Вирок № 56692777, 04.03.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/3307/16-к

н/п 1-кп/640/283/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2016

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Захарової А.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові угоду про визнання винуватості, укладену на досудовому розслідуванні, у кримінальному провадженні №12012220490000929 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2009 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонерки, розлученої, не судимої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.09.2007 року у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, знаходячись в Харківському відділенні № 1 ВАТ «Сведбанк», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 56, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що вона не є співробітником ТОВ «Харківпромгоспкомплектація», з метою отримання кредиту в ВАТ «Сведбанк» надала працівникам вищевказаного банку завідомо підроблений документ - довідку про доходи на своє ім'я, виготовлену невстановленою слідством особою та при невстановлених слідством обставинах, що містить завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 в період часу з березня 2007 року по серпень 2007 року обіймала посаду касира ТОВ «Харківпромгоспкомплектація» і її заробітна плата за вищевказаний період склала 6336,00 гривень. На підставі наданої ОСОБА_1 довідки про доходи, 27.09.2007 керівництво Харківського відділення № 1 ВАТ «Сведбанк» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № 2008/0907/50-441 від 27.09.2007.

26 лютого 2016 року у даному кримінальному провадженні №12012220490000929, між прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції до 2011 року).

Відповідно до Угоди від 26.02.2016 року про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачена та її захисник просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою, віднесене до категорії злочинів середньої тяжкості.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання відповідно до ст.ст. 473,476 КПК України, які розяснені обвинуваченій ОСОБА_1

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_1 погоджується з призначенням узгодженого покарання.

Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши прокурора, обвинувачену, її захисника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що угода при визнання винуватості підлягає задоволенню, оскільки суд переконався у добровільності укладення між прокурором та обвинуваченою угоди про визнання винуватості і що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, відсутні.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Враховуючи що угода про визнання винуватості від 26.02.2016 року була укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції до 2011 року), а саме використання завідомо підробленого документу, за яке належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання у виді штрафу у розмірі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн.

Процесуальні витрати у справі стягнути.

Речові докази у справі відсутні.

Запобіжні заходи обвинуваченій ОСОБА_1 у виді особистого зобовязання залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 314, 468, 469, 473-475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 26 лютого 2016 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12012220490000929 від 09.04.2009 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України (в редакції до 2011 року).

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції до 2011 року), за яким призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн.

Запобіжні заходи обвинуваченій ОСОБА_1 у виді особистого зобовязання залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави (НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код ОКПО 25574728, р/р №35229002000143 в УДК в Харківській області, МФО 851011) за експерті послуги 677 грн. 16 коп.

Речові докази відсутні.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти діб до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий