Ухвала суду № 56713239, 17.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2016 рокусправа № 804/12474/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Дніпро-Авто»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року по справі № 804/12474/15 за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до приватного підприємства «Дніпро-Авто» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Дніпро-Авто», в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а. с. 49, 54), просила стягнути податковий борг в сумі 125 610,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 125 610,51 грн. Оскільки відповідачем у добровільному порядку податковий борг не сплачено, тому контролюючий орган звертається до суду на підставі ст.. 95 Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року позов задоволено. Стягнено з приватного підприємства «Дніпро-Авто» на користь Державного бюджету України податковий борг на загальну суму 125 610,51 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію екологічного податку від 09.02.2015 року за 4 квартал 2014 року, де самостійно визначена сума податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал у розмірі 459,43 грн. З урахуванням часткової сплати, на момент розгляду справи судом несплаченою є сума податкових зобов'язань у розмірі 0,45 грн.

Також, відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік від 25.06.2015 року, де відповідачем самостійно зазначена сума до сплати з податку на прибуток за звітний період у розмірі 1620 грн. та з урахуванням сплати 162,73 податковий борг становить 1457, 27 грн.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується залишок несплаченої пені у розмірі 531,58 грн. по податковій декларації № 9087100278 від 08.02.2013 року з авансових внесків по податку на прибуток по періодах, а саме:

-з 31.01.2014 року по 17.06.2014 року в сумі 98,14 грн.;

-з 03.03.2014 року по 17.06. 2014 року в сумі 249, 33 грн.;

-з 03.03.2014 року по 21.07.2014 року в сумі 184,11 грн.

Відповідачем подано до податкового органу декларації з податку на додану вартість: № 9101381390 від 20.05.2015 року, терміном сплати до 30.05.2015 р., якою відповідачем самостійно визначена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 2422, 00 грн.; № 9151149549 від 17.07.2015 р. терміном сплати до 30.07.2015 р., якою відповідачем самостійно визначена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1011,00 грн.

Крім того, посадовими особами контролюючого органу проведена камеральна перевірка своєчасності подання декларації з податку на додану вартість, за результатами якої зроблені висновки про несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість та складено акт від 22.05.2015 року № 1041/04-61-15-01/30172406. Акт направлено на адресу відповідача та отримано представником відповідача 05.06.2015 року.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 року № 0005621501, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 року № 0005621501 отримано представником відповідача 24.06.2015 року. Доказів оскарження цього податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Також, відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків, у зв'язку із несплатою в установлені строки узгоджених грошових зобов'язань відповідачу нарахована пеня за період з 31.12.2014 року по 13.08.2015 року у розмірі 118,84 грн.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, з урахуванням сплати боргу у розмірі 5,00 грн. та заяви про зменшення позовних вимог, сума податкового боргу з податку на додану вартість на момент розгляду справи становить 1416,70 грн.

Крім того, відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік від 17.02.2014 року, в якій самостійно визначена сума орендної плати за рік у розмірі 88763,80 грн. із щомісячною сплатою у розмірі 7396,98 грн.

З матеріалів справи вбачається, що грошові зобов'язання по терміну сплати до 30.05.2014 року, 30.06.2014 року, 30.07.2014 року, 30.08.2014 року, 30.09.2014 року, 30.10.2014 року, 30.11.2014 року, 30.12.2014 року, 30.01.2015 року у розмірі 66572,86 грн. (7396,98*8+ 7397,02=66572,86 грн.) не сплачені.

Також, відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2015 рік від 18.02.2015 року, в якій самостійно визначена сума орендної плати за рік у розмірі 110837,34 грн. із щомісячною сплатою у розмірі 9236,45 грн.

Грошові зобов'язання з орендної плати по терміну сплати до 02.03.2015 року, 30.03.2015 року, 30.04.2015 року, 30.05.2015 року, 30.06.2015 року, 30.07.2015 року у розмірі 55418,70 грн. (9236,45*6=55418,70 грн.) не сплачені.

Відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків, у зв'язку із несплатою у встановлені строки узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки, відповідачу нарахована пеня у розмірі 212,95 грн.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача з орендної плати за землю складає 122 204,51 грн.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з частковою сплатою узгодженої суми податкового боргу, стягненню підлягає податковий борг у розмірі 125 610,51 грн. (будь-яких заперечень щодо розміру та наявності суми податкового боргу відповідачем не заявлено).

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача податковим органом було направлено вимогу форми «Ю» № 1142-25 від 08.04.2014 року, яка отримана представником відповідача 15.05.2014 року (а. с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем рахується узгоджений податковий борг, який на час звернення з позовом до суду не сплачено.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом пунктів 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. п. 59.1, 59.4 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на наявність встановленої в судовому порядку суми узгодженого податкового боргу у загальному розмірі 125 610,51 грн., що не погашена відповідачем в добровільному порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що заява позивача про зменшення позовних вимог повинна була повернути податковому органу судом першої інстанції, оскільки вона складена та подана до суду з порушенням вимог ст.. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, не знаходить свого підтвердження з огляду на матеріали справи.

По-перше, вказану заяву було подано за допомогою факсимільного зв'язку до початку судового розгляду, по-друге, нормативне обґрунтування позовних вимог мітиться в позовній заяві, а в заяві про зменшення позовних вимог зазначено причину їх зменшення, по-третє, довіреність представника позивача Мирошніченко А. А. міститься в матеріалах справи, вона належним чином складена у відповідності до вимог чинного законодавства та надає представнику позивача, зокрема право збільшити чи зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, у суду першої інстанції не було жодних підстав для повернення заяви про зменшення позовних вимог позивачу.

Крім того, слід відмітити, що посилання відповідача на неналежне отримання ним вимоги форми «Ю» № 1142-25 від 08.04.2014 року спростовується, наявними в матеріалах справи документами, зокрема, копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 49087 02139690 про направлення вимоги № 1142-25 про отримання відправлення 15.05.14р. (а. с. 7).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Дніпро-Авто» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 24 березня 2016 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов