Рішення № 56703706, 16.02.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7470/15-ц

Провадження 2/333/205/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2016 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Сєроштановій Д.С., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015р. позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив суд зобовязати відповідачів спростувати недостовірну інформацію стосовно позивача, яка на його думку є недостовірною, посилаючись на те, що позивач звернувся до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області зі скаргами на дії відповідач…., а саме ОСОБА_2 У своїх поясненнях на адресу Дисциплінарної палати Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 10.08.2015 року в площині надання пояснень щодо вищезазначеної скарги від 10.08.2015 року Відповідач ОСОБА_2 зазначає наступне (цитати мовою оригіналу): «Мне известно, что этот писатель пишет регулярно жалобы на адвокатов»; «Я в качестве адвоката юридическую помощь не оказывал и не оказываю ОСОБА_1, так как после непродолжительного общения с ним пришел к выводу, что у него имеются расстройства здоровья психического характера. Это подтверждает и содержание поступившей жалобы ОСОБА_1В.».

Позивач вважає, що вищезазначена інформація, викладена відповідачем ОСОБА_2 у поясненнях, є завідомо недостовірною, такою що поплюжить гідність та честь позивача, та була свідомо розповсюджена відповідачем ОСОБА_2 до недержавного самоврядного інституту в момент подання вищевказаних пояснень від 12.08.2015 року на адресу Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області.

Також позивач зазначив що, Комунарським районним судом м. Запоріжжя протягом квітня 2010 року квітня 2013 року було розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізькоі ОСОБА_4.

Під час розгляду судом вищевказаної цивільної справи восени 2010 року в якості свідка в судовому засіданні був допитаний відповідач ОСОБА_3, який мешкає на терріторії Ленінського району м. Запорїжжя. Враховуючи той факт що, Комунарський районний суд м. Запоріжжя знаходиться на досить великій відстані від місця проживання ОСОБА_3, останній при явці до суду використовував власний автотранспортний засіб, а позивач, виходячи із фактичних витрат ОСОБА_3 на відповідні паливномастильні матеріали, компенсував ОСОБА_3 вартість останніх на загальну суму 10 грн., при цьому було досягнуто домовленості (договору) з погодженням усіх істотних умов, про те що ОСОБА_3 надасть позивачеві відповідні підтверджувальні документи з метою обґрунтування Позивачем перед судом першої інстанції понесених ним витрат по виклику свідка до суду, при цьому адресою виконання зобовязання відповідачем ОСОБА_3 перед позивачем (привязкою) було, згідно договору погоджено наступну адресу, а саме: 69104, м. Запоріжжя, вул.Малиновського 7, тобто адресу суду першої інстанції, який розглядав у цивільній справі № 2-585/11.

В ході побутового спілкування відповідачу ОСОБА_3 стало відомо про те що відповідач ОСОБА_2 направив у Кваліфікаційну дисциплінарну комісію адвокатури Запорізької області пояснення, які містять вищевказану недостовірну інформацію стосовно позивача, при цьому відповідачем ОСОБА_3 було зроблено заяву, що він приєднується до доводів вищевказаного пояснення ОСОБА_2, шляхом приєднання до недостовірної інформації розповсюдженої останнім на адресу вищевказаної самоврядної організації, у вигляді відповідного листа, якого відповідач ОСОБА_3 направив за юридичною адресою Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури. Запорізької області, звичайним листом засобами пошти, при цьому, особливо підкресливши та наголосивши, що він вважає що зазначенні дії випливають виключно із правовідносин за вищевказаним договором, якого останній уклав з позивачем при розгляді Судом першої інстанції цивільної справи № 2-585/11. та місцем виконання якого погоджено наступну адресу, а саме: 69104, м.Запоріжжя, вул.Малиновського 7.

Позивач вважає дії відповідачів протиправними, просить суд зобовязати останніх спростувати недостовірну інформації стосовно позивача у спосіб, у який остання була розповсюджена, а саме письмово, на адресу Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до судового засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів та, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи, оцінивши докази що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено:

Відповідач ОСОБА_2 є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 861, виданим Харківською обласною КДКА 23.12.1998 року). Робочим місцем ОСОБА_2 станом на дату подання цього позову згідно відомостей Реєстру адвокатів України є наступна адреса, а саме: 69050, АДРЕСА_1.

Позивач звернувся до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області зі скаргами на дії відповідача ОСОБА_2

У своїх поясненнях на адресу Дисциплінарної палати Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 10.08.2015 року в площині надання пояснень щодо вищезазначеної скарги від 10.08.2015 року відповідач ОСОБА_2 зазначає наступне, а саме: (цитати мовою оригіналу): «Мне известно, что этот писатель пишет регулярно жалобы на адвокатов». «Я в качестве адвоката юридическую помощь не оказывал и не оказываю ОСОБА_1, так как после непродолжительного общения с ним пришел к выводу, что у него имеются расстройства здоровья психического характера. Это подтверждает и содержание поступившей жалобы ОСОБА_1В.», що підтверджується копією вказаних пояснень відповідача (а.с.5).

Згідно ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ч. 3 ст.7 ЗУ «Про психіатричну допомогу»: Забороняється визначати стан психічного здоров'я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно.

Позивачем надано до суду довідку з КУ «ОСОБА_4 Психіатрична Лікарня» Запорізької ОСОБА_4 від 05.02.2016 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, спеціалізована медична допомога Позивачеві не надавалась.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача ОСОБА_2 в поясненнях від 12.08.2015 року на адресу Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області стосовно позивача в частині щодо наявності у останнього розладів здоровя психічного характеру, є недостовірними, про що свідчить системний аналіз ст.3, ч.3 ст.7 ЗУ «Про психіатричну допомогу», тобто вказана обставина випливає із Закону який є спеціальним.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що вищезазначена інформація, вказана відповідачем ОСОБА_2К в поясненнях на адресу дисциплінарної палати КДКА України в Запорізькій області від 12.08.2015 р., розповсюджена відповідачем ОСОБА_2 стосовно позивача ОСОБА_1, містить негативні відомості стосовно останнього.

Згідно ч.1 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Згідно ч.2 ст. 297 ЦК України, гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

Згідно ч.3 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно ч.3 ст. 297 ЦК України, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно ч. 3 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше девяти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України тягар доказування достовірності негативної інформації покладається на відповідача - особи, що розповсюдила таку інформацію.

Дослідивши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що викладена відповідачем ОСОБА_2, який не є фахівцем в галузі психіатрії, інформація в поясненнях від 12.08.2015р. на адресу Дисциплінарної палати адвокатури на скаргу позивача, не є оціночним судженням , а є негативною, формує помилкове враження у необмеженого кола осіб щодо позивача, інформація, а тому інформація, викладена відповідачем ОСОБА_2 у поясненнях останнього на адресу дисциплінарної палати від 12.08.2015р. за скаргою ОСОБА_1, підлягає визнанню недостовірною та спростуванню.

Що стосується позовних вимог до відповідача ОСОБА_3, останні задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2К на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст. 277, 297 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст.ст. 3,7 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 212-214, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобовязати відповідача ОСОБА_2, (робоче місце: 69050, АДРЕСА_2) спростувати недостовірну інформацію стосовно позивача ОСОБА_1, викладену у поясненнях ОСОБА_2 на адресу Дисциплінарної палати Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 12.08.2015 року щодо ОСОБА_1, зокрема: «…у него (ОСОБА_1В.) имеются расстройства здоровья психического характера».

Зобовязати ОСОБА_2 не пізніше одного місяця з дня набрання цього рішення суду законної сили спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 68-а.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів після отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І. Боровікова