Ухвала суду № 56712622, 24.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Беця О.В., Сокуренка Д.М.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна в особі директора ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 березня 2016 року,

за участю представника власника майна - адвоката Павленка В.В.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 березня 2016 року задоволено частково клопотання старшого слідчого слідчого відділу ГУ СБ України в м. Києві та Київській області Кувачова Д.В., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Дудком Є.В., у кримінальному провадженні, внесеному 4.07.2014 року до ЄРДР під №22014000000000234, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, та накладено арешт на грошові кошти, які містяться на банківському рахунку №26504013042206, відкритому ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 36567210) у ПАТ "Сбербанк" (МФО 320627).

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник власника майнав особі директора ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва. Прийняти нову ухвалу, якою відмовити старшому слідчому СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Кувачову Д.В. у задоволенні клопотання про арешт майна, а саме грошових коштів, які містяться на банківському рахунку під №26504013042206 відкритому ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 36567210) у ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627), у кримінальному провадженні №22014000000000234 від 04.07.2014 року.

Вказує, що ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" є фінансовою установою, відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК №257 від 22.07.2010 р. та на підставі ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №2 від 17.09.2013 р., здійснює діяльність з прийому платежів та переказу коштів через програмно - технічні комплекси самообслуговування (згідно КВЕД 2010 - 64.19, інші види грошового посередництва). Тобто, здійснює один з видів банківських послуг - переказ коштів. Грошові кошти, які містяться на банківських рахунках та на які було накладено арешт, не є власними коштами Товариства - це кошти третіх осіб, які скористались послугою ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" та здійснювали платіж за допомогою ПТКС.

Вважає, що грошові кошти на які було накладено арешт, внесено третіми особами на банківський рахунок поза межами часового періоду, який є предметом дослідження у кримінальному провадженні №22014000000000234 від 04.07.2014 р.

Крім того апелянт стверджує, що грошові кошти, які містяться на банківському рахунку в жодному разі не можуть бути речовими доказами по справі, адже не є знаряддям вчинення злочину, не можуть зберігати слідів або ж містити будь-яких відомостей щодо обставин кримінального провадження.

Також звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив про її задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 03.03.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Прокурор в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду судового провадження повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, СВ ГУ СБ України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22014000000000234 від 4 липня 2014 р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

Розслідування ведеться за фактом того, що службові особи ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 36567210) всупереч Постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» свідомо продовжували підтримувати функціонування програмно-технічних комплексів самообслуговування - платіжних терміналів внутрішньодержавної небанківської платіжної системи «24 NONSTOP» на окупованих територіях Донецької області, які обслуговувались суб'єктами підприємницької діяльності - дилерами ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", які через «Міністерство доходів та зборів ДНР» сплачували податки в бюджет ДНР.

03.03.2016 р. старший слідчий слідчого відділу ГУ СБ України в м. Києві та Київській області Кувачов Д.В., за погодженням із прокурором відділу прокуратури м. Києва Дудком Є.В., в кримінальному провадженні, внесеному 4 липня 2014 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22014000000000234, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку №26504013042206, відкритому ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 36567210) у ПАТ "Сбербанк" (МФО 320627) посилаючись на те, що грошові кошти, які містяться на вказаному рахунку є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України та були набуті в результаті вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

03.03.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого про накладення арешту на банківський рахунок№26504013042206 ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" відкритий у ПАТ "Сбербанк" було задоволено частково, оскільки клопотання слідчого відповідає вимогам кримінального процесуального закону та містить для цього достатньо правових підстав.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на банківському рахунку№26504013042206, відкритому ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 36567210) у ПАТ "Сбербанк" (МФО 320627) перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя правильно встановив, що існують підстави вважати, що ці кошти одночасно є знаряддям вчинення злочину, набуті кримінально-протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, оскільки саме грошові кошти шляхом перерахування через платіжні системи самообслуговування, поза забороною Національного Банку України, створювали предмет злочину.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на грошові кошти ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", що знаходяться на банківському рахунку №26504013042206, відкритому в ПАТ "Сбербанк" (МФО 320627) .

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на банківський рахунок під №26504013042206, відкритий ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 36567210) у ПАТ "Сбербанк" (МФО 320627), оскільки грошові кошти, які зараховані та зберігаються на вказаному рахунку, відповідають критеріям, передбаченим ст. 170 КПК України.

А тому, як вважає колегія суддів, слідчий суддя місцевого суду під час розгляду клопотання слідчого з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" з потребами кримінального провадження та врахував завдання арешту, а саме запобігання приховування, перетворення чи відчуження майна.

Посилання представника на ті обставини, що арешт на майно товариства було накладено безпідставно та всупереч вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України, оскільки слідчий суддя не врахував, що грошові кошти на рахунку не є власністю ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", оскільки внесені третіми особами, не може прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею на рахунок накладено з правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно наклав арешт на банківський рахунок під №26504013042206, відкритий ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 36567210) у ПАТ "Сбербанк" (МФО 320627), а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна в особі директора ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 березня 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 березня 2016 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого слідчого відділу ГУ СБ України в м. Києві та Київській області Кувачова Д.В., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Дудком Є.В., у кримінальному провадженні, внесеному 4.07.2014 року до ЄРДР під №22014000000000234, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, та накладено арешт на грошові кошти, які містяться на банківському рахунку №26504013042206, відкритому ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 36567210) у ПАТ "Сбербанк" (МФО 320627), - залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника власника майна в особі директора ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ "АЙ ТІ ФІНАНС", - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. Д з ю б і н О. Б е ц ь Д. С о к у р е н к о