Ухвала суду № 56712315, 25.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/3790/14 Провадження № 22-ц/795/686/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Скалозуб О. М. Доповідач - Позігун М. І.

У Х В А Л А

25 березня 2016 року м. Чернігів

суддя апеляційного суду Чернігівської області Позігун М.І., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року, якою відмовлено в задоволенні її клопотання про поновлення строку звернення до суду зі скаргою і залишено без розгляду її скаргу про визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця Центрального ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Павленка Є.О. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказувала, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.14 постанови Пленуму ВССУ №6 від 07.02.2014 року.

Ухвалою судді апеляційного суду Чернігівської області від 11 березня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року була залишена без руху в зв'язку з несплатою судового збору. Заявнику було надано п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначеного недоліку.

11 березня 2016 року копія зазначеної ухвали була направлена на адресу ОСОБА_1 та отримана нею 13 березня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Проте, ОСОБА_1 не було сплачено судового збору на виконання ухвали судді від 11 березня 2016 року, а направлено на адресу апеляційного суду листа (отримано судом 16 березня 2016 року), в якому вона висловлює свою незгоду з необхідністю сплати судового збору, оскільки, за її доводами, вона як особа, що має статус заявника у справі за скаргою на дії державного виконавця, звільнена від сплати судового збору не тільки при зверненні до суду з такою скаргою, а і за подання апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене судом першої інстанції за результатами розгляду скарги. В обґрунтування правомірності своїх доводів ОСОБА_1 посилається на роз'яснення, викладені в п.23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10, правову позицію колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року у справі №21-1090а15 та рішення Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, згідно яких для позивачів, звільнених від сплати судового збору, розмір ставки судового збору для звернення з апеляційною або касаційною скаргою дорівнює нулю, а вимога про плату судового збору не повинна бути перешкодою доступу до суду.

Статтями 3, 4 Закону України „Про судовий збір" визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється.

В частині 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" наведений перелік позовних заяв, заяв, скарг, дій, за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, який є вичерпним і який не містить ставки судового збору за подання до суду скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Згідно п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, оскільки провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій за подання позовної заяви сплачено судовий збір.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, не передбачено сплату судового збору при зверненні саме до суду першої інстанції зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Проте, зазначені положення не стосуються подання апеляційних скарг на ухвали суду, прийняті судом першої інстанції за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Так, згідно ч.1 ст.3 Закону об'єктом справляння судового збору є, зокрема апеляційна скарга на судове рішення (в силу положень ч.1 ст.208 ЦПК України судовим рішенням є ухвала, рішення, постанова).

Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду.

Частиною 2 ст. 3 Закону України „Про судовий збір", якою визначено перелік заяв, клопотань, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, за подання яких до суду не справляється судовий збір, не передбачено права на несплату судового збору за апеляційну скаргу на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця, хоча пунктом 14 встановлено, що судовий збір не справляється за подання як заяви, так апеляційної і касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, у разі їх представництва певним колом осіб.

Згідно роз'яснень, викладених в пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" положення щодо необхідності сплати судового стосується подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбачено Законом „Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали, проте з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови.

В пункті 6 вказаної постанови зазначено, що „згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Оскільки передбачені Законом № 3674-VI пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом № 3674-VI вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені у пунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI)".

Виходячи з зазначених роз'яснень та аналізу положень Закону України „Про судовий збір", пільги по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг мають лише певні категорії осіб, а також передбачено звільнення від сплати судового збору в залежності від категорії справи, що встановлено статтею 5 Закону України „Про судовий збір".

Таким чином, оскільки Законом України „Про судовий збір" не встановлено пільги по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця для осіб, які не зазначені в ст. 5 Закону України „Про судовий збір", то за подання апеляційної скарги на таку ухвалу суду інші особи, не зазначені у статті 5, зобов'язані сплатити судовий збір, хоча за саму скаргу справляння судового збору не передбачено.

Особою, що подає апеляційну скаргу, не надано доказів наявності пільг по сплаті судового збору, які передбачені статтею 5 Закону України „Про судовий збір".

Враховуючи викладене, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у даній справі особі, яка подає апеляційну скаргу, належить сплатити судовий збір у визначеному Законом розмірі.

Правовий висновок колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року у справі № 21-1090а15 не може бути застосовано до правовідносин у даній справі, оскільки правовідносини не є подібними, виходячи з наявності чи відсутності права осіб на пільги щодо сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону України „Про судовий збір".

Посилання ОСОБА_1 в обґрунтування підстав для несплати судового збору на рішення Європейського Суду у справі „Креуз проти Польщі" є безпідставними, оскільки в рішенні суд зазначив, що вимога сплатити збори цивільним судам у зв'язку з порушенням справ, вирішити які просять позивачі, не може вважатися обмеженням права на звернення до суду, тобто такою, що сама по собі несумісна з ґарантіями пункту 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Суд наголосив на тому, що це положення не дає підстав для висновку про беззастережність права на безоплатність провадження у цивільній справі. ОСОБА_1 не надала доказів, що необхідність сплати 275 грн. 60 коп. є для неї суттєвим ускладненням доступу до правосуддя.

Оскільки вимоги ухвали судді від 11 березня 2016 року щодо необхідності сплати судового збору особою, що подає апеляційну скаргу, в п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали усунуто не було, отже апеляційна скарга відповідно до положень ст.ст.121, 297 ЦПК України має бути повернута.

При цьому повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню особи, що подає апеляційну скаргу в даній справі, з апеляційною скаргою за умови сплати судового збору у визначеному розмірі і за наявності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення - вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя М. І. Позігун