Ухвала суду № 56709468, 24.03.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/9055/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/484/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

У Х В А Л А

24 березня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Собини О. І. , Околота Г. М.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОКЗ Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер Сумської обласної державної адміністрації про анулювання психоневрологічного та консультативного обліку, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОКЗ Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер Сумської обласної державної адміністрації, в якому просив анулювати психоневрологічний диспансерний та консультативний облік, на якому він перебував; вилучити з архіву відповідача та передати йому на руки медичну карту та іншу документацію, заведені на його імя, а також анулювати в електронній базі даних відомості щодо перебування ОСОБА_3 на психоневрологічному диспансерному та консультативному обліку. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що безпідставно перебував на диспансерному обліку у відповідача, оскільки такий діагноз, як «затримка шкільних навиків» не є психічним розладом, а стосовно встановленого йому відповідачем діагнозу: заїкання, то проблем з цим у нього не було. До того ж, постановка його на облік відбулась без відома батьків, які ніколи не звертались до дитячого лікаря-психіатра з приводу його розвитку.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОКЗ Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер Сумської обласної державної адміністрації про анулювання психоневрологічного та консультативного обліку.

Вказане рішення суду представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 оскаржила в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, заяву представника позивача, як вбачається з її змісту, про те, що суд першої інстанції вирішив не всі заявлені нею вимоги, з приводу чого необхідно діяти відповідно до вимог закону, думку представника відповідача ОСОБА_5 про вирішення заявленого питання відповідно до закону, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.

Згідно з ч.7 ст. 297 ЦПК України при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.п.8, 13 Постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обовязково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частину.

Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК.

У ній, зокрема, має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено).

В той же час, виходячи з самої позовної заяви ОСОБА_3, поданої до суду першої інстанції його представником ОСОБА_4, предметом позовних вимог були:

1) анулювання психоневрологічного диспансерного та консультативного обліку, на якому перебував позивач ОСОБА_3;

2) вилучення з архіву відповідача медичної карти та іншої документації, заведеної на імя позивача;

3) анулювання медичної документації в електронній базі даних відповідача щодо перебування позивача ОСОБА_3 на психоневрологічному диспансерному та консультативному обліку.

Однак, з оскаржуваного судового рішення від 05 лютого 2016 року вбачається, що суд першої інстанції розглянув позовні вимоги лише в частині анулювання психоневрологічного консультативного обліку.

Таким чином, із зазначеного вбачається, що фактично суд першої інстанції не вирішив заявлені вимоги стосовно:

1) анулювання психоневрологічного диспансерного обліку,

2) вилучення з архіву відповідача медичної карти та іншої документації, заведеної на імя позивача,

3) анулювання медичної документації відносно позивача в електронній базі даних, хоча останній заявляв про вирішення всіх вимог, а також надав докази для їх обґрунтування, а його представник в суді першої інстанції давала пояснення з цього приводу.

Ураховуючи обставини того, що наведені недоліки можуть бути усунуті місцевим судом шляхом ухвалення додаткового рішення, так як без цього суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, тому справу необхідно зняти з апеляційного провадження і повернути місцевому суду для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст.297, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про направлення даної справи до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2016 року зняти з апеляційного розгляду і повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення в строк до 25 квітня 2016 року, після чого справа має бути негайно повернута до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -