Ухвала суду № 56710507, 24.03.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №668/10847/15-ц Головуючий в І інстанції Булах Є.М. Провадження №22-ц/791/416/16 Доповідач: Воронцова Л.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоСтародубця М.П.,суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.,секретарПісоцька Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 вересня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 60 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом на строк до 19.09.2017 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за основним договором, того ж дня банк уклав із ОСОБА_5 договір іпотеки, належного останній майна - квартири.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» і ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги, відповідно до якого позивачу були відступлені права вимоги за кредитними і забезпечувальними договорами, у тому числі і договорами, укладеними банком 20.09.2007 року зі ОСОБА_6 і ОСОБА_5

Позичальник належним чином умови кредитного договору не виконує, про що повідомлявся шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань. Станом на 28.07.2015 року заборгованість становить 374 407грн. 67коп., з яких заборгованість за кредитом - 370 807,33грн., за відсотками - 3 600,34грн. і пеня - 1 198,81грн.

Позивач зазначає, що в рахунок виконання основного зобов'язання він має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність, згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, у порядку, передбаченому ст.ст.36,37 Закону України «Про іпотеку», тому просив у рахунок виконання основного зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитом у розмірі 374 407,67грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_5, шляхом визнання за банком права власності на неї, визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на вказану квартиру, судові витрати у справі покласти на відповідача.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, невірне тлумачення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, порушення норм процесуального права, просило його скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 просить її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк», суд І інстанції виходив з не доведеності банком існування у ОСОБА_6 зазначеного у позовній заяві розміру заборгованості та вважав, що зазначена сума заборгованості у довідці від 29.09.2015 року у розмірі 11 937,84 доларів США не є співмірною вартості предмету іпотеки; позивачем також не дотримано процедури повідомлення іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки, крім того, суд вважав, що позивач не надав доказів про те, що він внесений до державних реєстрів іпотеки та заборони відчуження як іпотекодержатель нерухомого майна належного ОСОБА_5

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 20.09.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» і ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №213/ФКВ-07, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 60 000 доларів США на строк до 19.09.2017 року зі сплатою за користування кредитними коштами у розмірі 14,3% річних, і того ж дня між банком і ОСОБА_5 було укладено забезпечувальний договір - договір іпотеки №213/Zфквіп, за умовами якого остання передала в іпотеку банку належну їй квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 7-12,15-18/.

30 жовтня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» і ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до умов якого (п. 4.1) ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» , на умовах визначених договором, права вимоги за кредитним і забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором ) у зазначених зобов'язаннях. Невід'ємною частиною договору є додаток №2. Перелік кредитних і забезпечувальних договорів, серед яких кредитний договір зі ОСОБА_6 і договір іпотеки спірної квартири /а.с. 43/.

Згідно довідки ПАТ «Дельта Банк» від 28.07.2015 року, заборгованість по кредитному договору ОСОБА_6 становить 16 970,49 доларів США, що еквівалентно 374 407,67грн., з яких: тіло кредиту - 16 807,3 доларів США, що еквівалентно 370 807,33грн., відсотки - 163,19 доларів США, що еквівалентно 3 600,34грн., комісія - 0, пеня - 1 198,81грн.; з них прострочена заборгованість складає: тіло кредиту - 3 419,08 доларів США, що еквівалентно 75 432грн. 69коп., відсотки - 125,89 доларів США, що еквівалентно 2 777,42грн., пеня - 1 198грн. 81коп. /а.с. 24/.

25 серпня 2015 року за вихідними №31.4-08 9130,9131 (дата відправки. Укрпошта 26.08.215 року) на адресу ОСОБА_6 і ОСОБА_5 було направлено ПАТ «Дельта Банк» лист - вимогу, у якій кредитор зазначав про наявність у позичальника станом на 28.07.2015 року простроченої заборгованості в сумі 3 544,97 доларів США і вимагав сплатити прострочену заборгованість у тридцятиденний строк, у разі незадоволення листа - вимоги банк розпочне процедуру звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно /а.с. 25,26-29/.

Згідно інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень за відповідним штрих кодовим ідентифікатором, вказаний лист - вимога вручено адресату 31.08.2015 року /а.с.130/.

Відповідно до довідки, виданої ПАТ «Дельта Банк» вихідний №05-3092876 від 29.09.2015 року, станом на вказану дату (29.09.2015 року) прострочена заборгованість по кредитному договору №213/ФКВ-07, укладеному 20.09.2007 року зі ОСОБА_6, у позичальника відсутня /а.с. 62/.

На момент підготовки позивачем позовної заяви до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки - 27.08.2015 року та прийняття її до розгляду судом - 02.09.2015 року /а.с. 2/ не минув тридцятиденний термін для добровільного виконання відповідачами листа - вимоги банку. Вимога банку виконана позичальником у встановлений строк, про що свідчить довідка банку від 29.09.2015 року /а.с. 62/.

Доводи ПАТ «Дельта Банк» щодо незаконності висновку суду про неспівмірність суми заборгованості за кредитним договором вартості предмета іпотеки, а відтак і підстав для звернення стягнення на заставне майно, підлягають відхиленню, як такі, що не ґрунтуються на законі та суперечать обставинам справи.

Відповідно до положення ч.3 ст.39 ЗУ «Про іпотеку», суд має право відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю й не змінює обсяг його прав.

Відповідно до п. 4.2 Договору іпотеки, у випадку порушення іпотекодавцем (позичальником) обов'язків за цим кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю (та позичальнику) письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки вимога іпотекодержателя була виконана іпотекодавцем (позичальником), у позивача відсутнє право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.4.7 Договору, іпотекодавець (позичальник) вправі до дня продажу предмета іпотеки виконати основне зобов'язання чи ту його частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат і збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам, витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до умов кредитного договору, термін його дії до 19.09.2017 року (п.1.3).

З вересня 2015 року позичальник з випередженням строків, передбачених договором щодо дати, розміру місячних платежів здійснює оплату грошових зобов'язань, що підтверджується наданими представником відповідачів квитанціями та довідкою банку від 23.03.2016 року про те, що станом на 22.03.2016 року заборгованість по кредиту, окрім пені, розрахунок якої позивачем на вимогу суду не надано, відсутня /а.с. 95-97, 148, 150, 152, 169, 170/.

Інші доводи апеляційної скарги, з огляду на вище зазначене, висновки суду не спростовують і підлягають відхиленню.

З огляду на вищезазначене, керуючись засадами цивільного судочинства про справедливість, добросовісність й розумність, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги такими, що не ґрунтуються на умовах договорів, укладених між сторонами, і нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, тому підлягають відхиленню, а рішення суду І інстанції, як таке, що правильне по суті і справедливе, залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий М. П. Стародубець Судді: Л. П. Воронцова П. Я. Ігнатенко