Рішення № 5670666, 15.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2009 р.Справа № 28/56-09-1373 За позовом Приватне підприємство "АЙТЕКС";

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3

про стягнення 31767,44грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

від позивача: Кохан Г.Л.за дорученням;

від відповідача: не зявився.

Суть спору: позивач Приватне підприємство „АЙТЕКС” (далі позивач) звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 31767,44 грн. в тому числі суму основного боргу у розмірі 28900, 00 грн. та пені 2867, 44 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2009 року було порушено провадження по справі за вказаним позовом та присвоєно справі №28/56-09-1373.

27.04.2009 року відповідачем ОСОБА_2 до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить в задоволенні позову в частині вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відмовити, вважаючи їх необґрунтованими.

Також 20.05.2009 року ухвалою за підписом голови господарського суду Одеської області строк розгляду справи було продовжено до 20 червня 2009 року.

В судовому засіданні 15.06.2009 року представником позивача надано уточнення до позовної заяви, в якому він заявляє про свою відмову від позовних вимог до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 у звязку з виконанням ним свого обовязку та просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 суму заборгованості у розмірі 124767,44 грн. в тому числі 21900,00 грн. основної заборгованості та 2867,44 грн. пені.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

18.09.2008 року сторони уклали договір поставки №182, відповідно до умов якого постачальник Приватне підприємство „АЙТЕКС” зобовязується поставити товар, а покупець фізична особа підприємець ОСОБА_3 прийняти та оплатити товар.

Також 18.09.2008 року між Приватним підприємством „АЙТЕКС” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №18/09-1, відповідно до умов якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2 поручився перед Приватним підприємством „АЙТЕКС” за часткове виконання фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 умов договору постачання №182 від 18 вересня 2008 року.

Позивач належним чином виконував умови договору постачання№182 та поставив товар, а відповідач отримав цей товар, що підтверджується видатковими накладними №1335 від 18.09.2008р., №1354 від 30.09.2008р.

Згідно з п.4.2. договору покупець зобовязується своєчасно здійснювати оплату за отриманий товар, сплата за товар, поставлений згідно з цим договором, має бути здійснена протягом 30 календарних днів з моменту постачання.

Відповідач здійснив оплату поставленого товару частково, що підтверджується виписками особливого рахунку від 30.09.2008р., 03.10.2008р., 08.10.2008р., 15.10.2008р., 26.01.2009р., 04.02.2009р.,13.02.2009р.,однак після 24 лютого 2009 року оплата припинилася.

Відповідно до п. 8.2. договору №182 у разі порушення строків оплати товару покупець має сплатити постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактичної заборгованості за кожен день прострочки.

Позивач вимагає стягнути з відповідача суму заборгованості та пеню, що виникла через неналежне виконання відповідачем обовязків зазначених у договорі.

В порушення умов укладеного сторонами договору постачання відповідач не виконав прийняті за договором постачання зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Розглянувши позовні вимоги та викладені на їх обґрунтування доводи, господарський суд дійшов до висновку, що позов слід визнати обґрунтованим з наступних підстав.

Доказів належного виконання зобовязань на день розгляду справи відповідач суду не надав, позовні вимоги не оспорив, отже, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 4.2. договору постачання №182 покупець зобовязується своєчасно здійснювати оплату за отриманий товар, також оплата за товар, поставлений згідно за цим договором має бути здійснена протягом 30 календарних днів з моменту постачання.

Частина 3 ст.549 ЦК України, встановлює що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Та згідно п. 4.2. договору у разі порушення строків оплати товару покупець має сплатити постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено надані позивачем в уточненні до позовної заяви розрахунки заборгованості відповідача. Згідно з наданими розрахунками сума заборгованості складає 124767,44 грн. в тому числі 21900,00 грн. основної заборгованості та 2867,44 грн. пені.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Як вбачається з викладеного, відповідач не виконує взяті на себе зобовязання.

Відповідно до частини 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у разі відмови позивача від позову та прийняття його відмови судом.

Суд приймає відмову від позову в частині позовних вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та припиняє провадження в цій частині.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в АБ „ПОЛТАВА-БАНК” м. Полтава МФО 331489, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „АЙТЕКС” (юридична адреса: 65012, Україна, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 33.Фактична адреса: 65014, Україна, м.Одеса, вул. Єврейська. 2-А, п/р 2600236694980 в АКБ „ІНВЕСТБАНК” МФО 328210, ідентифікаційний код юридичної особи 30389874, ІПН 303898715423) заборгованість у сумі 24767,44 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 44 коп., в тому числі основний борг у розмірі 21900,00 ( двадцять одна тисяча девятсот) грн. 00 коп., пеню в розмірі 2867,44 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 44 коп., державне мито у розмірі 369,48 (триста шістдесят девять) грн. 48 коп., та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 118,00(сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3.Провадження в частині позовних вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - припинити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гуляк Г.І.