Постанова № 56720640, 19.02.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2016 рокум. Ужгород№ 807/2409/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.;

при секретарі - Симканич Ю.В.,

за участю сторін:

представників позивача - Терек Т.І., Терек Я.Т.,

представника відповідача - Динчика І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "Колос" до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Колос" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, яким просить суд зобов'язати відповідача надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ФГ «Колос» для ведення сільгоспвиробництва (сінокосіння і випас скота) на земельні ділянки: №8 орієнтовною площею 62,7га, №9 орієнтовною площею 21,9га, №14 орієнтовною площею 42,5га (згідно акту про право колективної власності на землю від 29 листопада 1996року серії ІІ-ЗК №000054), розташовані за межами населеного пункту міста Виноградів на території Виноградівського району в міждамбовому просторі річки Тиса.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ФГ «Колос» є правонаступником КСГП « 8 Березня». На підставі рішення загальних зборів КСГП « 8 Березня» від 30 грудня 1998 року та згідно акту прийому передачі залишкових матеріальним цінностей (земельних ресурсів) КСГП « 8 Березня», фермерському господарству «Колос» від 26 червня 2000року було передано земельні ділянки, які належали на праві колективної власності на землю КСГП « 8 Березня», згідно державного акту на право колективної власності на землю від 29 листопада 1996року серії ІІ-ЗК №000054. У зв'язку з необхідністю оформлення документів про право власності на землю на дані ділянки для ФГ «Колос» 20.07.2015року за №35 ФГ «Колос» звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області зі зверненням в якому просило надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ФГ «Колос» для ведення сільгоспвиробництва (сінокосіння і випас скота) на земельні ділянки: №8 орієнтовною площею 62,7га, №9 орієнтовною площею 21,9га, №14 орієнтовною площею 42,5га (згідно акту про праве колективної власності на землю від 29 листопада 1996року серії ІІ-ЗК №000054), розташовані за межами населеного пункту міста Виноградів на території Виноградівського району в міждамбовому просторі річки Тиса. Однак, 07.10.2015 року ФГ «Колос» отримало відповідь Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, якою відповідач відмовив у наданні згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення сільськогосподарського виробництва ФГ «Колос».

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві та відзиві на заперечення (а.с.41).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, надавши письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.26-29) та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши інші докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ФГ «Колос» є правонаступником КСГП « 8 Березня» (а.с.15-18).

На підставі рішення загальних зборів КСГП « 8 Березня» від 30 грудня 1998 року, та згідно акта прийому передачі залишкових матеріальним цінностей /земельних ресурсів/ КСГП « 8 Березня», фермерському господарству «Колос» від 26 червня 2000року було передано земельні ділянки, які належали на праві колективної власності на землю КСГП « 8 Березня», згідно державного акту на право колективної власності на землю від 29 листопада 1996року серії ІІ-ЗК №000054.

Судом встановлено, що 21.07.2015 року ФГ «Колос» звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з клопотанням про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ФГ «Колос» для ведення сільгоспвиробництва (сінокосіння і випас скота) на земельні ділянки: №8 орієнтовною площею 62,7га, №9 орієнтовною площею 21,9га, №14 орієнтовною площею 42,5га (згідно акту про право колективної власності на землю від 29 листопада 1996року серії ІІ-ЗК №000054), розташовані за межами населеного пункту міста Виноградів на території Виноградівського району в міждамбовому просторі річки Тиса, яке мотивоване тим, що рішенням загальних зборів КСГП « 8 Березня» від 30 грудня 1998 року, та згідно акта прийому передачі залишкових матеріальних цінностей (земельних ресурсів) КСГП « 8 Березня», фермерському господарству «Колос» від 26 червня 2000 року було передано земельні ділянки, які належали на праві колективної власності на землю КСГП « 8 Березня», згідно державного акту на право колективної власності на землю від 29 листопада 1996року серії ІІ-ЗК №000054 розташовані за межами населеного пункту міста Виноградів та території Виноградівського району в міждамбовому просторі річки Тиса, в зв'язку з, необхідністю оформлення документів про право власності на землю на дані ділянки для ФГ «Колос» (а.с.6),.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 1-3, 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 р. № 16, відповідач є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність відповідача і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.

Відповідач відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Закарпатської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно до ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст. 20 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Статтею 31 Земельного кодексу України встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" для отримання земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства у заяві до уповноваженого органу громадяни зазначають: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обгрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що до компетенції ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області відноситься вирішення питань щодо передачі у користування чи у власність лише земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Як встановлено судом, позивачем, як підставу для задоволення його заяви, від 20.07.2015 року №35 (а.с.6) було подано відповідачеві копії акту на право колективної власності на землю від 29 листопада 1996 року серії ІІ-ЗК №00054 та акту прийому передачі залишкових матеріальних цінностей (земельних ресурсів) КСГП « 8 Березня», фермерському господарству «Колос» від 26 червня 2000 року.

Таким чином судом встановлено, що вказані землі не перебувають у державній власності, відтак у Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області відсутня компетенція щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ФГ «Колос» для ведення сільгоспвиробництва (сінокосіння і випас скота) на земельні ділянки: №8 орієнтовною площею 62,7га, №9 орієнтовною площею 21,9га, №14 орієнтовною площею 42,5га (згідно акту про право колективної власності на землю від 29 листопада 1996року серії ІІ-ЗК №000054), розташовані за межами населеного пункту міста Виноградів на території Виноградівського району в міждамбовому просторі річки Тиса.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не є компетентним органом, до відання якого відноситься надання згоди на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність, якщо такі землі не відносяться до державної форми власності.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "Колос" до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяМ.М. Луцович