Рішення № 56706836, 11.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/9291/14 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.

Провадження № 22-ц/783/1009/16 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т.Г.,

за участі секретаря: Цапа П.М.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ПАТ «КБ «Надра» звернувся із зазначеним позовом у якому з урахуванням уточнених вимог від 13 липня 2015 року просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором №315/08-Ф від 22 серпня 2008 року в сумі 283 148 доларів США та 1 199,889 гривень, із яких:

заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена) - 165 452,44 доларів США;

заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 117 696,02 доларів США;

пеня за прострочення - 47 186,82 доларів США, що еквівалентно 1 020 907,05 гривень;

штраф за порушення умов кредитного договору - 8272,62 доларів США, що еквівалентно 178 981,72 гривень (а.с.1-4; 125-126).

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 315/08-Ф від 22.08.2008 року в сумі 283 148 дол. США заборгованості за кредитом та відсотками, 8272,62 дол. США. штрафу за порушення умов кредитного договору та 3654 грн. судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2

В апеляційній скарзі посилається на те, що судом не застосовано закон, зокрема ст.559 ЦК України, яка регламентує припинення поруки.

22 вересня 2011 року Банком були направлені вимоги (від 16 вересня 2011 року) до неї та ОСОБА_4 про дострокове повернення суми кредиту.

Поручителем ОСОБА_4 вимога про дострокове повернення кредиту отримана 29 вересня 2011 року, де встановлено строк виконання зобов'язання протягом трьох банківських днів з моменту отримання (до 05 жовтня 2011 року), тому враховуючи положення ч.4 ст.559 ЦК порука припинилась 05 квітня 2012 року.

Крім того порука припинилась в силу положень ч.1 ст.559 ЦК, оскільки Додатковою угодою від 14 жовтня 2010 року збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Також згідно зміненого позивачем порядку вона зобов'язана була повернути кредит до 05 жовтня 2011 року включно. Отже, перебіг позовної давності почався з 06 жовтня 2011 року, Банк звернувся з позовом у грудні 2014 року, тобто за межами трьохрічного строку позовної давності.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2- ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2015 року скасуванню частково з ухваленням нового рішення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції стягнув солідарно з боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №2315/08-Ф від 22 серпня 2008 року та Додаткової угоди №1 (до даного кредитного договору) від 14 жовтня 2010 року з яких:

283 148 дол. США заборгованості за кредитом та відсотками;

8272,62 дол. США штрафу за порушення умов кредитного договору.

З таким висновком суду повністю погодитися не можна із наступних підстав.

Судом та матеріалами справи установлено, що 22 серпня 2008 року між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №315/08 - Ф, згідно умов якого Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 170 940 доларів США, для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу, на строк до 22 серпня 2015 року, а ОСОБА_2 зобов'язувалася у встановлені договором строки повернути кошти та сплатити відсотки у розмірі 14,59% річних від суми кредитної заборгованості (а.с. 5-7)

Також 22 серпня 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_4 поручався перед Банком за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору №315/08-Ф від 22 серпня 2008 року(а.с. 20-22 справа №2-2698/11).

Відповідно до п.1.2. даного договору Позичальник і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.

14 жовтня 2010 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №315/08-Ф від 22 серпня 2008 року.

Відповідно до п.1.1.1, 1.1.2 Додаткової угоди при умові виконання позичальником умов цього Договору, останньому протягом 6 місяців з 01 листопада 2010 року по 12 квітня 2010 року надається відстрочка сплати частини необхідного платежу, при цьому розмір необхідного платежу визначається у Додатку (графіку) до цього Договору. Починаючи з 01 травня 2010 року Позичальник сплачує суму в розмірі відстрочених протягом зазначеного в п.1.1.1. Договору періоду платежів згідно Додатку (графіку) до цього Договору.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2. Додаткової угоди до кредитного договору у разі невиконання Позичальником зобов'язань щодо строків та повноти сплати Кредиту та процентів відповідно до умов цього договору, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у період прострочення. Сплата неустойки (пені) здійснюється Позичальником шляхом зарахування коштів на відповідні рахунки Кредитора у розмірі, нарахованому Кредитором відповідно до п.4.1 цього договору, одночасно з погашенням відповідних сум заборгованості. У разі порушення Позичальником вимог п.п.3.3.2, 3.3.13, 3.3.15, 3.3.22 цього договору Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору штраф у розмірі 5% від суми залишку по Кредиту, розрахованої на день порушення умов цього договору, за кожен випадок.

Згідно ст.ст.526,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Положення статті 525 ЦК України не допускають односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Проте, в порушення вимог закону та умов договору ОСОБА_2 в односторонньому порядку відмовилась від виконання договірних зобов'язань, визначених Умовами та правилами надання банківських послуг, у встановлений договором строк не сплатила відсотків та передбачених договором платежів в результаті чого у неї станом на 11 серпня 2011 року виникла заборгованість в сумі 1 507 249,90 гривень, з них:

заборгованість по кредиту - 1 318 788,31 гривень;

заборгованість по відсотках -165455,48 гривень;

нараховані відсотки - 16568,66 гривень;

нарахована пеня - 1 092,72 гривень.

У зв'язку з тим, Банк 16 вересня 2011 року направив ОСОБА_2 вимогу повністю достроково погасити заборгованість за вищезазначеним кредитним договором включаючи нараховану пеню та штраф у семиденний строк (а.с.86).

Також Банк, 16 вересня 2011 року направив ОСОБА_4 вимогу в порядку п.2.1. Договору поруки від 22 серпня 2008 року, у якій вимагав погасити кредит в повному розмірі, відсотки за користування кредитом, сплатити нараховану пеню штраф та інші платежі протягом трьох банківських днів з моменту отримання даного повідомлення (а.с.73).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Проте, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Таким чином, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до ОСОБА_4 протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Банк звернувся з позовом до поручителя 26 грудня 2014 року за межами строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України, відтак, порука ОСОБА_4 за кредитним договором №315/08-Ф від 22 серпня 2008 року та Додаткової угоди до нього від 14 жовтня 2010 року - припинена з 05 квітня 2012 року.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та безпідставно стягнув заборговані суми з ОСОБА_4

Тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4

Що стосується позовних вимог ПАТ «КБ Надра» до ОСОБА_2, то такі є обгрунтованими і підлягають до задоволення частково із наступних підстав.

Як убачається із матеріалів справи, після зміни кредитором строку виконання основного зобов'язання (після 16.09.2011 року), ОСОБА_2 не погашала заборгованість, відтак в неї, згідно розрахунку відповідача, станом на 22 червня 2015 року, сума заборгованості за кредитним договором №315/08-Ф від 22 серпня 2008 року зросла до 283 148 доларів США та 1 199,889 гривень, із яких: заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена) - 165 452,44 доларів США; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 117 696,02 доларів США; пеня за прострочення - 47 186,82 доларів США, що еквівалентно 1 020 907,05 гривень; штраф за порушення умов кредитного договору - 8272,62 доларів США, що еквівалентно 178 981,72 гривень.

19 грудня 2014 року банком повторно було направлено вимогу позичальнику про погашення заборгованості, однак остання не виконала свої зобов'язання в добровільному порядку, і як наслідок, Банк 24 грудня 2014 року, звернувся з позовом про стягнення такої у примусовому порядку.

Відтак, у зв'язку з невиконанням боржником ОСОБА_2 умов договору №315/08-Ф від 22 серпня 2008 року та додаткової угоди до нього від 14 жовтня 2010 року, на підставі ст.ст. 525,526,530 ЦК України, підлягають до задоволення позовні вимоги Банку про стягнення з неї (боржника) заборгованості за кредитом (у тому числі прострочена) - 165 452,44 доларів США; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 117 696,02 доларів.

Доводи апеляційної скарги про пропуск банком трьохрічного строку позовної давності з вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч.1 ч.3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після перевивання перебіг позовної давності починається заново.

Встановлено, що після зміни кредитором строку виконання основного зобов'язання для ОСОБА_2 (після 16.09.2011 року), остання 19 лютого 2013 року подала на адресу Банку заяву про продаж предмету іпотеки, у зв'язку з фінансовими труднощами і неможливістю виконувати свої зобов'язання за Кредитним договором, тобто вчинила дії, що свідчать про визнання нею свого боргу та обов'язку його погашення.

Отже, діями ОСОБА_2 про визнання нею боргу та обов'язку його погашення перервано перебіг позовної давності і з 19 лютого 2013 року починається заново.

Звертаючись з позовом до ОСОБА_2 24 грудня 2014 року, позивачем не пропущено загальної позовної давності встановленої ст.257 ЦК України.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра» щодо до відповідачів про стягнення пені в сумі 47 186,82 доларів США, що еквівалентно 1 020 907,05 гривень. В тій частині рішення суду не оспорюється, відтак не є предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.

Щодо вимог ПАТ КБ «Надра» про стягнення з ОСОБА_2 штрафу за порушення умов кредитного договору в сумі 8272,62 доларів США (згідно п.п.4.2. Дод. угоди №1 до Кредитного договору), то розмір такого має бути змінений виходячи із наступного.

Згідно ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.542 ЦК України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Розмір пені (штрафу), передбачений ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачувалася пеня (штраф).

Таким чином, максимальний розмір пені (штрафу) пов'язаний з розміром облікової ставки Національного банку України.

Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня (штраф) має обчислюватися та стягуватися за судовим рішенням у національній валюті України - гривні.

Згідно вимоги-повідомлення ПАТ «КБ Надра» від 19 грудня 2014 року, розмір штрафу за невиконання умов Кредитного договору №315/08-Ф від 22 серпня 2008 року, станом на 21 жовтня 2014 року, становила 78 856,72 гривень. Вказану суму штрафу слід стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача.

З урахуванням зазначених обставин, апеляційна скарга підлягає до задоволення частково рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2015 року скасуванню частково з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «КБ Надра».

Керуючись ст.303,п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст..ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2015 року скасувати частково та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №315/08-Ф від 22 серпня 2008 року, яка складається із:

заборгованості за кредитом в сумі 165 452,44 (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят два) долари США, 44 центи США;

заборгованості за відсотками в сумі 117 696,02 (сто сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість) доларів США 02 центи США та 78 856,72 (сімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 72 коп. штрафу.

В решті вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - відмовити.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Бермес І.В.

Мусіна Т.Г.