Справа № 219/2588/16-к
Провадження №1-кс/219/362/2016
УХВАЛА
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
25 березня 2016 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Чопик О.П., з участю: секретаря Чубикало О.А., прокурора Горячка П.Б., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області клопотання старшого слідчого СВ Бахмутського ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області Куюжуклу О.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Новопсков Новопсковського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який працює оператором котельні Новопсковської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів, проходить військову службу на посаді радіотелефоніста реактивного артилерійського дивізіону військової частини польова пошта В3675, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий,
в с т а н о в и в :
в провадженні Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12016050150000826 22 березня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України.
24 березня 2016 року старший слідчий СВ Бахмутського ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області Куюжуклу О.П., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону Серафимовим О.М., звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, посилаючись на те, що наявні ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, може бути визнане підозрюваним як більш небезпечне, аніж втеча; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, і вчиненню іншого злочину.
Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього отримали 24 березня 2016 року о 16.05 год.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, зазначивши, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України, а також ризики переховування від органів досудового слідства та/або суду, знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, і незаконного впливу на свідків. Зазначили, що матеріали досудового розслідування в повній мірі підтверджують наявність обґрунтованої підозри, а підозрюваного було затримано до ухвали слідчого судді у зв'язку з рапортом працівника поліції та заявою потерпілого.
Захисник підозрюваного на початку розгляду клопотання проти задоволення такого категорично заперечив, зазначивши, що підозрюваного незаконно затримано 21 березня 2016 року приблизно о 20.00 год., до складення протоколу про затримання більш ніж на добу, а тому його перебування під вартою вважає незаконним. Зазначає також, що слідчим та прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України, а також ризиків, оскільки відсутні будь-які об'єктивні докази, які би підтверджували їх наявність. Крім того, стверджує, що прокурором не доведено неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Однак, після визнання підозрюваним законності його затримання, просить слідчого суддю прийняти рішення на власний розсуд.
Підозрюваний на початку розгляду клопотання проти його задоволення заперечив, надавши пояснення про те, що перебування його під вартою є незаконним, оскільки 21 березня 2016 року приблизно о 21-22.00 год. його фактично затримали посадові особи військової частини, в якій він проходить військову службу, забороняли покидати визначене ними місце, а зранку 22 березня 2016 року доставили його та інших осіб до Бахмутського відділу поліції, де також він був затриманий. Протокол затримання складено лише ввечері 22 березня 2016 року.
Допитаний за клопотанням сторони захисту на підставі ч.4 ст.193 Кримінального процесуального кодексу України свідок ОСОБА_5 надав показання про те, що він також є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні та за ним, ОСОБА_1 і іншою особою з 21 березня 2016 року здійснювали нагляд посадові особи військової частини, а в подальшому працівники Бахмутського ВП до складення протоколів про затримання 22 березня 2016 року.
Допитаний за клопотанням сторони обвинувачення свідок ОСОБА_6 надав показання про те, що він є інспектором Бахмутського ВП та засвідчив відсутність незаконного затримання ОСОБА_1 до часу, вказаного у протоколі затримання. Зазначив, що підозрюваний не був позбавлений свободи.
В подальшому підозрюваний підтримав подане прокурором клопотання. Надав пояснення про те, що ствердження ним про незаконність затримання було способом захисту та уникнення застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою. На запитання та роз'яснення слідчого судді надав відповідь про те, що жодного психологічного чи іншого тиску при прийнятті рішення про зміну пояснень на нього не здійснювалось.
Підставою для звернення з відповідним клопотанням стало те, що органом досудового розслідування встановлено, що 21 березня 2016 року молодший сержант ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, маючи намір на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в період часу 15 години 15 хвили по 17 годину 00 хвилин 21 березня 2016 року, незаконно проник, за присутності потерпілого ОСОБА_7, до будинку АДРЕСА_2, викрав майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_7, а саме: телевізор марки «Samsung» в картонній коробці, вартістю 7000 грн., який на момент викрадення знаходився в приміщенні кухні зазначеного будинку; ноутбук марки «Samsung» вартістю 5000 грн., який на момент викрадення знаходився в приміщенні кухні зазначеного будинку; цифровий фотоапарат марки «Soni», вартістю 1200 грн, який на момент викрадення знаходився в приміщенні кухні зазначеного будинку; грошові кошти загальною сумою 130 грн., які на момент викрадення знаходились в приміщенні кухні зазначеного будинку; мобільний телефон марки «Nоkіа 2700», вартістю 700 грн., який на момент викрадення знаходився в спальній кімнаті зазначеного будинку, чим вчинив відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, тобто злочин, передбачений ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України.
Відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за фактом вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України, внесені 22 березня 2016 року.
ОСОБА_1 затриманий правоохоронними органами без ухвали слідчого судді 22 березня 2016 року о 20.00 год. у зв'язку з тим, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, вказали на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Протокол складений з порушенням вимог ч.5 ст.208 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не вказано підстав затримання, передбачених Законом, та не викладено конкретних фактів і відомостей, які б змогли переконати незалежного спостерігача в тому, що існувала обґрунтована підозра у причетності особи до злочину. Однак підозрюваний ствердив, що йому було достовірно відомо підставу затримання на момент затримання. Слідчий суддя додатково роз'яснив підозрюваному підставу його затримання 22 березня 2016 року.
Частиною 1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України, доведена прокурором з посиланням на вже зібрані докази та матеріали кримінального провадження, а саме, зокрема: заяву ОСОБА_8, протоколи допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколи огляду місця події.
22 березня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України, - відкритого викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у смт.Новопсков Луганської області, проходить військову службу у військовій частині польова пошта 3675, місце дислокації якої мінливе, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років, що створює ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. В ході досудового слідства необхідно встановити місце знаходження інших речових доказів, що створює ризик знищення, приховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину. Потерпілий та усі свідки проживають у с.Спірне Бахмутського району Донецької області, де на даний час розташована військова частина, а ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину саме у цьому селі, що створює ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя оцінює в сукупності усі наведені обставини, а також: те, що підозрюваний не одружений, має постійне місце проживання та реєстрації; має матір, яка проживає у Новопсковському районі Луганської області; працює на посаді оператора котельні Новопсковської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів; за місцем проходження військової служби користується авторитетом лише у певному колі осіб, неодноразово самовільно залишав військову частину, обов'язки за посадою виконує поверхнево, без почуття відповідальності; матеріальний стан підозрюваного, який отримує заробітну плату в розмірі близько 1 600 грн., за його словами, заощаджень не має, матір не утримує.
Викладені та оцінені обставини, в тому числі обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 свідчать про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, оскільки слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.186 Кримінального кодексу України, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу; обставини підозри слідчим суддею з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді, відтак приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати (п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України).
Слідчий суддя враховує матеріальний стан підозрюваного, розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому внаслідок вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1, та вважає, що застава у розмірі тридцяти розмірів мінімальної заробітної плати буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а такий розмір не є завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
у х в а л и в :
клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Артемівській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№6).
Строк дії ухвали - шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 20 травня 2016 року включно.
Визначити заставу у розмірі тридцяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 41 340 (сорок одна тисяча триста сорок) грн., які вносяться на рахунок №37311047011792 у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26288796, одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки: прибувати до прокурора, слідчого та/або суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - до 20 травня 2016 року, який може бути продовжений.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону Горячка П.Б.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя О.П.Чопик
Судове рішення № 56695641, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 25.03.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 219/2588/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: