Ухвала суду № 56691150, 24.03.2016, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2104/15-к

Провадження № 1-кп/396/11/16

УХВАЛА

24.03.2016 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого Шепетько Володимир Іванович

з участю секретаря Очеретньої М.В.,

прокурора Вергелеса В.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача ОСОБА_5,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Новоукраїнка у режимі відеоконференцзв'язку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015120000000153, за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання, підтримане його захисником ОСОБА_1, про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, обвинувачений посилається на недостатність медичної допомоги, яка надається йому в умовах СІЗО, просить змінити запобіжний захід на домашній арешт, обіцяючи не порушувати встановлені обов'язки, захисник посилається на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_2, який хворіє на тяжкі хвороби, являється інвалідом першої групи, вважає, що відносно ОСОБА_2 відсутні ризики того, що останній ухилятиметься від явки до суду чи перешкоджатиме іншим чином кримінальному провадженню, з огляду на те, що він позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, не допускав випадків неявки до суду без поважних причин. Просить змінити своєму підзахисному міру запобіжного заходу із метою недопущення загрози його життю та здоров'ю, оскільки йому необхідно пройти лікування поза межами СІЗО.

Прокурор, потерпілий ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечили проти задоволення заявленого клопотання, вважаючи його безпідставним, представник цивільного відповідача ОСОБА_5 просить клопотання задовольнити.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує вимоги ст.ст. 177,184,194 КПК України, висновки Європейського суду з прав людини, а також обставини, згідно ст.178 КПК України, й виходить із наступного.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19.02.2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки суд погодився із позицією прокурора про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і з метою забезпечення неухильного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, недопущення можливості обвинуваченому незаконним шляхом збирати докази на підтвердження своєї невинуватості або впливати на свідків, суд прийшов до переконання, що в даному випадку суспільний інтерес щодо встановлення об'єктивної істини у справі переважає над правом обвинуваченого на свободу пересування.

Також суд не вбачав прямої небезпеки здоров'ю обвинуваченому, оскільки стороною захисту не було надано переконливих доказів того, що обвинувачений не може утримуватися в умовах СІЗО, та як вбачається із довідки Кіровоградської УВП-14 від 04.11.2015 року, яка стала основною підставою для зміни 26.11.2015 року обвинуваченому запобіжного заходу, в ній не зазначено про неможливість ОСОБА_2, утримуватися в СІЗО, а вказано лише про проблематичність лікування, яка на думку суду, може бути усунена керівництвом СІЗО за умови належного забезпечення обвинуваченому необхідної медичної допомоги.

Захисник в обгрунтування свого клопотання посилається на довідки УВП-14 від 26.02.2016 року і від 24.03.2016 року, а також на консультаційний висновок, в якому вказані діагнози захворювань обвинуваченого, які, на думку захисника, виключають можливість обвинуваченого перебувати під вартою. Проте, на переконання суду, в жодному з цих медичних документів не зазначено про неможливість обвинуваченого утримуватися під вартою в умовах СІЗО через наявність тяжких захворювань, а тому цей довід є необгрунтованим.

Суд переконаний, що ризики порушення ОСОБА_2, своїх процесуальних обов'язків та зловживання своїми правами із метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, які були підставою для обрання та продовження строку тримання під вартою, не зникли, зважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження триває, обвинувачений не визнає своєї вини, поведінка адвоката, обраного обвинуваченим як свого захисника, який періодично не з'являється до суду без повідомлення про причини своєї неявки, може свідчити про намір сторони захисту затягнути строки кримінального провадження, що може негативно вплинути на права ОСОБА_2 на своєчасний розгляд справи.

Згідно ст.21 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.

Таким чином, обов'язок по збереженню здоров'я особи, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятору, покладається на керівника слідчого ізолятору.

Згідно п.2.3 «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 239/5/104 від 10.02.2012 р. медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря - фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря - фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.

Згідно представлених довідок Кіровоградської УВП-14 не вбачається, що адміністрація СІЗО не в змозі забезпечити обвинуваченому ОСОБА_2 належного лікування у зв'язку з його захворюванням, а тому суд приходить до переконання, що адміністрація, в разі ретельного виконання вимог «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» в змозі забезпечити йому належне та необхідне медичне обслуговування.

Суд вважає за необхідне вкотре повідомити адміністрацію Кіровоградської УВП-14 про стан здоров'я обвинуваченого із метою забезпечення та надання йому необхідної медичної допомоги, попередивши про відповідальність за збереження здоров'я обвинуваченого та обов'язок надання необхідної медичної допомоги.

Згідно наданої обвинуваченим довідки Кіровоградського УВП-14 від 24.03.2016 року, обвинувачений з 21.03.2016 року перебуває у стаціонарі медчастини СІЗО, й йому надається лікування. Стосовно усних скарг обвинуваченого на недостатню якість лікування в умовах СІЗО, суд позбавлений можливості її вирішити через відсутність спеціальних знань в галузі медицини, проте, із метою недопущення порушення прав обвинуваченого вважає за необхідне витребувати від керівництва СІЗО інформацію про якість та своєчасність медичної допомоги, а також повідомити Кіровоградську обласну прокуратуру про необхідність перевірки по суті скарги ОСОБА_2 щодо неякісної медичної допомоги, яка надається йому в умовах СІЗО.

Як вбачається із клопотання захисника, в обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу він посилається на обставини, які вже досліджувалися судом, а саме на медичні документи, в яких зазначається про наявність в обвинуваченого хронічної хвороба та необхідність проходження ним медоглядів лікаря-кардіолога, посади якого немає в медчастині СІЗО. Будь-яких належних письмових доказів про пряму загрозу життю чи здоров'ю ОСОБА_2 не надано, також не представлено медичних документів про неможливість участі ОСОБА_2 в судовому розгляді кримінального провадження або надання необхідної та невідкладної допомоги обвинуваченому в умовах перебування в СІЗО, а вказано лише про проблематичність проходження призначеного курсу лікування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178,181,194,336 КПК України,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2.

З метою недопущення порушення прав на охорону здоров'я втретє попередити керівництво Кіровоградської УВП № 14 про необхідність надання обвинуваченому, у разі потреби, належної і невідкладної медичної допомоги, а також забезпечення йому відповідних умов тримання під вартою, відповідно до медичних висновків про стан його здоров'я, згідно вимог, встановлених "Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту", затв. наказом Мінюсту України, МОЗ України від 12.02.2012 р. № 239/5/104.

Зобов'язати керівництво Кіровоградської УВП-14 надати суду в 5-денний строк, з дня отримання копії ухвали, повну інформацію про якість та своєчасність надання медичної допомоги обвинуваченому, а також про динаміку розвитку його захворювань, у разі наявності будь-якої загрози для здоров'я обвинуваченого невідкладно повідомити суд про неможливість продовження його утримання під вартою.

Кіровоградській обласній прокуратурі перевірити по суті доводи усної скарги обвинуваченого ОСОБА_2, заявленої ним в залі судового засідання, щодо незабезпечення йому своєчасної та якісної медичної допомоги в умовах перебування під вартою в Кіровоградському УВП-14 та повідомити суд про наслідки такої перевірки.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути внесені до апеляційної скарги на остаточне рішення суду.

Головуючий: В. І. Шепетько