Рішення № 56720068, 10.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/3718/15-ц Головуючий І інстанції - Саркісян О.А.

Провадження: 22-ц/790/1478/16 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - Сащенка І.С., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря - Міхелєвої Я.С.,

розглянув матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 28.12.2005 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № НАА0АК00020042, відповідно до умов якого ОСОБА_1 28.12.2005 року отримала кредит у розмірі 42000 грн. на термін до 27.12.2010 року на купівлю автомобіля, та зобов'язалася сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановленим кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 28.12.2005 року було укладено договір поруки №1 з поручителем ОСОБА_2, відповідно до умов якого у випадку невиконання боржником - ОСОБА_1 умов кредитного договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У порушення умов договору відповідачка свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала у зв'язку із чим станом на 10.03.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 169646,65 грн. /а.с. 4-5/, яка складається з: 24146,49 грн. - заборгованість за кредитом; 14899,82 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1436,40 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 129163,94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 28.12.2005 року у розмірі 169646,65 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2015 рокупозов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором від 28.12.2005 року в розмірі 169646,58 грн. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі по 848,23 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування судом всіх обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначено, що відносно вимог до поручителя строк позовної давності сплив, тому що з вимогою про сплату заборгованості до поручителя позивач звертається вперше, а всі звернення позивача, що існували раніше, пред'являлися до ОСОБА_1 і стосувались вони звернення стягнення на предмет застави. Вважає, що відбувається подвійне стягнення за двома рішеннями суду, оскільки заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2012 р. звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль ВАЗ - 21104. Суд не врахував, що за позовними вимогами по даній справі сплив строк позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що 28.12.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № НАА0АК00020042, відповідно до умов якого ОСОБА_1 28.12.2005 року отримала кредит у розмірі 42000 грн. на термін до 27.12.2010 року на купівлю автомобіля, та зобов'язалася сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановленим кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 28.12.2005 року було укладено договір поруки №1 з поручителем ОСОБА_2, відповідно до умов якого у випадку невиконання боржником - ОСОБА_1 умов кредитного договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.12 даного договору порука за ним припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором /а.с. 12/.

Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідачка ОСОБА_1 повинна надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору /а.с. 10-11/.

У порушення умов договору відповідачка свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАА0АК00020042 від 28.12.2005 р. у розмірі 102499,19 грн. було звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки «ВАЗ» модель 21104, 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий , № кузова/шасі НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1./а.с. 50-51/.

Вказаний автомобіль було реалізовано за 40 000 грн., які було внесено в рахунок нарахованих процентів за користування кредитом.

Позивач вказав, що станом на 10.03.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 169646,65 грн. /а.с. 4-5/, яка складається з :

24146,49 грн. - заборгованість за кредитом;

14899,82 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

1436,40 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

129163,94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звернувшись до суду 08.04.2015 року позивач дотримався меж позовної давності, в тому числі і для виконання договору поруки з ОСОБА_2, відповідно до умов якого строк дії поруки встановлений у 5 років з моменту настання терміну повернення за кредитним договором. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених кредитним договором, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. Також суд встановив, що згідно розрахунку заборгованості за даним кредитним договором сума 40000 грн. 04.02.2015 року зарахована в рахунок нарахованих процентів за користування кредитом і з урахуванням цієї суми ухвалив рішення про стягнення суми, що залишилася несплаченою станом на 10.03.2015 року і вважав, що подвійного стягнення за двома рішеннями суду не відбувається.

Колегія суддів з такими висновками рішення суду не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Згідно правового висновку Верховного Суду України по справі № 6-53цс14 від 17 вересня 2014 р. предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором: «… виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя».

У зв'язку з тим, що сторони в договорі поруки продовжили строк позовної давності до 5 років, термін для подання позову до поручителя сплив 23.06.2014 року (5 років з моменту останнього платежу - 23.06.2009 p.)

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, припинило поруку, тому як кредитор не звернувся протягом строку дії поруки з позовом до поручителя.

Позивач звернувся до суду 08.04.2015 р. - через 10 місяців після спливу строку позовної давності.

Строк позовної давності не переривався, тому що з вимогою про сплату заборгованості до поручителя позивач звертається вперше, а всі звернення позивача, що існували раніше, пред'являлися до ОСОБА_1 стосовно звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, суд першої інстанції не дослідив всіх обставин справи та ухвалив необґрунтоване рішення про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2

Крім того, 05.06.2015 р. відповідачами було подано заперечення проти позову з проханням застосувати строки позовної давності, яке містить посилання на два види позовної давності - загальну і спеціальну.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність строком в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В 2012 році позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова із позовом про звернення стягнення на предмет застави.

Позивач просить стягнути суму заборгованості в сумі 169646,58 грн., яка складається з тілу кредиту, процентів за користування кредиту, комісії за користування кредитом та пені.

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська зазначив в резолютивній частині рішення звернути стягнення на предмет застави з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 102499,19 грн., яка також складалася з тілу кредиту, процентів за користування кредиту, комісії за користування кредитом та пені.

Реалізуючи своє право на повернення кощтів за кредитним договором позивач у вересні 2012 року звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль. З позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором позивач звернувся 08.04.2015 року. Строк дії кредитного договору скінчився 27.12.2010 р. /а.с. 10/. Тобто позивач пропустив строк позовної давності, поважних причин щодо пропуску строку не зазначив. Тому колегія приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення. У позові Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді -