Рішення № 56694124, 23.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №631/607/15-ц. Головуючий 1 інст.: - Покальчук Ю.М.

Провадження №22-ц/790/518/16. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В. Категорія: відшкодування шкоди.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Черкасова В.В.,

за участю секретаря : - Лашакової Д.І.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6, Державної казначейської служби України, Валківського міжрайонного прокурора Харківської області на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 5 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області, Валківської міжрайонної прокурори Харківської області, Державної казначейської служби України - про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового слідства та прокуратури,

в с т а н о в и л а:

У жовтня 2014 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом, який уточнила у грудні 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона працювала на посаді заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

16 листопада 2007 року Валківською міжрайонною прокуратурою відносно неї порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

22 січня 2008 року інкримінований їй злочин перекваліфіковано з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 366 КК України.

12 лютого 2008 року слідчим Валківської міжрайонної прокуратури їй пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України та винесено постанову про відсторонення її від посади заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Наказом першого заступника директора ХОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №198-к від 15 лютого 2008 року її відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 18 лютого 2008 року до скасування постанови слідчого прокуратури.

12 лютого 2008 року слідчим Валківської міжрайонної прокурори відносно неї складено обвинувальний висновок у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, а справу передано до суду для розгляду по суті.

Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 18 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2010 року, кримінальну справу повернуто Валківському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування.

Постановою слідчого Валківської міжрайонної прокуратури від 23 вересня 2010 року інкримінований їй злочин перекваліфікований з ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України.

Цього ж дня їй пред'явлено нове звинувачення, а кримінальна справа з обвинувальним висновком у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України передана до Валківського районного суду Харківської області.

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 2 жовтня 2013 року, кримінальну справу повернуто Валківському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування.

Постановою слідчого Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 18 квітня 2014 року скасовано постанову слідчого Валківської міжрайонної прокуратури від 12 лютого 2008 року про відсторонення її від посади.

Наказом регіонального директора ХОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №197-к від 14 травня 2014 року її допущено до виконання посадових обов'язків заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з 16 травня 2014 року.

Постановою слідчого Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 25 квітня 2014 року кримінальне провадження відносно неї закрито у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Незаконне кримінальне переслідування відносно неї тривало з 16 листопада 2007 року по 25 квітня 2014 року, тобто 6 років 5 місяців, 9 днів, та майже весь цей час до неї був застосований запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності її було незаконно відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 18 лютого 2008 року по 14 травня 2014 року, тобто на 6 років 2 місяці, 25 днів, у зв'язку з чим вона втратила заробіток у розмірі 188 464 грн. 39 коп.

Незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним обшуком, незаконним відстороненням від посади, їй завдано матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Страждання, заподіяні їй внаслідок незаконних дій органів досудового слідства та прокуратури, призвели до погіршення стану її здоров'я, позбавлення можливостей реалізації її звичок і бажань, пов'язаних із професійною діяльністю та повсякденним життям, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків та завдали їй моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 350 000 грн.

Під час проведення досудового слідства, розгляду кримінальної справи в судах нею понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7400 грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 1166, 1167, 1176, 1190 ЦК України, Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ОСОБА_6 просила суд стягнути за рахунок бюджету України з Державної казначейської служби України на її користь за завдану їй Валківським РВ ГУМВС України в Харківській області, Валківською міжрайонною прокуратурою Харківської області майнову шкоду у вигляді втраченого нею заробітку в сумі 188 464 грн. 39 коп., компенсацію втрати частини її доходів за період з 18 лютого 2018 року по 14 травня 2014 року в сумі 58 592 грн. 54 коп., витрати на правову допомогу в сумі 7400 грн., а також 350 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Представники Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області, Валківської міжрайонної прокурори Харківської області, Державної казначейської служби України позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 5 листопада 2015 року позов задавлено частково.

Стягнуто за рахунок державного бюджету України з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у виді втраченого заробітку в сумі 188 464 грн. 39 коп.

Стягнуто за рахунок державного бюджету України з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України, Валківський міжрайонний прокурор Харківської області, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду в частині стягнення на користь позивачки втраченого заробітку, моральної шкоди та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов про відшкодування майнової шкоди, суд виходив з того, що розмір заробітку втраченого позивачкою внаслідок незаконного відсторонення її від посади необхідно обраховувати виходячи із встановленого їй штатним розписом посадового окладу у розмірі 2566 грн. на місяць.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Частинами 1, 7 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року, відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку: закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з п. п. 1, 4, 5 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені п. 1 ст. 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно п. п. 8,9 положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 3 березня 1996 року №-6/5/3/41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 березня 1996 року за №-106/1131, розмір сум, які передбачені п. 1 ст. 3 Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Розмір цих сум обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт. Середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється: для робітників і службовців - у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 pоку №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати та від 16 травня 1995 pоку №348 Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 pоку №100. Обчислення середньомісячного заробітку провадиться з дотриманням передбаченого законодавством коригування втраченого громадянином заробітку.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, обчислення середньої заробітної плати у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку, яким передбачено, що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Судовим розглядом встановлено, ОСОБА_6 працювала на посаді заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

16 листопада 2007 року Валківською міжрайонною прокуратурою Харківської області у відношенні ОСОБА_6 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (а. с. 12-13 том №1).

22 січня 2008 року інкримінований позивачці злочин перекваліфіковано з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 366 КК України.

12 лютого 2008 року слідчим Валківської міжрайонної прокуратури пред'явлено ОСОБА_6 звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, обрано їй запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання та винесено постанову про відсторонення ОСОБА_6 від посади заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а. с. 11-17, 18-21, 47 том №1).

Наказом першого заступника директора ХОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №198-к від 15 лютого 2008 року ОСОБА_6 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 18 лютого 2008 року до скасування постанови слідчого (а. с. 22 том №1).

12 лютого 2008 року Валківським міжрайонним прокурором відносно ОСОБА_6 затверджено обвинувальний висновок у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, а кримінальну справу передано до суду (а. с. 23 том №1).

Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 18 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2010 року, кримінальну справу повернуто Валківському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування.

Постановою слідчого Валківської міжрайонної прокуратури від 23 вересня 2010 року інкримінований ОСОБА_6 злочин перекваліфіковано з ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України.

Цього ж дня ОСОБА_6 пред'явлено нове звинувачення, а кримінальна справа з обвинувальним висновком у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України передана до Валківського районного суду Харківської області.

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 2 жовтня 2013 року, кримінальну справу повернуто Валківському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування (а. с. 37-42 том №1).

Постановами слідчого Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 18 квітня 2014 року скасовано постанови слідчого Валківської міжрайонної прокуратури від 12 лютого 2008 року про відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади та обрання їй запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд (а. с. 45-46, 49-50 том №1).

Наказами регіонального директора ХОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №197-к від 14 травня 2014 року та №202-к від 16 травня 2014 року ОСОБА_6 допущено до виконання посадових обов'язків заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з 16 травня 2014 року (а. с. 51, 52 том №1).

Постановою слідчого Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 25 квітня 2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 закрито у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України (а. с. 43-44 том №1).

28 травня 2014 року позивачка звернулась до Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області з заявою про відшкодування шкоди, однак її заява була направлена до Валківської міжрайонної прокуратури (а. с. 77 том №1).

27 червня 2014 року ОСОБА_6 звернулась до Валківського міжрайонного прокуратура з заявою про відшкодування шкоди, однак листом №333-10 від 7 липня 2014 року прокуратур повідомив її про не можливість винесення постанови через відсутність документального підтвердження розрахунку завданої їй майнової шкоди (а. с.76 том №1).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 була незаконно відсторонена слідчим від займаної посади з 18 лютого 2008 року по 18 квітня 2014 року, у зв'язку з чим втратила заробіток.

Заробітна плата позивачки становила у грудні 2007 року - 2037 грн., у січні 2008 року - 2571 грн. 85 коп. ( а. с. 114 том №2)

Таким чином, заробітна плата ОСОБА_6 за два місяці, що передували незаконному відстороненню її від займаної посади, становила 4608 грн. 85 коп. (2037 грн. + 2571 грн. 85 коп. = 4608 грн. 85 коп.)

У грудні 2007 року та січні 2008 року позивачкою відпрацьовано по 21 дню у кожному місяці, а всього відпрацьовано 42 дні.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_6 до відсторонення її від посади становила 109 грн. 73 коп. (4608 грн. 85 коп.: 42 робочих дні =109 грн. 73 коп.)

Розмір заробітку, який втрачено ОСОБА_6 через незаконне відсторонення її від посади заступника начальника відділення з питань роздрібного бізнесу Валківського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за період з 18 лютого 2008 року по 18 квітня 2014 року становить 167 447 грн. 98 коп., з яких: 2008 рік - 220 робочих днів х 109 грн.73 коп. =24 140 грн. 60 коп.; 2009 рік - 247 робочих днів х 109 грн.73 коп. =27 103 грн. 31 коп.; 2010 рік - 247 робочих днів х 109 грн.73 коп. =27 103 грн. 31 коп.; 2011 рік - 247 робочих днів х 109 грн.73 коп. =27 103 грн. 31 коп.; 2012 рік - 248 робочих днів х 109 грн.73 коп. =27 213 грн. 04 коп.; 2013 рік - 247 робочих днів х 109 грн.73 коп. =27 103 грн. 31 коп.; 2014 рік - 70 робочих днів х 109 грн.73 коп. =7 681грн. 10 коп.

Стягуючи за рахунок державного бюджету України з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у вигляді втраченого заробітку в сумі 188 464 грн. 39 коп., суд першої інстанції помилково дійшов висновку що, втрачений заробіток позивачки підлягав розрахунку із встановленого їй штатним розписом посадового окладу у розмірі 2566 грн. на місяць, в той час, як він мав обчислюватись виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували події по відстороненню позивачки від посади.

За таких обставин, колегія судів вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині та стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у вигляді втраченого заробітку у розмірі 167 447 грн. 98 коп.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Відповідно до роз'яснень,викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 2005 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

На час постановлення рішення суду відповідно до Закону України «Про Держаний бюджет на 2015 рік» мінімальна заробітна плата становила 1378 грн.

Незаконне кримінальне переслідування ОСОБА_6 тривало з 16 листопада 2007 року по 25 квітня 2014 року, тобто 77 місяців 9 днів, а тому мінімальний розмір моральної шкоди, завданий позивачці не може становити менше 106 519 грн. 64 коп. (77 міс. х 1378 грн. =106 106 грн.; 9 днів х 45 грн. 93 коп. = 413 грн. 64 коп.)

Стягуючи за рахунок державного бюджету України з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 200 000 грн., суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення не навів відповідних мотивів та розрахунків стосовно визначення розміру суми відшкодування моральної шкоди, у зв'яжу з чим рішення суду в цій частині не може бути визнане колегією суддів законним та обґрунтованим.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивачки з державного бюджету, судова колегія враховує, що перебування ОСОБА_6 під підпискою про невиїзд по кримінальній справі, у якій її вина не доведена, завдало позивачці моральних страждань, призвело до порушення її нормальних життєвих зв'язків, вплинуло на рівень її репутації та авторитету, вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

З огляду на викладеного та виходячи із засад розумності і справедливості, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в цій частині та визначати розмір відшкодування моральної шкоди позивачці у розмірі 115 000 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 про стягнення компенсації втрати частини її доходів за період з 18 лютого 2008 року по 14 травня 2014 року в сумі 58 592 грн. 54 коп.

Згідно ст. 2 Закону України № 2050-III від 19 жовтня 2000 року «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Майнова шкода, завдана незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду не є доходами, які передбачені у ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», має характер разової виплати та індексації не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч.1 ст.307, п. п. 3,4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_6, Державної казначейської служби України, Валківського міжрайонного прокурора Харківської області задовольнити - частково.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 5 листопада 2015 року в частині стягнення за рахунок державного бюджету України з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_6 майнової шкоди у вигляді втраченого заробітку у розмірі 188 464 грн. 39 коп. та моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. - змінити.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у вигляді втраченого заробітку у розмірі 167 447 (сто шістдесят сім тисяч чотириста сорок сім) грн. 98 (дев'яносто вісім) коп. та моральну шкоду у розмірі 115 000 розмірі (сто п'ятнадцять тисяч) грн.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: