Постанова № 56712718, 18.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2016 року 810/293/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївн до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

28 січня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни (далі - позивач) з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 7 грудня 2015 р. № 0017961502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем накладено на позивача штраф у сумі 1400 грн 39 коп. під час введення тимчасової адміністрації, що суперечить ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" .

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем у зв"язку з несплатою у добровільному порядку узгодженої суми грошового зобов"язання (а.с. 63).

17 березня 2016 р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

10 листопада 2015 р. відповідачем було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов"язань, за результатами якої складено акт № 1925/10-07-15-02-23/19017842 (далі - акт перевірки № 1925/10-07-15-02-23/19017842) (а.с. 65 на звороті-66).

У названому акті перевірки зазначено, що позивачем порушено строки сплати узгоджених сум податкових зобов"язань по платі за землю за деклараціями з плати за землю за 2014-2015 р.р. (а.с. 66).

7 грудня 2015 р. на підставі висновків акта перевірки № 1925/10-07-15-02-23/19017842 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0017961502, яким нараховано штраф у сумі 1400 грн 39 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0017961502) (а.с. 4).

У зв"язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким. що винесено протиправно, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наявні матеріали справи свідчать, що 20 листопада 2014 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних" від 20 листопада 2014 р. № 733, було винесено рішення № 123, про наступне:

- розпочати з 20 листопада 2014 р. процедуру виведення позивача (код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 27, м. Київ, Україна, 04119) з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації;

- запровадити тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 21 листопада 2014 р. по 20 лютого 2015 р. включно.

- призначити уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у позивача провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедур тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ждуса Ю.М. (а.с. 31).

У подальшому, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 24 листопада 2014 р. № 128, відповідно до якого з 24 листопада 2014 р. Славкіна М.А. була призначена уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у позивача (а.с. 30).

17 лютого 2015 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення № 35 про продовження здійснення тимчасової адміністрації у позивача по 20 березня 2015 р. (включно) (а.с. 29).

Як вже зазначалося, 7 грудня 2015 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0017961502, яким нараховано штраф у сумі 1400 грн 39 коп. (а.с. 4)

Наведене свідчить, що назване податкове повідомлення-рішення винесено під час введення тимчасової адміністрації банку.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно з вимогами п. 16 ч. 1 ст. 1 названого Закону тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Як убачається з ч. 1 та ч. 4 ст. 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 36 названого Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Враховуючи, що Законом № 4452-VI, норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Аналогічна правова позиція також викладена в Постанові Окружного адміністративного суду від 3 березня 2015 р. та ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 р. у справі №816/384/15-а.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що було зроблено позивачем.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено відповідачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 7 грудня 2015 р. № 0017961502 відповідачем винесено протиправно та є таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 7 грудня 2015 р. № 0017961502.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.