Рішення № 56693036, 21.03.2016, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1072/2016 Справа № 641/4874/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого- судді Григорєва Б.П.

при секретарі - Вакуленко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного підприємства ОСОБА_3 фірми «АСАД» про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних від простроченої суми та розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного підприємства ОСОБА_3 фірми «АСАД» про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних від простроченої суми та розірвання договору.

В обґрунтування позову зазначив, що він з 4 грудня 2009 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір доручення у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772, відповідно до якої ОСОБА_2 отримала від нього грошові кошти у сумі 208 000,00 грн. для купівлі житлового будинку в смт. Пісочин Харківського району Харківської області. Терміном виконання зобов'язання за цим договором було визначено 1 січня 2011 року, однак, ОСОБА_2 своє зобов'язання у строк не виконала, добровільно повернути грошові кошти, які він їй передав відмовилась. 01.02.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було ухвалено заочне рішення, яким його позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі, а саме: розірвано договір доручення від 04.12.2009 року, стягнено з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 208 000,00 грн основного боргу, 5 200,00 грн. інфляційних витрат та 215 000, 21 грн. 3% річних, всього в сумі 215 200,21 грн, а також стягнено з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. В зв*язку з тим, що рішення суду набрало законної сили, а відповідач ОСОБА_4 свої зобов*язання виконала лише 29.12.2014 року, після відкриття виконавчого провадження, просить суд стягнути на його користь інфляційні витрати та 3 % річних з прострочених сум на загальну суму 75755,40 грн. Також Відповідно до п. 2.1 договору ППОСОБА_3 КОМПАНІЯ зобов'язалося у разі невиконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.02.2013 року у цивільній справі № 2-2169/11 протягом 6 місяців з дня відкриття виконавчого провадження, звернутися після настання зазначеного терміну в десятиденний термін до суду з позовом про додаткове стягнення з ОСОБА_2 інфляційних втрат та 3% річних від прострочених сум з метою захисту його майнових інтересів, але свої зобов*язання за договором не виконало. Виконавче провадження з виконання зазначеного вище рішення суду було відкрито Жовтневим відділом ДВС Харківського міського управління юстиції 20.12.2013 року. Тож, виходячи зі змісту п. 2.1. договору граничним терміном виконання зобов'язань ППОСОБА_3 . КОМПАНІЯ стосовно подання позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3%річних від прострочених сум є 30.06.2014 року. Свій обов'язок за договором доручення від 01.12.2013 року ППОСОБА_3 КОМПАНІЯ не виконало. За таких обставин просить суд розрівати договір доручення від 01.12.2013 року, укладений між ним та ПП «ОСОБА_3 компанія».

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити.

01.02.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова у цивільній справі № 2-2169/11 було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі, а саме: розірвано договір доручення від 04.12.2009 року, укладений між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнено з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 208 000,00 грн. основного боргу, 5 200,00 грн. інфляційних витрат та 2 000,21 грн. 3% річних, всього в сумі 215 200,21 грн, а також стягнено з ОСОБА_2 на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04.11.2013 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.02.2013 року у зазначеній частині залишено без змін.

20.12.2013 року Жовтневим відділом ДВС Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-2169/11, виданим 19.11.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти у розмірі 208 000,00 грн основного боргу, 5 200,00 грн. інфляційних витрат та 2 000,21 грн. 3% річних, всього - 215 200,21 грн., про що державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також, 20.12.2013 року Жовтневим відділом ДВС Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-2169/11, виданим 19.11.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн., про що державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

За зазначеними виконавчими провадженнями боржниці ОСОБА_2 державним виконавцем був встановлений строк до 27.12.2013 року для самостійного виконання боргових зобов'язань. Однак, ОСОБА_2 грошові кошти на користь позивача у загальній сумі 223 200,21 грн сплатила лише 29.12.2014. Тож боргові зобов'язання вважаються виконаними 29.12.2014, що підтверджується випискою від 15.01.2015, наданою ПАТ КБ ПРИВАТБАНК із основного карткового рахунку ОСОБА_1.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 за прострочення виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 223 200,21 (двісті двадцять три тисячі двісті) гривень 21 копійка інфляційні втрати у розмірі 53 811,20 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 21 964,20 грн., що разом складає 75 755,40 грн.

Також позивач звернувся з позовними вимогами до Приватного підприємства ОСОБА_3 юридична компанія в яких вказує, що 01.12.2013 року між ним та ПП АСАД ЮК було укладено договір доручення, за яким останнє взяло на себе обов'язок вчиняти усі необхідні юридичні дії стосовно виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.02.2013 року у цивільній справі № 2-2169/11 у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти у розмірі 208 000,00 грн. основного боргу, 5 200,00 грн. інфляційних витрат, 2 000,21 грн. 3% річних з простроченої суми та 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Відповідно до п. 2.1 цього договору ПП АСАД ЮК зобов'язалося у разі невиконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.02.2013 року у цивільній справі № 2-2169/11 протягом 6 місяців з дня відкриття виконавчого провадження, звернутися після настання зазначеного терміну в десятиденний термін до суду з позовом про додаткове стягнення з ОСОБА_2 інфляційних втрат та 3% річних від прострочених сум з метою захисту майнових інтересів позивача. Дані зобов'язання ПП АСАД ЮК не виконало у зв'язку з чим позивач просить розірвати укладений між ним та ПП АСАД ЮК договір доручення укладений 01.12.2013 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позову та зазначила, що позивач в обгрунтування позовних вимог наводить рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 лютого 2013 року, однак це рішення було змінено рішенням судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2013 року. По суті правовідносин між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судова палата у цивільних справах апеляційного суду Харківської області 4 листопада 2013 року прийшла до висновку, що правовідносини між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України, які визначають придбання, збереження майна без достатньої правової підстави. Також зазначила, що позивач посилається у своїх вимогах на ст. 625 Цивільного Кодексу України, згідно аналізу Пленуму Верховного суду ст. 625 Цивільного Кодексу зобов'язальні правовідносини, які належать до грошових, досить різноманітні. Вони можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу і под.). Разом з тим не є грошовими зобов'язання, в яких грошові знаки використовуються не як засіб погашення грошового боргу, а виконують роль товару: зобов'язання передачі грошей, що випливають з угод обміну валюти, опціону, купівлі-продажу монет і банкнот, зобов'язання повернути грошові знаки, які перебували на зберіганні, передати перевізником банкноти за договором перевезення та ін. З огляду на це положення ст. 625 ЦК не застосовуються до зазначених відносин. Крім того, згідно аналізу відповідно до ст. 607 ЦК зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Згідно зі ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК). Довіритель ОСОБА_1 ОСОБА_2 довіреності на вчинення дій в його інтересах на покупку на його ім'я будинку не давав. У суді позивач не зміг довести яким чином відповідач, не маючи довіреності на вчинення дій в його інтересах, могла купити будинок на його ім'я. Тобто, вини відповідача в невиконанні договору доручення не має, і тому підстав для застосування відносно відповідача вимог ст. 625 ЦК України немає.

Відповідач ПП АСАД ЮК в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкові від 01.02.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ПП Земля та люди про розірвання договорів, виділення в натурі частки у праві спільної сумісної власності подружжя, стягнення грошових коштів та витрат на правову допомогу, звернення стягнення грошових коштів на частку у праві спільної сумісної власності подружжя. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: Розірвано договір доручення від 4 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61050, ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) у формі нотаріально завіреної розписки, зареєстрованої в реєстрі правочинів за № 4772.

Розірвано договір доручення від 5 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61050, ІПН НОМЕР_1) та Приватним підприємством Земля та люди (адреса: просп. Московський, 96А, оф. 188, м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 35072990).

Виділено в натурі частку ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) у спільному сумісному майні подружжя, а саме: Ѕ житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6, що належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009 р., виданого Жовтневою районною радою м. Харкова.

Стягнуто з ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61050, ІПН НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 208 000 грн. 00 коп. основного боргу, 5 200,00 грн. інфляційних втрат та 2 000,21 грн. 3 % річних, всього у сумі 215 200,21 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61050, ІПН НОМЕР_1) витрати на правову допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.

Звернено стягнення на частку ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) у спільному сумісному майні подружжя, а саме: на Ѕ житлового будинку літ. А-2 по пров. Дорохівському, 6, що належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009 р., виданого Жовтневою районною радою м. Харкова.

Стягнуто з ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) до державного бюджету судовий збір у розмірі 1 700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн.

Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 04.11.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Повторне заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.02.2013 року змінено. В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про виділення в натурі частки у праві спільної сумісної власності подружжя та звернення стягнення на неї відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

20.12.2013 року головним державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС ХМУЮ ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження № 41320210 на підставі виконавчого листа № 2-2169/11 від 19.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

20.12.2013 року головним державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС ХМУЮ ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження № 41320210 на підставі виконавчого листа № 2-2169/11 від 19.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 208000,00 грн. основного боргу, 5200,00 грн. інфляційних витрат та 2000,21 грн. 3 % річних, а всього 215200,21 грн.

Згідно виписки з банківської карти позивача ОСОБА_1 вбачається, що 29.12.2014 року на його рахунок надійшло 223200,00 грн. Вказана сума була внесена ОСОБА_2 в порядку виконання рішення суду.

Згідно ст. 612 ч.1 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача ОСОБА_4 за прострочення нею виконання грошового зобов*язання можливо стягнути інфляційні витрати та 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем наданий розрахунок позовних вимог та виходячи з загальних правил обчислення строків, встановлених ст. 253 ЦК України, терміном з якого слід обраховувати інфляційні витрати та 3 % річних від стягненої суми витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. є наступний день за днем ухвалення Комінтернівським районним судом м. Харкова рішення у справі, тобто 02.02.2013 року. Інфіляційні витрати з суми витрат на правову допомогу у період з 02.02.2013 року по 29.12.2014 року складають 2019,20 грн. виходячи з розрахунку 8000,00 грн. х 125,24%(сукупний індекс інфляції)/100% = 10019,20 грн. Інфіляційна складова основного боргу за період прострочення 10019,20 грн. 8000,00 грн. = 2019,20 грн.

Розрахунок 3% річних боргу за період прострочення (8000,00 х 3х 696 (кількість днів)/ 365 х 100= 457,60 грн.

Інфляційні втирати з суми основного боргу у розмірі 208000,00 грн. у період з 20.07.2011 року (день складання уточненої позовної заяви) по 29.12.2014 року (день погашення зобов*язань) складають 51792,00 грн.

3 % річних від простроченої суми основного боргу у розмірі 208000,00 грн. у період з 20.07.2011 року (день складання уточненої позовної заяви) по 29.12.2014 року (день погашення зобов*язань) складають 21506,00 грн., які були розраховані за попередньою формулою. Суд приймає надані позивачем розрахунки як такі, що зроблені згідно до чинного законодавства.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_2 інфляційної суми та трьох відсотків річних такими, що засновані на законі і підлягають задоволенню саме за період з 20.07.2011 року по 29.12.2014 року, така ж думка висловлена у правовий позиції Верховного суду України по справі № 6-369цс15, де зазначено, що згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві. Отже у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: 1. суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов*язання; 2. проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; 3. три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Свій обов*язок за договором доручення від 01.12.2013 року ПП «ОСОБА_3 Компанія» не виконало, оскільки із позовом про захист прав позивача до суду не зверталося. Жодних інших дій, спрямованих на виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.02.2013 року у цивільній справі № 2-2169/11 не вчиняло.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

ПП «ОСОБА_3 компанія» не виконавши свого зобов*язання порушило істотні умови договору, що також не заперечувалось відповідачем ПП «ОСОБА_3 компанія», оскільки позовні вимоги до них визнані в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З відповідача ОСОБА_2, відповідно до ст.88 ЦПК України, також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 776,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 60, 526, 530, 625, 651 ЦК України, ст. 10,11,209,212,214- 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати з прострочених сум станом на 29.12.2014 року 53811,20 грн. та 3 % річних з прострочених сум станом на 29.12.2014 року 21964,20 грн., а всього 75755 (сітдесят п*ять тисяч сімсот п*ятдесят п*ять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 776,50 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_7