Рішення № 56712535, 23.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Яровенко Н.О.

№22-ц/796/3447/2016 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №2604/19552/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Чобіток А.О.,

Оніщука М.І.,

за участю секретаря Горобець А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 10 грудня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И Л А

У вересні 2012 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави.

У мотивування вимог посилався на те, що відповідно укладеного Договору №KID0AК00140186 від 12.04.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 18456,82 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.04.2013 року.

ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 18456,82 доларів США.

У порушення норм закону та умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, а тому станом на 02.08.2012 року має заборгованість у розмірі 23 427,01 доларів США, що складається з:

- 13 811,63 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 7 632,22 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 620,16 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 1 363 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідач 12.04.2007 року уклали Договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав у заставу автомобіль FIAT, модель - DOBLO, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий універсал, № кузова/шасі -НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2

У порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов'язання за Договором застави не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

У подальшому позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказав, що станом на 01.02.2015 року заборгованість відповідача становить 45 006,81 доларів США, що складається з:

- 13 509,60 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 13 697,53 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 956,08 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 16 843,60 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

З урахуванням наведеного просив суд у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №KID0AК00140186 від 12.04.2007 року в сумі 45 006,81 доларів США, що за курсом 16,157817 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.02.2015 року складає 727 211,80 грн, вилучити у ОСОБА_2 та передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк»:

- предмет застави - автомобіль FIAT, модель - DOBLO, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий універсал, № кузова/шасі - НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2;

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіляFIAT, модель - DOBLO, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий універсал, № кузова/шасі - НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2

Звернути стягнення на предмет застави автомобіль FIAT, модель - DOBLO, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий універсал, № кузова/шасі - НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 10 грудня 2015 року в позові Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Зазначає, що судом першої інстанції не застосовано ст. ст. 526, 530, 572, 589, 1054 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» та помилково застосовано ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яка не розповсюджується на спірні правовідносини.

Так, відповідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Стаття 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» застосовується при наявності обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження предмета застави.

Судом першої інстанції в порушення ст. 130, 160, 167 ЦПК України не спрямовано судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Так, судом не встановлено наявність обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження предмета застави, а при їх відсутності ст. 25 Закону не розповсюджується на спірні правовідносини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню

Судом встановлено, що 12 квітня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №KID0AK00140186. (а.с. 14-18 т. 1)

Згідно п. 7.1 Кредитного договору банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування на поточний рахунок автосалону ТОВ «Росавто» НОМЕР_4 в «Фінексбанк», МФО 380311, на строк з 12 квітня 2007 року по 12 квітня 2013 року включно у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 24 680,52 доларів США на наступні цілі: покупка автомобіля 17 075,30 доларів США, а також 6,77 доларів США для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п. 1.2 та у розмірі 7 427,70 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі суми 1% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,14% від суми вказаного кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п. 6.2 даного Договору.

Періодом сплати вважати період з 21 по 28 число кожного місяця.

Погашення заборгованості за цим Договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти в сумі 370,50 доларів США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотках, винагороді.

За п. 7.4 Кредитного договору забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним Договором виступає застава автомобіля марки FIAT DOBLO, рік випуску 2007, тип ТЗ легковий універсал, № кузова/шасі - НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

З метою забезпечення кредитних зобов'язань за указаним Кредитним договором, ОСОБА_2 передано в заставу автомобіль марки FIAT, модель DOBLO, рік випуску 2007, тип ТЗ легковий універсал, № кузова/шасі - НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що вбачається з Договору застави рухомого майна від 16 квітня 2007 року. (а.с. 19-23 т. 1)

У зв'язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору в ОСОБА_2 утворилась заборгованість перед банком, яка згідно розрахунку заборгованості від 01.02.2015 року становить 45 006,81 доларів США, що складається з:

- 13 509,60 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 13 697,53 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 956,08 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 16 843,60 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст. 572 ЦК України застава є способом забезпечення виконання зобов'язань і в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок майна переважно перед іншим кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно положень ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.(ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України)

У пункті 2.3.7 Кредитного договору зазначено, що банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 7.1 даного Договору, у т. ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно при настанні умов, передбачених п. 2.3.3, зокрема, при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору.

Спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна є Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яким зокрема встановлено судовий та позасудовий порядок звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Відповідно ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» зареєструвало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. (а.с. 27)

Однією із процедур, передбачених ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. (п. 2 ч. 1 цього Закону).

Таким чином, право обтяжувала на продаж забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем може буди передбачено (надано) рішенням суду.

Окрім того, пунктом 24 Договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотримання встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів, зокрема і шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладанням договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем. (а.с. 22)

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно п. 17.10 Договору застави у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за кредитним договором останній зобов'язується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Повідомленням від 25.06.2011 року позивач попередив відповідача про порушення зобов'язань за Кредитним договором та про погашення заборгованості (дане повідомлення та докази відправки знаходяться в матеріалах справи). (а.с. 12-13 т. 1)

Проте, відповідач вказану вимогу проігнорував, прострочену заборгованість не погасив і не передав позивачу в заклад предмет застави.

Відповідно ч. 1 ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про вилучення автомобіля та передання його в заклад банку, звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ України ґрунтуються на умовах договору застави та відповідають положенням чинного законодавства.

Разом з тим, у порушення вимог законодавства при визначенні розміру заборгованості позивачем обрахована пеня в доларах США.

Так, згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч. 1 ст. 192 ЦК України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Такими випадками є ст. 193, ч. 4 ст. 654 ЦК України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України ВР «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Закон України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національного валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим, ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Крім того, у ч. 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором складає 16 843,60 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2015 року еквівалентно 272 155,81 грн (1 долар США = 16,157817 грн).

Така сума пені визначена позивачем і в наданому до апеляційного суду розрахунку заборгованості по пені.

Щодо наявного розміру заборгованості, то ОСОБА_2 не надав доказів на спростування заявленого позивачем розміру заборгованості, посилається лише на те, що його автомобіль був викрадений і пошкоджений, він ним не користувався, а банк не прийняв міри до стягнення зі страховика страхової виплати за викрадення автомобіля.

За таких обставин вважає, що він банку нічого не винен.

Підтвердив, що автомобіль знаходиться у нього в тому ж стані, в якому його знайшли та повернули йому після викрадення працівники міліції.

Не погоджується передати автомобіль позивачу, як заставне майно в рахунок погашення заборгованості.

ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з заявою про застосування строку позовної давності. Зазначає, що сума пені є занадто значною з рахуванням того, що йому вже нараховані проценти, що дорівнюють сумі заборгованості по тілу кредиту.

Колегія суддів вважає, що для застосування строку позовної давності відсутні правові підстави, оскільки ОСОБА_2 в суді першої інстанції не порушував питання про застосування строку позовної давності. З такою заявою він звернувся лише в суд апеляційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 на значний розмір нарахованої йому пені, враховуючи конкретні обставини справи і можливість зменшити її розмір з огляду на таке.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦПК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач просить звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по кредиту, яка складається з 13 509,60 доларів США - заборгованість за кредитом; 13 697,53 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 956,08 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 16 843,60 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що в гривневому еквіваленті становить 272 155,81 грн.

З наведеного вбачається, що сума нарахованої пені значно перевищує розмір заборгованості по тілу кредиту, процентах і майже дорівнює розміру самої суми кредиту, яку отримав відповідач від банку в розмірі 18 456,82 доларів США.

Колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_2, що він до того ж частково погасив кредит та проценти, оскільки певний час вносив кошти на погашення процентів та тіла кредиту, а тому вважає за можливе на підставі ч.3 ст. 351 ЦК України зменшити йому розмір пені з 272 155,81 грн до 50 000 грн.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 3654 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 4019,40 грн, а тому з урахуванням пропорційності розподілу судових витрат з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5329,25 грн.

Керуючись статтями 88, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає на АДРЕСА_1, ідентифікацій номер НОМЕР_2, перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, за Кредитним договором №KID0AК00140186 від 12.04.2007 року:

- в сумі 28 163,21 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2015 року складає 455 055,93 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 13 509,60 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом - 13 697,53 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 956,08 доларів США,

- пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 50000 грн, звернути стягнення на предмет застави автомобіль FIAT, модель - DOBLO, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий універсал, № кузова/шасі - НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Вилучити у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає на АДРЕСА_1, ідентифікацій номер НОМЕР_2, та передати Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, в заклад предмет застави - автомобіль FIAT, модель - DOBLO, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий універсал, № кузова/шасі - НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, а також комплект ключів і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає на АДРЕСА_1, ідентифікацій номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»,м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у розмірі 5329,25 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

А.О. Чобіток