Ухвала суду № 56713727, 24.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3283/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Турецької І.О. Стас Л.В.розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року по адміністративній справі за позовом Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про зобов'язання вчинити дії зі списання безнадійного податкового боргу -

В С Т А Н О В И В:

Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області списати безнадійний борг в сумі 716 130,96 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у підприємства існує безнадійний борг, відносно якого податкова інспекція не вчиняє ніяких дій, передбачених Податковим кодексом України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року позов задоволений в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі №2а-969/12/2170, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України 08.07.2015 року, відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області ДПС (правонаступником якої є Інспекція) про стягнення з позивача коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1 837 776,70 грн.

До вказаного податкового боргу входила і сума боргу по податку на додану вартість в загальному розмірі 716 130,96 грн.

Також судом встановлено, що податковий борг по податку на додану вартість в сумі 716 130,96 грн. вже існував на початок 2012 року, про що, зокрема, свідчать постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі №2а-969/12/2170 та копія облікової картки позивача за 2012 рік.

23.09.2015 року позивач звернувся до податкової інспекції з листом №02/04-08/1592, в якому з посиланням на те, що стосовно податкового боргу по податку на додану вартість в загальному розмірі 716 130,96 грн. минув установлений законодавством строк позовної давності у 1095 днів, просив списати його, як безнадійний на підставі ст.101 Податкового кодексу України.

Відповіді на цю заяву відповідач не надав, дій щодо списання податкового боргу як безнадійного не вчинив.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням установлених Податковим кодексом України правил нарахування та узгодження податкових зобов'язань, погашення податкового боргу, а також обчислення строків давності та їх застосування, є всі підстави розглядати податковий борг позивача з податку на додану вартість в сумі 716 130,96 грн., у стягненні якого відмовлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013р. у справі №2а-969/12/2170, як такий, щодо якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України. При цьому відповідач у даному випадку обтяжений установленим Податковим кодексом України та Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків №577 обов'язком щодо визнання такого податкового боргу безнадійним і його списання.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Підпунктом 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно п. 101.2.3 п. 101.2. ст. 101 ПК України, під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 101.5 ст. 101 ПК України передбачено, що органи Державної податкової служби повинні щоквартально проводити списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України, строком давності є 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із п.п. 102.2, 102.4 ст.102 податкового кодексу України, грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податку, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за №1844/23376 (далі - Порядок № 577) списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючими органами самостійно на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, при цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп.4 п.2.1 розділу II, п.4.1 цього Порядку), в усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Оскільки, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податковий борг позивача з податку на додану вартість в сумі 716 130,96 грн. виник станом на 19.11.2010 року, не сплачений у встановлений законом строк та не стягнутий за судовим рішенням, він набув статусу безнадійного, отже підлягає списанню.

При цьому доводи податкового органу з приводу того, що вищезазначеною постановою Одеського апеляційного адміністративного суду на ДПІ не було покладено обов'язку списати податковий борг Товариства, обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки зазначена обставина не може слугувати підставою для невиконання приписів ст.ст.101, 102 Податкового кодексу України та Порядку № 577.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року по адміністративній справі за позовом Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про зобов'язання вчинити дії зі списання безнадійного податкового боргу - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 39 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31212206781008, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: /підпис/ І.П. КосцоваСудді: /підпис/І.О.Турецька /підпис/Л.В. Стас