Постанова № 56713577, 17.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2016 рокусправа № 804/15660/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Проект"на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Проект" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив Проект" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 8 вересня 2015 року №00015722001.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що контролюючим органом доведено факт відсутності підстав для відображення в податковому обліку розглянутих операцій, що унеможливлює використання платником податків таких податкових переваг як податковий кредит та валові витрати від вказаних операцій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 червня 2015 року старшим лейтенантом податкової міліції ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ткаченком Д.В. видано постанову про проведення документальної позапланової перевірки позивача по кримінальному провадженню від 28 листопада 2014 року №32014040000000156 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ "Ельпіс".

На підставі направлень від 10 серпня 2015 року №233/22-01 та №234/22-01, згідно із підпунктами 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 ст.75, підпункту 78.1.11, пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу Нікопольської ОДПІ від 12 серпня 2015 року №533 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Креатив Проект" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період діяльності з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Ельпіс".

За результатами перевірки 27 серпня 2015 року складений акт №941/04-07-22-01/37463409.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Креатив Проект": пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 72430,27 грн., у тому числі квітні 2014 року на суму 42416,67 грн., у травні 2014 року на суму 30013,60 грн.

На підставі акту перевірки від 27 серпня 2015 року №941/04-07-22-01/37463409 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення форми "р" від 8 вересня 2015 року №0001572201, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ на 90537,84 грн., в тому числі за основним платежем на суму 72430,27 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 18107,57 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, пунктом 14.1.27 ст. 14 ПК України передбачено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведених норм податкового законодавства вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець, м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область) та ТОВ "Ельпіс" (продавець, смт. Юбілейне, Дніпропетровська область, ПАО "КБ "Аксиома") було укладено договір поставки будівельних матеріалів №0204/14 від 2 квітня 2014 року, згідно умов якого предметом договору є поставка будівельних матеріалів та металопластикових виробів, асортимент товару, ціна та його комплектація зазначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 2.1 договору ціни на товар погоджені сторонами та зазначаються в специфікації. Відповідно пункту 8.2 договір діє до 31 грудня 2014 року та до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторонами договору складено специфікації до договору №0204/14 з переліком товару, що підлягає поставці на адресу позивача, та визначенням загальної вартості товару:

- від 2 квітня 2014 року специфікація №1 на суму 51020 грн., в тому числі ПДВ 8503,33 грн., на ґрунтовку універсальну, фарбу водоемульсіонну, полімерну композицію, ремонтну суміш, світильники, шпаклювальну суміш; від 10 квітня 2014 року специфікація №2 на суму 54630 грн., в тому числі ПДВ 9105 грн., на товар двері металопластикові в кількості 20 шт.; від 16 квітня 2014 року специфікація №3 на суму 48620 грн., в тому числі ПДВ 8103,33 грн., на товар двері металопластикові в кількості 12 шт.; від 25 квітня 2014 року специфікація №4 на суму 49020 грн., в тому числі ПДВ 8170 грн., на товар вікна металопластикові в кількості 22 шт.; на товар двері металопластикові в кількості 2 шт.; від 30 квітня 2014 року специфікація №5 на суму 51210 грн., в тому числі ПДВ 8535 грн., на товар склопакет, перегородки металопластикові 2 шт., вікна металопластикові в кількості 12 шт.; на товар двері металопластикові в кількості 1 шт.; від 5 травня 2014 року специфікація №6 на суму 51490,96 грн., в тому числі ПДВ 8581,82 грн., на товар руберойд, ґрунтовку бітумну; від 15 травня 2014 року специфікація №7 на суму 43214,40 грн., в тому числі ПДВ 7202,40 грн., на товар руберойд; від 23 травня 2014 року специфікація №8 на суму 56820,42 грн., в тому числі ПДВ 9470,07 грн., на товар руберойд, ґрунтовку бітумну; від 30 травня 2014 року специфікація №9 на суму 28555,80 грн., в тому числі ПДВ 4759,07 грн., на товар руберойд.

На виконання умов договору поставки будівельних матеріалів №0204/14 ТОВ "Ельпіс" на адресу ТОВ "Креатив Проект" у квітні-травні 2014 року виписані наступні первинні документи:

- від 2 квітня 2014 року рахунок-фактура №34, видаткова накладна №34 та податкова накладна №34 на поставку товару на загальну суму 51020 грн., в тому числі ПДВ 8503,33 грн.;

- від 10 квітня 2014 року рахунок-фактура №194, видаткова накладна №194 та податкова накладна №194 на поставку товару на загальну суму 54630 грн., в тому числі ПДВ 9105 грн.;

- від 16 квітня 2014 року рахунок-фактура №303, видаткова накладна №303 та податкова накладна №303 на поставку товару на загальну суму 48620 грн., в тому числі ПДВ 8103,33 грн.;

- від 25 квітня 2014 року рахунок-фактура №466, видаткова накладна №466 та податкова накладна №466 на поставку товару на загальну суму 49020 грн., в тому числі ПДВ 8170 грн.;

- від 30 квітня 2014 року рахунок-фактура №537, видаткова накладна №537 та податкова накладна №537 на поставку товару на загальну суму 51210 грн., в тому числі ПДВ 8535 грн.;

- від 5 травня 2014 року рахунок-фактура №3, видаткова накладна №3 та податкова накладна №3 на поставку товару на загальну суму 51490,97 грн., в тому числі ПДВ 8581,83 грн.;

- від 15 травня 2014 року рахунок-фактура №197, видаткова накладна №197 та податкова накладна №197 на поставку товару на загальну суму 43214,40 грн., в тому числі ПДВ 7202,40 грн.;

- від 23 травня 2014 року рахунок-фактура №351, видаткова накладна №351 та податкова накладна №351 на поставку товару на загальну суму 56820,42 грн., в тому числі ПДВ 9470,07 грн.;

- від 30 травня 2014 року рахунок-фактура №502, видаткова накладна №502 та податкова накладна №502 на поставку товару на загальну суму 28555,80 грн., в тому числі ПДВ 4759,30 грн.

Крім того, згідно наданих позивачем документів, перевезення товару здійснювалось автотранспортом підприємства ТОВ "Креатив Проект" власним автомобілем опель вектора легковий седан НОМЕР_1, причіп легковий НОМЕР_2 директора ОСОБА_3, який виступав водієм такого автомобіля, згідно товарно-транспортних накладних від 2 квітня 2014 року №020414, від 10 квітня 2014 року №100414, від 25 квітня 2014 року №250414, від 30 квітня 2014 року №300414, від 5 травня 2014 року №505414, від 16 травня 2014 року №160414, від 15 травня 2014 року №150514, від 23 травня 2014 року №230514, від 30 травня 2014 року №300514.

Вказані товарно-транспортні накладні містять наступну інформацію: вид перевезень - вантажні перевезення, автомобільний перевізник - ТОВ "Креатив Проект", водій ОСОБА_3, замовник - ТОВ "Креатив Проект", вантажовідправник - ТОВ "Ельпіс", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область, вул. Радгоспна, буд. 42, вантажоодержувач - ТОВ "Креатив Проект", Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Тельмана, буд. 14, офіс 313, пункт навантаження - смт. Ювілейне, Дніпропетровська область, пункт розвантаження - Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе.

Також на підтвердження використання придбаних ТМЦ у власній діяльності ТОВ «Креатив Проект» надано до суду документи бухгалтерського обліку: акт надходження товарів за квітень, травень 2014 року; акт списання товару за квітень, травень 2014 року; журнал- ордер по рахунку 361 за квітень, травень 2014 року; журнал- ордер по рахунку 377 за квітень, травень 2014 року; журнал- ордер по рахунку 631 за квітень, травень 2014 року; відомість про залишки товару по рахунку 201 на 01.05.2014 року та 01.06.2014 року.

Судом апеляційної інстанції ї досліджено відповідні документи та встановлено, що вони не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов угод з зазначеним вище контрагентом, а також формування позивачем податкового кредиту, валових витрат та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Отримані товари були оплачений позивачем у безготівковій формі, що підтверджується рахунками, видатковими та податковими накладними, а на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Ельпіс» був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Крім того, за результатами перевірки не встановлено порушення заповнення первинних бухгалтерських документів та порядку їх обліку в бухгалтерському та в податковому обліку, а наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Доводи відповідача про фіктивність договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Ельпіс», у зв'язку з визнанням податковим органом договорів за ланцюгами між попередніми контрагентами ТОВ «Люмін», ТОВ «ВАЛТІКОМ», ТОВ «ГІДРОНІК» судом апеляційної інстанції не прийняті до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Факт визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року по справі № 804 /12802/14 позовні вимоги ТОВ «Ельпіс» задоволено. Визнано протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо відмови від одержання податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальності «Ельпіс» за травень та червень 2014 року. Зобов'язано Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти до обліку декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальності «Ельпіс» за травень та червень 2014 року як податкову звітність датою їх надходження до податкового органу - 24 липня 2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2015 та Вищого адміністративного суду України від 12.08.2015 року дане рішення залишено без змін.

Що стосується доводів податкового органу щодо порушення позивачем Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, які полягали у тому, що у товаро -транспортній відсутні посилання на номер подорожнього листа до якого він виданий, що унеможливлює визначення відстані перевезення товару, кількості кілометрів, обсягу використання пального тощо, які мали б бути враховані у бухгалтерському обліку при реальності операцій.

Колегія суддів зазначає наступне, згідно із «Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі Правила №363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, судом першої інстанції було проігноровано норми Постанови КМУ від 25 лютого 2009 р. N 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення - перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Так, згідно п.2 вказаного Переліку 2. Для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб передбачено наявність накладної або іншого документу, який підтверджує право власності на вантаж.

Таким чином, наявність товарно-транспортної накладної не є обов'язковим документом при здійсненні вантажних перевезень для власних потреб.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.

Колегія судів ухвалює нову постанову, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріально права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Проект"- задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС від 8 вересня 2015 року №00015722001.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук