Постанова № 56712935, 14.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 березня 2016 року 19:15 справа №826/16972/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Большакова Д.К.;

відповідача: Дубаневича О.З.;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринкупровизнання протиправними та скасування рішеньНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 березня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" (далі по тексту - позивач, ПАТ "ВіЕс Банк") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту - відповідач, Комісія), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24 липня 2015 року №1080; 2) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24 липня 2015 року №1076.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16972/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14 березня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав; представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Комісії від 24 липня 2015 року №1076 "Про документальне підтвердження встановленого факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ "ВіЕс Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 19358632)" за результатами перевірки документів, що були надані позивачем на запит Комісії, установлено, що особа Російської Федерації - держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", а саме: ВАТ "Сбербанк Росії" здійснює контроль (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ "ВіЕс Банк" шляхом опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50 відсотків у статутному капіталі ПАТ "ВіЕс Банк".

На підставі вказаного рішення відповідачем прийнято рішення від 24 липня 2015 року №1080 "Щодо анулювання ліцензій на провадження окремих видів професійної діяльності на фондового ринку ПАТ "ВіЕс Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 19358632)" анульовано ліцензії на провадження професійної діяльності на фондового ринку, видані ПАТ "ВіЕс Банк", видані відповідно до рішення Комісії від 09 вересня 2014 року №1194 та рішення Комісії від 29 вересня 2013 року №1951, а саме: діяльності з торгів цінними паперами: брокерської діяльності серії АЕ №294512 від 22 жовтня 2014 року; дилерської діяльності серії АЕ №294520 від 22 жовтня 2014 року; депозитарної діяльності: депозитарної діяльності депозитарної установи серії АЕ №286795 від 14 січня 2014 року.

Позивач вважає вказані рішення протиправними, виходячи з наступного: пунктом 1 розділу IV Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 травня 2013 року №816, наведено вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії, який не передбачає можливості анулювання ліцензії Комісією у разі наявності контролю діяльності Банку особами з держав, що здійснюють озброєну агресію проти України; у діючих умовах ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку, відсутня заборона на здійснення відповідної професійної діяльності особі, в зв'язку з встановленням факту контролю (вирішального впливу) за її діяльністю осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України; чинним законодавством не передбачено процедури складання акта про документальне підтвердження встановлення факту контролю за діяльністю ліцензіата інших осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечив, підтримавши мотиви оскаржуваних рішень.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" є необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з абзацом шістдесят першим статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює перевірку документів, що підтверджують відсутність контролю, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за діяльністю ліцензіата осіб - резидентів інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Пункт 9 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачає, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та (або) дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України.

Таким чином, наявність акта про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, є підставою для прийняття уповноваженим органом рішення про анулювання ліцензії; при цьому поняття "акт" вжито у широкому значенні, зокрема, актом може бути відповідний документ, прийнятий уповноваженою особою, в якому зафіксовані певні факти або події.

Вирішуючи наявність у межах спірних правовідносин підстав для анулювання ліцензій, суд виходить з наступного.

У відповідності до абзацу четвертого статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

За визначенням пункту 7 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" контроль - вирішальний вплив або можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність суб'єкта господарювання, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами управління суб'єкта господарювання, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до ПАТ "ВіЕс Банк" із запитом від 30 червня 2015 року №13/03/13664/НК, яким просив надати довідки щодо структури власності ліцензіата та власників з істотною участю в ньому з доданням схематичного зображення такої структури за формою відповідно до додатку 9 до Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затвердженими рішенням Комісії від 14 травня 2013 року №817 (далі по тексту - Порядок).

У відповідь на зазначений запит позивач надіслав лист від 13 липня 2015 року №07-3/14301, додатком до якого є довідка щодо структури власності ПАТ "ВіЕс Банк" та власників з істотною участю в ньому станом на 30 червня 2015 року та схематичне зображення структури власності банку станом на 30 червня 2015 року.

З наданої позивачем довідки щодо структури власності ПАТ "ВіЕс Банк" та власників з істотною участю в ньому, вбачається, що опосередкованим власником останнього, з істотною участю у розмірі 99,92 % є ВАТ "Сбербанк Росії", зареєстроване за законодавством Російської Федерації - держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону Україні "Про оборону України".

Так, за наслідками перевірки документів, поданих ПАТ "ВіЕс Банк", відповідачем встановлено, що особи Російської Федерації - держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону Україні "Про оборону України", а саме: ВАТ "Сбербанк Росії" здійснює контроль (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ "ВіЕс Банк" шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50 відсотків у статутному капіталі ПАТ "ВіЕс Банк".

Закон України "Про оборону України" встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" встановлено, що збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:

- вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;

- блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;

- напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;

- засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;

- дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті;

- застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.

21 квітня 2015 року Верховною радою України прийнято постанову №337-VІІІ "Про заяву Верховної ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" (далі по тексту - Постанова).

Згідно з абзацом першим Постанови збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків.

З аналізу вищезазначеної Постанови вбачається, що Російська Федерація - це держава, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону Україні "Про оборону України", в особі Федерального агентства з управління державним майном.

Таким чином, оскільки ВАТ "Сбербанк Росії" є юридичною особою держави, що здійснює збройну агресію проти України, та здійснює контроль (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ "ВіЕс Банк" шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50 відсотків у статутному капіталі останнього, відповідач правомірно прийняв акт у формі рішення від 24 липня 2015 року №1076 "Про документальне підтвердження встановленого факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ "ВіЕс Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 19358632)".

Суд враховує, що законодавством не визначено єдиного порядку документального підтвердження встановлення факту контролю за діяльністю ліцензіата інших осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, однак зауважує, що відповідний орган ліцензування, у тому числі Комісія, наділені правом перевірки документів, що підтверджують відсутність контролю, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за діяльністю ліцензіата осіб - резидентів інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України, та приймати відповідні рішення.

Так, відповідно до підпункту 2.2.2. Регламенту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого наказом Голови Комісії від 23 травня 2013 року №302, Комісія у межах своїх повноважень приймає рішення, організовує і контролює їх виконання. Рішення Комісії є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Оскільки під час розгляду справи встановлено наявність акта у формі рішення Комісії, яким виявлено вплив країни агресора Російської Федерації в особі ВАТ "Сбербанк Росії" (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ "ВіЕс Банк" шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50 відсотків у статутному капіталі ПАТ "ВіЕс Банк", суд приходить до висновку про наявність правових підстав для анулювання ліцензій на провадження окремих видів професійної діяльності на фондового ринку та правомірність відповідного рішення Комісії.

Посилання позивача на те, що у діючих умовах ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку, відсутня заборона на здійснення відповідної професійної діяльності особі, в зв'язку з встановленням факту контролю (вирішального впливу) за її діяльністю осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, не приймаються до уваги, оскільки таке право надано Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності", що має вищу юридичну силу ніж дані Ліцензійні умови, а тому останні підлягають застосуванню в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 липня 2015 року №1080 "Щодо анулювання ліцензій на провадження окремих видів професійної діяльності на фондового ринку ПАТ "ВіЕс Банк" та від 24 липня 2015 року №1076 "Про документальне підтвердження встановленого факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ "ВіЕс Банк" прийняті відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи, а відтак, позовні вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку доведено правомірність та обґрунтованість прийняття рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; у свою чергу позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "ВіЕс Банк" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "ВіЕс Банк" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко