Постанова № 56712279, 25.03.2016, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/136/16-а

Провадження №: 2-а/743/20/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2016 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Нерус Н.І.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському

районі Чернігівської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2016 р. ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до УПФУ в Ріпкинському районі, в якому посилаючись на ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), ст.. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 40, 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про оплату праці» ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268«Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», Порядок видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обовязків, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 212 та на те, що відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні до заробітної плати, з якої обчислено її пенсію: суми індексації грошових доходів населення, матеріальної допомоги державним службовцям, грошової винагороди за безперервну роботу, на те, що внесені законами зміни до статті 37 Закону «Про державну службу» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії та суперечать положенням ст. 22 Конституції України, просила:

- визнати вину та бездіяльність УПФУ Ріпкинського району щодо невиконання рішень органу вищого рівня Управління Пенсійного фонду України - Постанови №5-1 від 14.02.2011 та не застосування відповідної форми довідки про складові заробітної плати при проведенні перерахунку її пенсії;

- визнати неправомірними та протиправними дії по прийняттю рішення УПФУ Ріпкинського району про відмову врахувати при перерахунку її пенсії, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» ( у редакції чинній на час виконання спірних відносин) включення складових до заробітної плати - індексацію грошових доходів, матеріальну допомогу державному службовцю, грошову винагороду за безперервну роботу, з яких нараховано та сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відповідно поданої довідки Ріпкинського районного центру зайнятості № 128 від 11.01.2016 року про складові заробітної плати;

- зобовязати УПФУ у Ріпкинському районі здійснити перерахунок її пенсії, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на час виконання спірних відносин) - 86% (з врахуванням стажу роботи у державній службі) від суми заробітної плати ( за 24 місяці перед зверненням за отриманням перерахунку пенсії тобто за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 року) включивши до складу інші виплати - індексацію грошових доходів, матеріальну допомогу державному службовцю; грошову винагороду за безперервну роботу, з яких сплачені страхові внески на загальнообовязкове пенсійне страхування з дати перерахунку пенсії - тобто 02.08.2011 року та виплатити їй суму недотриманої мною пенсії за минулий час;

- зобовязати УПФУ у Ріпкинському районі на недораховану та невиплачену різницю пенсії за минулий час, тобто з 02.08.2011 року нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини її пенсії (доходу), у звязку з порушенням строків обчислення та її виплати з вини УПФУ у Ріпкинському районі;

- зобовязати УПФУ у Ріпкинському районі враховувати всі види оплати праці, на які нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування включаючи суми матеріальної допомоги державному службовцю, індексацію грошових доходів, грошову винагороду за безперервну роботу, як складові заробітної плати, з якої проводиться нарахування її пенсії при виникненні права на черговий перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства України.

19 лютого 2016 року від УПФУ в Ріпкинському районі надійшло письмове заперечення проти позову, в якому вони просять відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень, посилаються на те, що:

- позивачка перебуває у них на пенсійному обліку та з 15.09.2009 р. отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу»;

- у серпні 2011 р. ОСОБА_1 подала до них заяву про перерахунок пенсії державного службовця у звязку зі звільненням з роботи, надавши довідки РЦЗ від 22.07.2011 р. № 479, вони провели перерахунок пенсі з урахуванням всіх сум, що були відображені в даній довідці та управлінню не було відомо отримує, чи ні позивачка вказані індексацію, матеріальну допомогу та грошову винагороду;

- на час перерахунку пенсії вже існувала нова форма довідки, яка була офіційно оприлюднена;

- позивачка надала довідку встановленої фори, з відображенням всіх сум лише в січні 2016 р., а до того жодного разу не зверталась з вимогами та скаргами до управління;

- з 1 квітня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. за № 213-VIII;

- відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. за № 213-VIII у звязку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, з 1 червня 2015 р. втратили чинність;

- індексація грошових доходів населення, матеріальна допомога державним службовцям, грошова винагороду за безперервну роботує одноразовими виплатами і не зазначені в переліку складових заробітної плати, тому вони не включаються до заробітку, що враховується при призначенні (перерахунку) пенсії державним службовцям;

- основною умовою для виплати громадянину компенсації за ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі пенсій).

В судовому засіданні:

- позивачка ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові. Пояснила, що вважає дії відповідачів щодо не звернення, без її згоди, до центру зайвості за довідкою встановленої форми, з відображенням належних сум такими, що порушують права та принижують її, як людину, яка довіряла системи Пенсійного фонду, яка в свою чергу чотири роки не доплачувала їй належну суму пенсії. Додатково зазначила, що про порушення її прав вона дізналась випадково через ЗМІ та Інтернет в грудні 2015 р., до того часу вона не знала про порушення її прав, через складні життєві обставини (догляд за дитиною інвалідом). Крім того, вважає, що законодавство про пенсійне забезпечення не обмежує виплату нарахованої пенсії будь-яким строком.

- представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позову з підстав зазначених в заперечені проти позову. Наголосивши на безпідставність вказаних вимог.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали даної справи та пенсійної справи на ОСОБА_1, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в Ріпкинському районі та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 15.09.2009 р. та 2 серпня 2011 р. подавала їм довідку Ріпкинського районного центру зайнятості від 22.07.2011 р. № 479 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (за формою затвердженою Постановою правління ПФУ від 30.10.2008 р. № 19-11), в якій в графі інші виплати було зазначено лише доплату до заробітної плати за проживання в зоні посиленого радіекологічного контролю в розмірі 5 грн. 20 коп. щомісячно.

14 січня 2016 р. ОСОБА_1 подала до УПФУ в Ріпкинському районі заяву в якій просила здійснити перерахунок її пенсії, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на час виконання спірних відносин) - 86% (з врахуванням стажу роботи у державній службі) від суми заробітної плати, включивши до складу інші виплати - індексацію грошових доходів, матеріальну допомогу державному службовцю, грошову винагороду за безперервну працю, для чого подала довідку Ріпкинського районного центру зайнятості від 11 січня 2016 р. № 128 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом в.о. начальника УПФУ в Ріпкинському районі від 21.01.2016 р., ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії державного службовця у звязку з виходом на пенсію, з урахуванням наданих довідок, оскільки:

- позивачка пропустила строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України;

- остання 2 серпня 2011 р. подавала до них заяву про перерахунок пенсії державного службовця у звязку зі звільненням з роботи, надавши довідки РЦЗ від 22.07.2011 р. № 479, вони провели перерахунок пенсі з урахуванням всіх сум, що були відображені в даній довідці та управлінню не було відомо отримує, чи ні позивачка вказані індексацію, матеріальну допомогу та грошову винагороду;

- відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. за № 213-VIII у звязку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, з 1 червня 2015 р. втратили чинність.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до УПФУ в Ріпкинському районі про визнання вини та бездіяльності УПФУ Ріпкинського району щодо невиконання рішень органу вищого рівня Управління Пенсійного фонду України - Постанови №5-1 від 14.02.2011 та не застосування відповідної форми довідки про складові заробітної плати при проведенні перерахунку її пенсії, то судом враховується наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року №865 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва по справі №2а-4753/09/2670 від 13 серпня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2012 року, постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року №19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо невключення до складових заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством; зобовязано Пенсійний фонд України привести у відповідність постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року №19-11 до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачених іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва по справі №2а-4753/09/2670» визнано такими, що втратили чинність: підпункт 1.2 пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року №19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»; форму довідки про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену Постановою, а також затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

На думку суду, відсутня вина та бездіяльність УПФУ Ріпкинського району щодо невиконання рішень органу вищого рівня Управління Пенсійного фонду України - Постанови №5-1 від 14.02.2011 та не застосування відповідної форми довідки про складові заробітної плати при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, так як остання надавши 2 серпня 2011 р. УПФУ в Ріпкинському районі, для перерахунку пенсії, довідку Ріпкинського районного центру зайнятості від 22.07.2011 р. № 479 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (за формою затвердженою Постановою правління ПФУ від 30.10.2008 р. № 19-11), тобто вже за неіснуючої форми. Слід також зазначити, що субєктом подання довідок встановленої форми, для перерахунку пенсії є саме пенсіонер, а не орган Пенсійного Фонду України, який, без волевиявлення пенсіонера, не вправі самостійно збирати належні довідки у колишніх роботодавців пенсіонерів.

Тому, з цих підстав слід відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до УПФУ в Ріпкинському районі про про проведення перерахунку, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час переведення позивачки на пенсію за віком по ЗУ «Про державну службу») пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Також перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії (редакція ст.37-1 Закону України «Про державну службу» чинна на час переведення позивачки на пенсію за віком по ЗУ «Про державну службу»).

Згідно ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Із системного аналізу наведених норм законодавства та виходячи з Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268«Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обовязків, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 212, можна зробити висновок, що індексація грошових доходів населення, матеріальна допомога державним службовцям, грошова винагороду за безперервну роботу входять до системи оплати праці державного службовця, що враховується при обчисленні пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року, яка згідно положень частини першої статті 244-2 КАС України є обовязковою для застосування усіма судами України та усіма субєктами владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, в тому числі й для відповідача.

В даному випадку, у довідці Ріпкинського районного центру зайнятості від 11 січня 2016 р. № 128 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» вказано, що на всі виплати, включені у довідку, а саме: - 7239 грн. 33 коп. індексації грошових доходів населення, 10950 грн. 38 коп. матеріальної допомоги державним службовцям, 7570 грн. 92 коп. грошової винагород за безперервну роботу нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Слід зауважити, що Законами України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для створення економічного зростання в Україні», та Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесені були зміни до ст. 37 Закону України "Про державну службу", згідно з якими пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Однак, суд зазначає, що внесені вказаними законами зміни до статті 37 Закону «Про державну службу» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. При цьому, процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює стаття 37-1 Закону України "Про державну службу", положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Законами України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для створення економічного зростання в Україні», та Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» змін не зазнали.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. за № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Між тим, пенсію згідно Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 отримує з 15.05.2009 р., тобто, до внесення змін до Закону України "Про державну службу".

Отже, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином, ОСОБА_1 слід проводити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії в розмірі 86 відсотків суми заробітної плати, оскільки на момент виходу її на пенсію - пенсія державним службовцям призначалася згідно з положеннями ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 86%.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо пенсійного забезпечення» у часі, суд виходить з того, що згідно:

- ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;

- ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи;

- до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення від 08.11.2005 року «Кечко проти України», якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

За таких обставин, суд вважає помилковими заперечення пенсійного органу про відмову в перерахунку пенсії про те, що пенсії в порядку та умовах, визначених на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. за № 213-VIII, раніше призначені пенсії не перераховуються.

При цьому, в даному випадку питання стосується перерахунку не у звязку зі зміною заробітної плати, а у звязку з неправильним розрахунком заробітної плати при призначенні та обчисленні пенсії. Право на врахування спірних сум у розрахунок заробітної плати у позивача виникло ще при переведенні на даний вид пенсії.

За змістом ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок призначеної пенсії при виникненні права на підвищення пенсії проводиться з першого числа місяця, у якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо відповідну заяву подано пенсіонером після 15 числа.

Враховуючи наведене в сукупності, зважаючи на дату звернення ОСОБА_1 (14.01.2016 р.) з заявою про проведення перерахунку до УПФУ в Ріпкинському районі, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та визнати протиправними дії УПФУ в Ріпкинському районі щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобовязати УПФУ в Ріпкинському районі провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» та довідки Ріпкинського районного центру зайнятості від 11 січня 2016 р. № 128 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», із розрахунку 86 % суми заробітної плати, з якої нараховується пенсія, починаючи з 1 січня 2016 року, включивши до складу заробітної плати для призначення пенсії суми індексації грошових доходів населення у відповідності до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, матеріальної допомоги державним службовцям у відповідності до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268«Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», грошову винагороду за безперервну роботу у відповідності до Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обовязків, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 212, за виключенням здійснених виплат за вказаний період. Одночасно відмовивши в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про захист її прав в період з 9 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Щодо дотримання позивачкою строків звернення до суду, то судом враховується таке.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом 9 лютого 2016 р..

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що про порушення її прав вона дізналась випадково через ЗМІ та Інтернет в грудні 2015 р., до того часу вона не знала про порушення її прав, через складні життєві обставини (догляд за дитиною інвалідом). Крім того, вважає, що законодавство про пенсійне забезпечення не обмежує виплату нарахованої пенсії будь-яким строком.

На думку суду, отримавши довідки Ріпкинського районного центру зайнятості від 22.07.2011 р. № 479 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (за формою затвердженою Постановою правління ПФУ від 30.10.2008 р. № 19-11), ОСОБА_1 повинна була дізнатися про порушення її прав на перерахунок пенсії.

Посилання позивача на ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є безпідставним, так як вказана норма не обмежує виплату за минулий час вже нарахованої пенсії, яка не отримана з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а в даному випадку, пенсія позивачці з включенням вказаних вище складових взагалі не була нарахована.

За таких обставин, враховуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в Ріпкинському районі в частині вимог про зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 2 серпня 2011 р. по 8 серпня 2015 р. слід залишити без розгляду.

Крім того, оскільки позивачка в січні 2016 р. зверталась повторно до відповідача за перерахунком пенсії, то ОСОБА_1 в цій частині дотримані строки звернення до суду.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до УПФУ в Ріпкинському районі про зобовязання відповідача на недораховану та невиплачену різницю пенсії за минулий час, тобто з 02.08.2011 р. нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини пенсії, у звязку з порушенням строків обчислення та виплати з вини відповідача, то суд враховує таке:

Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам. Під доходами розуміються грошові доходи, які не мають разового характеру, в тому числі і пенсії.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Питання повязані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати врегульовані Порядком,затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України№159 від21.02.2001 року.

Згідно правової позиції, висловленої у Постанові Верховного суду України від 18.11.2014 року по справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину компенсації за ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі пенсій).

В даному конкретному випадку, оскільки позивачка просить нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини пенсії, яка не була нарахована УПФУ в Ріпкинському районі, позивачка оспорює право на отримання вказаної частини пенсії в судовому порядку, тобто передчасно, то відсутні підстави для задоволення вказаної частини позовних вимог.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УПФУ в Ріпкинському районі про зобовязання відповідача враховувати всі види оплати праці, на які нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування включаючи суми матеріальної допомоги державному службовцю, індексацію грошових доходів, грошову винагороду за безперервну роботу, як складові заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії при виникненні права на черговий перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства України слід відмовити, оскільки судове рішення за Кодексом адміністративного судочинства України має бути наслідком чинного правового регулювання, а відповідач зобовязаний діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Також слід враховувати, суд задовольнивши права позивачки на перерахунок пенсії не обмежив її кінцевим терміном. Крім того, відсутні будь-які докази про порушення відповідачем права позивачки у майбутньому.

На підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, враховуючи те, що згідно з Законом України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» з 1 вересня 2015 р. Пенсійний фонд України та його органи не звільняються від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід присудити судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань УПФУ в Ріпкинському районі.

Керуючись ст.ст. 22, 58 Конституції України, ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", ст.ст. 40, 41, 45, 46 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» №268 від 09 березня 2006 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» №212 від 24 лютого 2003 року, ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України№159 від 21 лютого 2001 р., ст.ст. 2, 6-12, 17-19, 69-71, 86, 99-100, 105, 106, 158-163, 167, 244-2, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області в частині зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 2 серпня 2011 р. по 8 серпня 2015 р. залишити без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області в частині вимог про зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2016 р. задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» та довідки Ріпкинського районного центру зайнятості від 11 січня 2016 р. № 128 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», із розрахунку 86 % суми заробітної плати, з якої нараховується пенсія, починаючи з 1 січня 2016 року, включивши до складу заробітної плати для призначення пенсії суми індексації грошових доходів населення у відповідності до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, матеріальної допомоги державним службовцям у відповідності до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268«Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», грошову винагороду за безперервну роботу у відповідності до Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обовязків, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 212, за виключенням здійснених виплат за вказаний період.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області в частині вимог про визнання неправомірними дій та зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії з 9 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року, про зобовязання в подальшому враховувати всі види оплати праці, на які нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при перерахунку пенсії, про зобовязання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини пенсії, у звязку з порушенням строків обчислення та виплати, про визнання вини та бездіяльності УПФУ Ріпкинського району щодо невиконання рішень органу вищого рівня Управління Пенсійного фонду України - Постанови №5-1 від 14.02.2011 та не застосування відповідної форми довідки про складові заробітної плати при проведенні перерахунку її пенсії - відмовити.

Присудити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області (Код ЄДРПОУ 14249938).

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 186, ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий В.Б.Сташків