуації на об'єктах нерухомості.

Наведений перелік не є вичерпаний або закритий. Сторони цим погоджуються, що перелік може змінюватися, так само, як може змінюватися вартість послуг, що надаються Виконавцем. Такі зміни вносяться сторонами шляхом підписання відповідних додатків до Договору, які складають його невід'ємну частину.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено акти здавання-приймання наданих послуг/виконання робіт, додаткові угоди, картка рахунок, податкові накладні.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ДіТрейд» з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року надавав рекламні послуги та здавав в оренду світлодіодні екрани, що змонтовані на вантажних автомашинах, ТОВ «Транс Квін». Світлодіодні екрани надають можливість транслювати рекламу як в приміщенні, так і на вулиці. Вищезазначені екрани та автомобілі знаходяться на балансі підприємства, а саме: 370-0214 Angle adjustment dowel. +8M (900 шт); 370-0216 Angle adjustment dowel. -22M (blue) (900); 430-0247 Univesal Header Assembly (40); R 9004640 DX100 (4шт.); R 9052943В 4 LD C-8 tTILE B4 (LINE 5) (102шт); R 9052943В 4 LD C-8 tTILE B4 (LINE 6) (22шт); R9004671 DX-100 NNI OUTPUT MODULE (4шт); R90529431 B4 LD C-8 II TILE B4 (106шт); R9052943B 4 LD C-8TILE B4 (LINE 7); Балка підвісу екранів; Балка підвісу екранів алюмінієва.

Крім того на балансі підприємства знаходяться автомобілі, на яких встановлені вищезазначені екрани: Автомобіль MAN TGX АА 66-39 МТ (12.06.14); Автомобіль MAN TGX АА 66-59 МТ (12.06.14).

Вищенаведені екрани та автомобілі були придбані в Бельгії, що підтверджується договорами поставки та деклараціями.

Для обслуговування безперебійної роботи екранів та машин, де вони вмонтовані, на підприємстві працювали водії та механіки. Всі надані послуги підтверджені актами виконаних робіт та актами прийомки-передачі обладнання. Претензій від Замовника до Виконавця не було.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Судом встановлено, що між ПП «Маон Плюс» (Продавець) та ТОВ «Дітрейд» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №50412 від 05.04.2012 р. Згідно даного договору було придбано текстильні вироби та господарчі вироби, а відвантажило отримані товари у квітні-жовтні на ПП «Хімінвест», що підтверджується копіями видаткових накладних, банківськими виписками.

Всі операції з купівлі-продажу підтверджені прибутковими та видатковими накладними (копії яких наявні в матеріалах справи), податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Монтажник» (Продавець) та ТОВ «Дітрейд» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу б/н від 09.04.2012 р., згідно якого придбавало фурнітуру для одягу, одяг, взуття, а відвантажило ТОВ «Стиль Медіа», що підтверджується договором № ДГ25,06/12 від 25.06.2012 р., банківськими виписками та видатковими накладними.

Всі операції з купівлі-продажу підтверджені прибутковими та видатковими накладними (копії яких наявні в матеріалах справи),, податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ольвія-2003», ЄДРПОУ 32312358, у 2012 - 2013 роках проводила поставку комп'ютерної техніки, комплектуючих та аксесуарів до неї. Вся поставлена продукція була реалізована ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «КНК», що підтверджується Договором № 3/03 від 12.03.12, банківськими виписками, видатковими накладними (копії яких наявні в матеріалах справи).

Всі операції з купівлі-продажу підтверджені прибутковими та видатковими накладними, податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Судом встановлено, що між ПП «Тетран» (Продавець) та ТОВ «Дітрейд» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу від 03.04.2012 р. Згідно договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець приймати та оплачувати вартість продукції на умовах викладених в цьому договорі.

У подальшому, ПП «ТЕТРАН», у 2-му кварталі 2012 року відвантажило ТОВ «ДіТрейд» текстильні вироби та взуття. Позивач у липні місяці 2012 року вищевказаний товар реалізувало ТОВ «АРГО-ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА», з відстрочкою платежу, що підтверджується Договором № Д-01-2013 від 15.10.2013 р., видатковими накладними, банківськими виписками (копії яких наявні в матеріалах справи).

Всі операції з купівлі-продажу підтверджені прибутковими та видатковими накладними, податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Дінекс-2012» (Продавець) та ТОВ «Дітрейд» укладено договір поставки №12/04-1 від 12.04.2011 р., згідно вказаного договору поставлялися кондитерські вироби - печиво, новорічні подарунки, вафлі, бісквіт.

ТОВ «Дінекс-2012», у травні місяці 2012 року поставило ТОВ «ДіТрейд» продукти харчування. Відповідно, підприємство реалізувало ці продукти харчування ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт», що підтверджується Договором № ДГ-05/11Д від 04.05.07, банківськими виписками, видатковими накладними.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було надано прибуткові та видаткові накладні, податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Судом встановлено, що між ПП «Броктранслогістик» та ТОВ «Дітрейд» укладено договір купівлі-продажу №45 від 03.05.2012 р. На підставі договору придбавалось текстильні вироби.

У другому кварталі 2012 року ТОВ «Броктранслогістик», поставило на ТОВ «ДіТрейд» текстильні вироби, які були реалізовані у вересні місяці 2012 року ТОВ «СТИЛЬ МЕДІА», що підтверджується договором № ДГ25,06/12 від 25.06.12, банківською випискою, видатковими накладними.

Всі операції з купівлі-продажу підтверджені прибутковими та видатковими накладними, податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Сіавей» (Продавець) та ТОВ «Дітрейд» укладено договір купівлі-продажу від 01.06.2012 р. На підставі даного договору придбавалось текстильні вироби, взуття, шкарпетки, біжутерія.

ТОВ «Сіавей» у червні 2012 р. здійснило поставку на ТОВ «ДіТрейд» текстильних та галантерейних виробів. В свій час підприємство у листопаді 2012 року реалізувало придбаний товар ТОВ «СТИЛЬ МЕДІА», що підтверджується Договором № ДГ25,06/12 від 25.06.2012 р., банківськими виписками, видатковими накладними.

Всі операції з купівлі-продажу підтверджені прибутковими та видатковими накладними, податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Судом встановлено, що між ТОВ «Орбітрейд» (Продавець) та ТОВ «Дітрейд» (Покупець) укладено договір поставки №010602 від 01.06.2012 р. На підставі договору було придбано безалкогольні напої ТМ «Живчик».

У червні місяці 2012 року від ТОВ «Орбітрейд», на ТОВ «ДіТрейд» надійшли безалкогольні напої. Цей товар був відвантажений також у червні 2012 року ПП «СТРИМ», що підтверджується договором №ДГ-5 від 05.09.2007 р., банківськими виписками, видатковими накладними.

Всі операції з купівлі-продажу підтверджені прибутковими та видатковими накладними, податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Стиль Медіа» та ТОВ «Дітрейд» укладено договір поставки №01/05-12 від 01.05.2015 р. На підставі договору було придбано промислові товари: блок керування універсальний, блок пригнічення перешкод в електромережі, пристрій захисту акумуляторів, шасі, додатковий банк текстур, шлейф екранований, пристрій керування.

За період з травня 2012 року по лютий 2013 року від ТОВ «СТИЛЬ МЕДІА», надійшли промислові товари, котрі були реалізовані ТОВ «Консалтингова фірма «КНК», що підтверджуються договором №3-03 від 12.03.2012 р., видатковими накладними, банківськими виписками.

Всі операції з купівлі-продажу підтверджені прибутковими та видатковими накладними, податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Також, 25.01.2013 р. між ТОВ «Фла-Мінго» та ТОВ «Дітрейд» укладено договір купівлі-продажу №б/н. На підставі даного договору було придбано імпортовані фрукти та овочі: ківі, виноград, хурма, перець, мандарини, лимони, клементини.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено картка рахунок, видаткові накладні.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2013 р. між ТОВ «Брокбудкепітал» та ТОВ «Дітрейд» укладено договір №ДБ0103 від 01.03.2013 р. Згідно даного договору було придбано товар , що заначений в видаткових накладних, що знаходяться в матеріалах справи.

У квітні місяці ТОВ «ДіТрейд» придбало у ТОВ «Брокбудкепітал», ЄДРПОУ 37450960, будівельні матеріали. Всі придбані будівельні матеріали були використані на ремонт офісних та складських приміщень, що знаходяться за адресою м.Київ, вул. Куренівська, 14-б та знаходилися у власності ТОВ «ДіТрейд», згідно договору Купівлі-Продажу нерухомості.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Грейн Опт» та ТОВ «Дітрейд» укладено договір купівлі-продажу №0109/13 від 01.09.2013 р. Згідно якого було придбано комплектуючих до комп'ютерної техніки (процесори, вінчестери, контролери), одяг, взуття, галантереї, біжутерії.

У вересні 2013 року ТОВ «Грейн Опт», здійснив поставку на ТОВ «ДіТрейд» аксесуари до оргтехніки та одяг, галантерейні товари. У вересні 2013 р. підприємство здійснило реалізацію вищевказаного товару на ТОВ «АРГО-ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА», що підтверджується договором №Д-01-2013 від 15.10.2013 р., банківським виписками, видатковими накладними.

Всі операції з купівлі-продажу підтверджені прибутковими та видатковими накладними, податкові накладні виписані та зареєстровані вчасно.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

06.11.2013 р. між ТОВ «Транслем» та ТОВ «Дітрейд» укладено договір купівлі-продажу №0611/13. Згідно договору Продавець зобов'язується передавати у власність, а Покупець приймати та оплачувати вартість продукції на умовах викладені в даному договорі.

З листопада 2013 року по січень 2014 року ТОВ «ДіТрейд» отримувало від ТОВ «ТРАНСЛЕМ», оргтехніку та аксесуари до неї. Вся отримана продукція була реалізована ТОВ «НАВІГАТОР», що підтверджується договором №2707-01 від 27.07.2012 р. банківськими виписками, видатковими накладними.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено картка рахунок, видаткові накладні та податкові накладні.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що вищевказані контрагенти позивача зареєстровані як юридичні особи та на момент укладення та виконання господарських договорів товариства мало правоздатності та дієздатності.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Дітрейд" має належним чином оформленні податкові накладні на підтвердження кожної суми включеної до податкового кредиту, товарно-транспортні накладні, відомості про вантаж, калькуляцію/кошторис передбачуваних робіт, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт відповідно до кожного вищевказаного контрагента.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Отже, висновок податкового органу про заниження податку на прибуток на загальну суму 24794564,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 17383154,0 грн., є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення від 28.07.2015 р. №0004832205 ,№0004842205 винесено протиправно, а тому має бути скасовано.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 28.07.2015 р. №0004832205.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 28.07.2015 р. №0004842205.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіТрейд" сплачений судовий збір у сумі 733619 (сімсот тридцять три тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 лютого 2016 р.