Ухвала суду № 56704498, 25.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1616/16 Головуючий у 1 інстанції: Смолка І.О.

Є.У. № 331/7935/14-ц Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Маловічко С.В.,

при секретарі: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на дії державної виконавчої служби, боржники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Зазначала, що на примусовому виконанні Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ знаходиться виконавчий лист про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 18 311, 4 грн. на відшкодування шкоди. Жодної виконавчої дії щодо стягнення боргу з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виконавчою службою не вчинено. Стосовно боржника ОСОБА_4 постановою державного виконавця звернуто стягнення на пенсію. Проте, на порушення ст.69 Закону України «Про виконавче провадження» відрахування із пенсії боржника проводяться не на рахунок стягувача, а на рахунок виконавчої служби, яка зволікає з їх виплатою. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_3 просила суд на підставі ст.ст.384-387 ЦПК України і ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язати державного виконавця належним чином та своєчасно провести виконавчі дії щодо стягнення у солідарному порядку 18 311, 40 грн. з боржників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та накласти арешт на їх майно; зобов'язати державного виконавця надіслати на адресу пенсійного фонду постанову (вимогу) щодо відрахування коштів на погашення боргу з пенсії боржника ОСОБА_4 на рахунок стягувача, а не на рахунок виконавчої служби.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2016 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою скаргу задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При розгляді скарги судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, вірно застосовано Закон України «Про виконавче провадження», ст. ст. 383,386 ЦПК України, та обґрунтовано залишено скаргу без задоволення.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, виходячи із таких обставин.

За правилами ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право оскаржити до суду рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтями 11, 45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом і цим законом. Грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. За письмовою заявою стягувача стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані поштовим переказом , крім переказу аліментних сум.

Згідно із п.п. 13.1,13.2 Наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті. Не допускається видача та переказ стягнутих державним виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок ДВС.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.05.2015 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого 29.04.2015 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 18 311, 4 грн. та надано строк до 20.05.2015 року для добровільного виконання рішення суду та попереджено про те, що у разі ненадання підтвердження виконання рішення суду, буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржників виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. (а.с.20, 27,31).

Того ж дня з метою виявлення майна боржників, рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах державним виконавцем направлені запити до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, УДАЇ ГУМВС в Запорізькій області (а.с.28-29, 32-33).

Постановами державного виконавця від 21.05.2015р. і від 08.06.2015р. накладено арешт на все майно боржників (а.с.21, 27,31).

02.06.2015 р. ОСОБА_3 подала заяву про направлення виконавчого листа про стягнення боргу з пенсії ОСОБА_4 (а.с.22).

Постановою державного виконавця від 04.06.2015 року звернуто стягнення на доходи, які отримує ОСОБА_4 як пенсіонер в УПФУ у Жовтневому районі м.Запоріжжя. Стягнення проводити у розмірі 20% щомісяця від доходу боржника і зараховувати на рахунок Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. Пунктом 2 постанови передбачено, що в першу чергу стягненню підлягає 155,20 грн. витрати на організацію та проведення виконавчих дій, сума боргу у розмірі 18311, 40 грн., виконавчий збір у суму 1831,14. (а.с.23).

Вказана постанова державного виконавця ніким із учасників виконавчого провадження не оскаржена.

Кошти, що надходять із пенсійного фонду на депозитний рахунок виконавчої служби, регулярно переказуються на особистий рахунок стягувача, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.24-26).

23.03.2016 року державним виконавцем накладено арешт на предмети домашнього вжитку відповідачів і складено відповідний акт опису.

Зважаючи на те, що дії державного виконавця при виконанні судового рішення відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», його постанова від 04.06.2015 р. про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника винесена у відповідності з вимогами ст.ст.45, 68, 69 Закону України «Про виконавче провадження», судом першої інстанції обгрунтовано визнано скаргу ОСОБА_3 такою, що не підлягає задоволенню, оскільки права останньої порушені не були.

Доводи апеляційної скарги про порушення виконавчою службою вимог ч.2 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» являються безпідставними і ґрунтуються на неправильному тлумаченні вказаної норми права.

Зарахування стягнутих з пенсії боржника коштів на депозитний рахунок виконавчої служби і виплата їх стягувачу платіжними переказами узгоджується з вимогами ст.45 Закону і не являється підставою для висновку про неправомірність дій державного виконавця, оскільки права скаржника не порушують.

Доводи апеляційної скарги про зволікання державного виконавця у переказі їй коштів являються безпідставними і спростовуються копіями платіжних відомостей, із яких вбачається, що посадова особа виконавчої служби регулярно щомісячно переказує кошти, що надійшли від пенсійного фонду.

Доводи скарги про те, що виконавчою службою не вчинено жодної процесуальної дії стосовно боржників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 являються безпідставними, оскільки спростовуються вищевказаними письмовими доказами.

Статтею 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права безпідставні.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 312 п.1 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2016 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: