Постанова № 56694531, 25.03.2016, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/286/16-аПровадження № 2-а/724/9/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2016 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого: судді Руснака А.І.

при секретарі: Корпан М.В.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Печерова А.О., Гуйван Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести поновлення раніше виплаченої пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести поновлення раніше виплаченої пенсії.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 01 лютого 2016 року її представник звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі з письмовою заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії. Відповідач відмовив в задоволенні такого звернення, посилаючись на відсутністю відповідної міждержавної угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки. Тобто фактично у своєму листі відповідач відмовив їй в поновленні виплати раніше призначеної пенсії, порушуючи таким чином його конституційні права як громадянина України. Зважаючи на це в позовній заяві просить визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області поновити виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 7 жовтня 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив про їх задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав що вказані в письмових запереченнях, які долучено до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши повідомлені позивачкою та відповідачем обставини, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, приходжу до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи суд має керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судом встановлено, що згідно паспорта серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 є громадянкою України.

В матеріалах справи не має даних про те, що позивачем припинено громадянство України у відповідності з вимогами Закону України "Про громадянство України"

З 01.01.2009 року виплата пенсії їй була припинена у зв'язку з тим, що вона виїхала на постійне проживання в США і з того часу виплата їй пенсії була припинена.

01 лютого 2016 року представник позивача звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі з письмовою заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, однак відповідач відмовив в задоволенні такого звернення, посилаючись на відсутністю відповідної міждержавної угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 51 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року пункт 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону № 1058-ІV виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії ОСОБА_4, яка виїхала на постійне місце проживання за кордон, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 12 травня 2015 року (справа № 21-180а15), від 19.05.2015 року (справа № 21-168а15), від 06.10.2015 року (справа № 608/1189/14-а).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 22, 24, 46 Конституції України, ст. 49, 51 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року, Законом України "Про громадянство України", ст.ст. 2,8, 9, 10, 11, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести поновлення раніше виплаченої пенсії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області щодо відмови в поновленні виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_4.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянці України, останнє місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1, яка тимчасово проживає на території США) пенсії за віком, починаючи з 07 жовтня 2009 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянці України, останнє місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1, яка тимчасово проживає на території США) понесені нею витрати по сплаті судового збору у сумі 551 гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з для отримання її копії через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Суддя: А.І. Руснак