Ухвала суду № 56713579, 24.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/22206/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилова О.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 05.01.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.01.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань із застосуванням 80% заробітної плати. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районні м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, у розмірі 90% заробітної плати, як державному службовцю відповідно до Закону України „Про державну службу", з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 12.06.2015, з урахуванням раніше проведених виплат. Відшкодовано ОСОБА_2 понесені нею у справі судові витрати в розмірі 487, 20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районні м. Києва.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що з 26.09.2011 позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, та, маючи загальний страховий стаж роботи 37 років, 11 місяців, з них стаж державного службовця - 27 років 6 місяців 22 дні, отримує пенсію згідно ст. 37 Закону України „Про державну службу".

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2013, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва щодо неврахування при призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_2 матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 20.03.2013 з урахуванням у складі заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутових питань з урахуванням проведених виплат.

Листом начальника Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва № 272/09/Д-274 від 03.06.2014 позивачу повідомлено, що на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2013, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, Розпорядженням від 18.04.2014 перераховано пенсію позивачу за період з 20.03.2013 по 30.04.2014, новий розмір пенсії 3833,16 грн та доплату по перерахунку в розмірі 3453,11 грн позивачем отримано в травні 2014 року.

Згідно даних Розпорядження Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва № 887620 від 03.06.2014 розрахунок пенсії позивача здійснюється у розмірі 80% від заробітку.

Листом начальника Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва № 893/01/Д-843 від 20.11.2015 позивачу повідомлено про проведення перерахунку та виплату пенсії на виконання вищезазначених рішень суду, однак з розрахунку 80% від заробітної плати, що за змістом Листа відповідає вимогам закону.

Згідно частини другої та п'ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» № 432-IV від 16.01.2003 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону України «Про державну службу» існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, статтю 37 Закону України «Про державну службу» було викладено в новій редакції, зокрема, частиною першою було передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом першим підпункту 2 пункту 24 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, який набрав чинності 01 квітня 2014 року, у частині першій статті 37 Закону України цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Положеннями статті 371 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії в даному випадку має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормою, яка визначає порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців є стаття 371 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати розмір пенсії у відсотках, які застосовані під час призначення.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» з урахуванням змін до вказаного Закону, що набрали чинності з 01.09.2015.

Сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на постанову суду за вимогами немайнового характеру становить 606,32 грн. (0,4 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року *100%).

Відповідно до абзацу 2 п. 3 ст. 6 вказаного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру. Судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячи зі змісту позовної заяви, представник відповідача при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був оплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, тобто 1212,64 грн.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 05.01.2016 - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1212,64 грн.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.