Рішення № 56692775, 04.09.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13198/14-ц

н/п 2/640/2899/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Колесник С.А.,

при секретарі Боденко Д.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 04.01.2010 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 345-02-А від 27.12.2007р. станом на 15.12.2009р., а саме: прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 68 794 грн., прострочену заборгованість за процентами у розмірі 48 542,70 грн., пеню за прострочення сплати кредиту у розмірі 107 568,80 грн., пеню за прострочення погашення процентів у розмірі 77 200,63 грн., штраф у розмірі 1 100,00 грн., строкову заборгованість за кредитом у розмірі 381 458,00 грн., строкову заборгованість за процентами 2 538,69 грн, а всього 687 202,82 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1700 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 27.12.2007 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір у розмірі 525 300,00 грн. з оплатою за процентною ставкою 15,3 % річних із строком користування до 27.12.2008 року, протягом другого року кредитування до 27.12.2009 за процентною ставкою 14.7 процентів річних, протягом третього року кредитування до 27.12.2010 за процентною ставкою 14.7 процентів річних, протягом четвертого року кредитування до 27.12.2011 за процентною ставкою 14.4 процентів річних, протягом п»ятого року кредитування до 27.12.2012 за процентною ставкою 14.0 процентів річних, протягом шостого року кредитування до 27.12.2013 за процентною ставкою 13,00 процентів річних, протягом сьомого року кредитування до 27.12.2014 за процентною ставкою 10.00 процентів річних.

Кредитні кошти були видані відповідачу позивачем, що підтверджує меморіальний ордер № 4 від 27.12.2007 року.

Згідно умов договору відповідач ОСОБА_3 зобовязався у встановлений договором строк повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування ними та комісійну винагороду. Сплату кредиту, процентів за користування наданим кредитом та комісійної винагороди відповідач повинен був здійснювати на умовах і в порядку, відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 4.1, 4.1.1 Кредитного договору та Графіку погашення кредиту.

Відповідачем ОСОБА_3 були порушені кредитні зобовязання, внаслідок чого станом на 15.12.2009 виникла заборгованість за кредитом, що складає: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 68 794 грн., прострочена заборгованість за процентами у розмірі 48 542,70 грн., разом 117 336,70 грн.

Згідно з п.6.1 Кредитного договору за прострочення строку погашення кредиту та процентів за користування кредитом відповідачу нарахована пеня у розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Сума нарахованої пені станом на 15.12.2009р. складає: пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 107 568,80 грн., пеня за прострочення погашення процентів у розмірі 77 200,63 грн., штраф у розмірі 1 100,00 грн., разом 185 869,43 грн.

Строкова заборгованість відповідача перед позивачем за процентами за користування кредитом станом на 15.12.2009 становить: строкова заборгованість за кредитом 381 458,00 грн., строкова заборгованість за процентами 2 538,69 грн., разом 383 996,69 грн.

Позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення кредиту, проте на дату подання позову заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена.

Станом на 15.12.2009 загальна заборгованість складає:

-строкова заборгованість за кредитом 381 458,00 грн.;

-прострочена заборгованість за кредитом 68794,00 грн.;

-строкова заборгованість за процентами 2538,69 грн.;

-прострочена заборгованість за процентами 48 542,70 грн.;

-пеня за прострочення погашення кредиту 107 568,80 грн.;

-пеня за прострочення погашення процентів 77200,63 грн.;

-штраф 1100,00 грн.

Загальна сума грошових зобов»язань, що підлягає сплаті відповідачем позивачу за кредитним договором загалом складає 687 202,82 грн.

Заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 06 квітня 2010 року, позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості за кредитним договором №М-345-02-А від 27.12.2007 року у розмірі 687 202 грн. 82 коп., сплачені судові витрати державне мито у розмірі 1 700 грн.. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а всього 689 022 грн.. 82 коп. (т.1 а.с.42-43).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.08.2014 задоволено заяву відповідача ОСОБА_3 про скасування заочного рішення. Скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Справу призначено до розгляду в загальному порядку (т.1 а.с.193-194).

08.08.2014 представник позивача АТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, у якій просила: прийняти уточнену позовну заяву до розгляду та розглядати справу з урахуванням уточнень; стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» (п/р № 39000010001980, код ЄДРПОУ філії 06717756, МФО 350697) заборгованість за кредитним договором №345-02-А від 27.12.2007 року, яка станом на 15.12.2009 року складається із пеня за прострочення погашення заборгованості по основному боргу 107 568, 80 грн.; - пеня за прострочення погашення заборгованості по відсоткам 77 200, 00 грн.; штраф 1 100 грн., а всього загальну суму 185 869, 43 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» державне мито у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн.

В обґрунтування уточненої позовної заяви представник позивача посилалася на наступне. Відповідно до умов Кредитного договору № 345-02-А від 27 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» відповідачу позивачем надані в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості та платності кредитні кошти у сумі 525 300,00, зі сплатою процентів, розмір яких встановлено п.4.1. Кредитного договору, із строком користування до 27 грудня 2014 року.

Пунктом 2.3. Кредитного договору передбачено, що отримані відповідачем кредитні ресурси використовуються за цільовим призначенням для придбання автомобіля PORSHE CAYEENE.

Видача кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 4 від 27.12.2007р., що був доданий до матеріалів позовної заяви та міститься в матеріалах справи.

Згідно з умовами Кредитного договору, відповідач зобов'язався у встановлений договором строк повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування ними. Сплату кредиту, процентів за користування наданим кредитом відповідач повинен був здійснювати на умовах і в порядку, відповідно до пунктів 3.2.; 3.3; 3.10; 4.1; 4.3; 4.4; 4.5. Кредитного договору.

Відповідачем було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів.

Внаслідок того, що з боку відповідача були порушені вищевказані умови повернення кредитів та сплати процентів за користування ними, у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість.

Пунктом 6.1. Кредитного договору передбачено, що за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/ або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення відповідачем термінів платежів, передбачених Кредитним договором. Сплата пені не звільняє відповідача від зобов'язання сплатити проценти за користування Кредитними коштами.

Порушення відповідачем умов Кредитного договору по своєчасній сплаті заборгованості стало підставою для звернення позивачем в грудні 2009 до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 15.12.2009 року.

Керуючись умовами Кредитного договору відповідачу за період з 11.02.2009 року по 15.12.2009 року нарахована пеня за прострочення погашення кредиту. Станом на 15.12.2009 року заборгованість відповідача складає: строкова заборгованість по основному боргу кредиту - 381 458,00 грн.; прострочена заборгованість по основному боргу по кредиту - 68794,00 грн.; строкова заборгованість по відсоткам - 2538,69 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам - 48 542,70 грн.; пеня за прострочення погашення заборгованості по основному боргу - 107 568,80 грн.; пеня за прострочення погашення заборгованості відсоткам - 77 200,63 грн.; штраф - 1 100,00 грн. Разом: 687 202, 82 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору, а саме п.3.7., суми, внесені позичальником (відповідачем по справі) у погашення поточної заборгованості направляються на виконання зобов'язань позичальника в наступній черговості: - у першу чергу погашаються прострочені проценти за користування Кредитними ресурсами; - у другу чергу погашаються нараховані проценти за користування Кредитними ресурсами, які не є простроченими; - у третю чергу погашається непрострочена заборгованість по Кредитним ресурсам; - у четверту чергу погашається пеня за прострочення щомісячних платежів по погашенню позичкової заборгованості, процентів за користування Кредитними ресурсами та інших платежів за цим Договором.

За час розгляду справи у суді відповідачем було сплачено:

28.01.2010 - 81 302,00 грн. (прострочена заборгованість за кредитом) та 54 656,26 грн. (прострочена заборгованість за процентами);

11.02.2010 - 6 254,00 грн. 6 200,03 грн.

10.03.2010 - 6 254,00 грн. 4 647,10 грн.

20.07.2010 - 25 016,00 грн.

11.08.2012 - 6 254,00 грн.

15.09.2010 - 6 254,00 грн.

10.03.2010 - 4 647,10 грн.

12.03.2010 - 318 918,00 грн.

Керуючись умовами Кредитного договору суми, які були сплачені відповідачем відповідно до строків сплати зараховані на погашення прострочених процентів, нарахованих процентів та непростроченої (строкової) заборгованості.

Таким чином заборгованість відповідача станом на дату звернення з позовом складає суму 185 868,00 грн., а саме: пеня за прострочення погашення заборгованості по основному боргу 107 568,80 грн.; пеня за прострочення погашення заборгованості відсоткам 77 200,63 грн.; штраф 1 100,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позові та в уточненні до нього.

Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та застосувати строки позовної давності у даній цивільній справі, при цьому посилалася на те, що з доводами позову категорично не згодна з тих підстав, що позивачем порушено строки позовної давності на стягнення боргу.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

При цьому, аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зазначила, що аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 12 грудня 2012 року та від 7 березня 2013 року та Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2011 року відповідач ОСОБА_3 повністю сплатив усю суму кредиту за договором № 345-02-А від 27.12.2007 року достроково, що окремо підтверджено розрахунком наданим позивачем з зазначенням відсутності суми боргу за кредитом та відсотками та окремо підтверджено офіційним листом позивача від 12.03.2011 року № 10020/1079 згідно якого, заборгованість ОСОБА_3 перед банком по кредитному договору № 345-02-А від 27.12.2007 року відсутня, зобов'язання виконані у повному обсязі. Банк повідомляє, що претензій до ОСОБА_3 не має та знімає заборону на відчуження автомобіля, що був оформлений в заставу за цим кредитним договором, а саме: автомобіля марки porshe cayeene, 2007 року, державний номер НОМЕР_2.

Таким чином матеріалами справи встановлена відсутність будь-яких зобов'язань відповідача перед позивачем на даний термін часу у тому рахунку зобов'язань зі сплати будь-яких пеней, штрафів, тощо. З розрахунків наданих позивачем до справи також вбачається відсутність заборгованості відповідача з пені та взагалі відсутність розрахунку штрафу.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Надані позивачем на сьогодні уточнення в котре підтверджують, що станом на їх подання строки позовної давності спливли. При цьому, у даному випадку розрахунок суми пені зроблений позивачем не на час розгляду справи по суті, а задніми числами, тобто на час, коли існувала заборгованість позивача не ґрунтується на вимогах норм діючого законодавства.

В силу приписів статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов кредитного договору (п.3.2.) строк користування кредитом встановлено до 27 грудня 2014 року. Тобто відповідач сплатив суму кредиту достроково.

В той же час позивач не направляв у адресу відповідача вимоги щодо дострокового повернення кредиту, отже відповідач у добровільному порядку сплатив суму заборгованості за кредитом, що взагалі виключає нарахування пні та штрафу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення суми боргу з пені та штрафу, розрахована станом на 15.12.2009 року є безпідставною та необґрунтованою, зокрема з урахуванням дострокового виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо сплати кредиту у повному обсязі. Отже позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими.

Суд, вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено та не заперечувалося сторонами, що 27.12.2007 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 345-02-А у розмірі 525 300,00 грн. з оплатою за процентною ставкою 15,3 % річних із строком користування до 27.12.2008 року, протягом другого року кредитування до 27.12.2009 за процентною ставкою 14.7 процентів річних, протягом третього року кредитування до 27.12.2010 за процентною ставкою 14.7 процентів річних, протягом четвертого року кредитування до 27.12.2011 за процентною ставкою 14.4 процентів річних, протягом п»ятого року кредитування до 27.12.2012 за процентною ставкою 14.0 процентів річних, протягом шостого року кредитування до 27.12.2013 за процентною ставкою 13,00 процентів річних, протягом сьомого року кредитування до 27.12.2014 за процентною ставкою 10.00 процентів річних (т.1 а.с.7-11).

Кредитні кошти були видані відповідачу позивачем, що підтверджує меморіальний ордер № 4 від 27.12.2007 року (т.1 а.с.14).

Згідно умов договору відповідач ОСОБА_3 зобовязався у встановлений договором строк повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування ними та комісійну винагороду.

Сплату кредиту, процентів за користування наданим кредитом та комісійної винагороди відповідач повинен був здійснювати на умовах і в порядку, відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 4.1, 4.1.1 Кредитного договору та Графіку погашення кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 345-02-А від 27.12.2007р. заборгованість станом на 15.12.2009 складає: строкова заборгованість по основному боргу кредиту - 381 458,00 грн.; прострочена заборгованість по основному боргу по кредиту - 68 794,00 грн.; строкова заборгованість по відсоткам - 2 538,69 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам - 48 542,70 грн.; пеня за прострочення погашення заборгованості по основному боргу - 107 568,80 грн.; пеня за прострочення погашення заборгованості відсоткам - 77 200,63 грн.; штраф - 1 100,00 грн., а всього: 687 202, 82 грн. (т.1 а.с.6).

Відповідно до умов Кредитного договору, а саме п.3.7., суми, внесені позичальником, у погашення поточної заборгованості направляються на виконання зобов'язань позичальника по справі в наступній черговості: - у першу чергу погашаються прострочені проценти за користування Кредитними ресурсами; - у другу чергу погашаються нараховані проценти за користування Кредитними ресурсами, які не є простроченими; - у третю чергу погашається непрострочена заборгованість по Кредитним ресурсам; - у четверту чергу погашається пеня за прострочення щомісячних платежів по погашенню позичкової заборгованості, процентів за користування Кредитними ресурсами та інших платежів за цим Договором.

За час розгляду справи у суді відповідачем було сплачено: 28.01.2010 - 81 302,00 грн. (прострочена заборгованість за кредитом) та 54 656,26 грн. (прострочена заборгованість за процентами); 11.02.2010 - 6 254,00 грн. та 6 200,03 грн.; 10.03.2010 - 6 254,00 грн. та 4647,10 грн.; 20.07.2010 - 25 016,00 грн.; 11.08.2012 - 6 254,00 грн.; 15.09.2010 - 6 254,00 грн.; 10.03.2010 - 4 647,10 грн.; 12.03.2010 - 318 918,00 грн. (т.2 а.с.7-10).

На підставі умов Кредитного договору суми, які були сплачені відповідачем відповідно до строків сплати позивачем зараховані на погашення прострочених процентів, нарахованих процентів та непростроченої (строкової) заборгованості.

У відповідність зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином заборгованість відповідача станом на дату звернення з позовом до суду а саме 04.01.2010 року складає суму 185 868,00 грн., а саме: Пеня за прострочення погашення заборгованості по основному боргу 107 568,80 грн.; Пеня за прострочення погашення заборгованості відсоткам 77 200,63 грн.; Штраф 1 100,00 грн.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача як на підставу сплати відповідачем заборгованості за кредитом на повідомлення банку про те, що претензій до ОСОБА_3 не має та знімає заборону на відчуження автомобіля, що був оформлений в заставу за кредитним договором, а саме: автомобіля марки porshe cayeene, 2007 року, державний номер НОМЕР_2, оскільки вказане повідомлення не спростовує розрахунок, наданий представником позивача про заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 345-02-А від 27.12.2007р. станом на 15.12.2009р.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підлягають задоволенню, тому слід стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 345-02-А від 27.12.2007р. станом на 15.12.2009р., а саме: Пеню за прострочення погашення заборгованості по основному боргу в сумі 107 568,80 грн.; Пеню за прострочення погашення заборгованості відсоткам в сумі 77 200,63 грн.; Штраф в сумі 1 100,00 грн., а всього заборгованість в сумі 185 868,00 грн.

З приводу заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Оскільки право банку порушено з лютого 2009 року, банк звернувся до суду про стягнення заборгованості у січні 2010 року, суд вважає, що підстав для застосування строку позовної давності не вбачається.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» слід стягнути понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» (п/р № 39000010001980, код ЄДРПОУ філії 06717756, МФО 350697) заборгованість за кредитним договором №345-02-А від 27.12.2007 року, яка станом на 15.12.2009 року складається із пеня за прострочення погашення заборгованості по основному боргу 107 568, 80 грн.; - пеня за прострочення погашення заборгованості по відсоткам 77 200, 00 грн.; штраф 1 100 грн., а всього загальну суму у розмірі 185 869, 43 грн. (сто вісімдесят п»ять тисяч вісімсот шістдесят дев»ять) грн.. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» (п/р № 39000010001980, код ЄДРПОУ філії 06717756, МФО 350697) судовий збір у розмірі 1 700,00 (одна тисяча сімсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 (сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено судом 05 вересня 2014 року.

Суддя Колесник С.А.